Немирівський районний суд Вінницької області
Справа № 930/2699/25
Провадження № 1-кс/930/597/25
"30" грудня 2025 р. м. Немирів
Слідчий суддя Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заступника начальника СВ ВП № 5 Вінницького РУП ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання заступника начальника СВ відділу поліції № 5 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 у матеріалах досудового розслідування, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020070000318 від 09.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно: підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Троща Липовецького району Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України
Досудовим розслідуванням установлено, що водій ОСОБА_5 09.11.2025 близько 17 год. 00 хв. керуючи технічно справним автомобілем «Skoda Superb», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по сухому дорожньому покритті біля с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області, автодорогою «Р-17» зі сполученням Вінниця - Липовець, поза межами населеного пункту у напрямку м. Вінниця, порушив Правила дорожнього руху України, а саме: перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся із зустрічним автомобілем «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався в напрямку м. Липовець Вінницького району Вінницької області.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «Skoda Octavia», ОСОБА_6 з тілесними ушкодженнями госпіталізований до реанімаційного відділення КНП «Міська клінічна лікарня ШМД» Вінницької міської ради, де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер від отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 11.12.2025,
ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітки (синець в ділянці грудини, перелом 9, 10 ребер зліва), закритої тупої травми живота (крововиливи в ділянці хвоста підшлункової залози, верхнього полюса лівої нирки, розрив розміщення селезінки гемоперітонеум 2,5 л; множинні розриви брижі тонкої кишки; розрив тонкої кишки, садна в ділянці лівого кульшового суглобу.
Виявлена сполучна травма тіла трупа ОСОБА_6 утворилась 09.11.2025 під час дорожньо-транспортної пригоди в салоні автомобіля, за механізмом удар та стиснення, згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки тяжкого тілесного ушкодження яке небезпечне для життя та стоїть в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Окрім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «Skoda Octavia», ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до КНП «Міська клінічна лікарня ШМД» Вінницької міської ради.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 23.12.2025, ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забою та саден м'яких тканин тазу, закритих переломів 3 ребра зліва та 9-11 ребер справа, закритого перелому середньої третини тіла грудини, закритих переломів остистих паростків на рівні 7-8 грудних хребців без порушення функції спинного мозку, забою легень, закритої травми живота: забою передньої черевної стінки, поверхневих лінійних розривів печінки, внутрішньочеревної кровотечі, гематоми брижі сліпої кишки.
Ушкодження у вигляді забою та саден м'яких тканин тазу відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»; закритий перелом 3 ребра зліва та 9-11 ребер справа, закритий перелом середньої третини тіла грудини, закритий перелом остистих паростків на рівні 7-8 грудних хребців без порушення функції спинного мозку, забій легень відносяться до середніх тілесних ушкоджень, за відсутності небезпеки для життя та які спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я, згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»; закрита травма живота з розривом печінки, внутрішньочеревною кровотечею, гематома брижі сліпої кишки відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя, згідно п.2.1.3.л. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».
Окрім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «Skoda Octavia», неповнолітня ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради».
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 19.12.2025, ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в лобній ділянці голови, забійно-рваної рани в ділянці правої кисті, закритого уламкового перелому п'ятої п'ясної кістки правої кисті зі зміщенням уламків, закритого перелому правої лобкової кістки, закритого перелому куприка.
Ушкодження у вигляді забійної рани в лобній ділянці голови, забійно-рваної рани в ділянці правої кисті відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»; закритий уламковий перелом п'ятої п'ясної кістки правої кисті, закритий перелом правої лобкової кістки, закритий перелом куприка відноситься до середніх тілесних ушкоджень за відсутності небезпеки для життя та які спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я, згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».
Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи від 09.12.2025, в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Skoda Superb», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до технічних вимог п. 10.1. 11.3 Правил дорожнього руху України:
-«Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
-«На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу» та які з технічної точки зору перебувають в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Skoda Superb», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної події.
В діях водія автомобіля «Skoda Superb», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Тобто, порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, перебувають в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із спричиненням середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_8 , середнього ступеню та тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , а також смерті ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, а також смерть потерпілого.
26.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, а також смерть потерпілого.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-протоколом огляду місця події та схемою ДТП від 09.11.2025 у ході якого зафіксовано слідову інформацію та наслідки ДТП;
-висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/102-25/26081-ІТ від 09.12.2025 відповідно до якої водієм ОСОБА_5 вимог п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, перебувають в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.12.2025 у ході якого він вказує про обставини ДТП, а саме про те, що автомобіль «Skoda Superb» виїхав на зустрічну смугу руху;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 який визнає вигу у вчинення даного кримінального правопорушення та не заперечує свого виїзду на зустрічну смугу руху для виконання маневру обгону;
-іншими матеріалами та документами зібраними у ході досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює, що йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який належать до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, відчуваючи страх перед покаранням, без обрання відносно нього міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, може вчиняти дії, що дають підставу ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України,а саме:
-п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України - враховуючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом неявок до слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , виникає необхідність запобіганню наявних перерахованих ризиків.
В судовому засіданні заступник начальника СВ ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 клопотання підтримав повністю, просить його задовольнити на підставах викладених у клопотанні.
Прокурор Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з наведених в ньому підстав, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні не заперечував проти задоволення слідчим суддею клопотання заступника начальника про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 26.12.2025 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК України) до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За змістом ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд ураховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованою підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що оскільки ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та наявні ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання забезпечить належну поведінку підозрюваного.
Частиною 1 ст. 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, є достатнім застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а саме:
-з'являтися до слідчого, прокурора, суду на його виклик у встановлений термін;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193-196 КПК України, слідчий суддя ,-
Клопотання заступника начальника СВ відділу поліції № 5 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 , у матеріалах досудового розслідування, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020070000318 від 09.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Троща Липовецького району Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання терміном на 60 днів.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-з'являтися до слідчого, прокурора, суду на його виклик у встановлений термін;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків до 27 лютого 2026 р.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього судом обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Контроль за виконанням підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання покласти на заступника начальника СВ ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 .
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після його оголошення та направити до ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.
Відповідно до положень ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді щодо застосування цього запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1