Справа № 450/4200/25 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І.
Провадження № 33/811/1867/25 Доповідач: Гончарук Л. Я.
22 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Безушко Олега Ігоровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року,
встановив:
цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , 07.09.2025 о 04 год 50 хв, в с. Зубра, вул. Івана Франка, 24, керував автомобілем марки “DACIA SANDERO» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою алкотестеру “Драгер 0295», проба позитивна - 0,32 проміле, тест № 186, від керування транспортного засобу відсторонений. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України.
На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова прийнята без врахування фактичних обставин справи, з огляду на наступне.
Зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 автомобілем та перебування такого в русі не зафіксовано.
Із відеозапису нагрудного відеореєстратора поліцейського, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що поліцейський не роз'яснив ОСОБА_1 достеменно та зрозуміло, крім іншого: що, у разі продуття та показника алкотестеру понад 0, 2 проміле при видихуваному повітрі в алкотестер, такий показник не є остаточним та визначення стану сп'яніння чи його відсутності може бути перевірено в закладі охорони здоров'я.
При цьому водію не було оголошено, які саме ознаки сп'яніння у нього виявлено, а одразу запропоновано пройти огляд, не запропоновано проїхати в лікарню для встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Аналіз відеозапису з нагрудних камер поліцейських, дає обґрунтовані підстави для сумніву щодо наявності в діях та поведінці ОСОБА_1 за обставин відображених на відеозаписі, таких ознак, вказаних у протоколі, як запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук .
Вказує, що як слідує з відеозапису, водій чітко та адекватно відповідає на всі запитання поліцейських, а його поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувається його спілкування з поліцейськими. Дії поліцейського, при складанні протоколу, відтворені відеозаписом не відповідають Інструкції, оскільки не роз'яснено право скористатися правовою допомогою, не зроблено пробного ( тестового) продуву алкотестеру, не роз'яснено порядок незгоди з результатами алкотестеру, не запропоновано пройти огляд в найближчому медичному закладі.
Також зазначає, що існують сумніви в коректній роботі алкотестера, оскільки показник температури повітря зазначений 24 градуси по Цельсію, що є значно вищим за температуру навколишнього повітря в цей час доби.
Стверджує, що до справи не додано будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 тобто не зафіксовано вчинення правопорушення належними доказами. Будь-які докази про наявність його вини у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП відсутні. Викладені обставини виключають наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши виступ захисника адвоката Безушко О.І., пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові, зокрема даними наведеними у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446061 від 07.09.2025(а.с.1); роздруківці з приладу “Alkotest Drager 6820», результат тесту 0,32 ‰(а.с.3); акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів(а.с.4); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.09.2025 (а.с.5);відеозаписі події, який підтверджує обставини викладені в протоколі серії ЕПР1 № 446061 від 07.09.2025 (а.с.9); рапортах працівника поліції(а.с.6,7), які узгоджуються між собою та достовірність таких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів.
З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, яким забезпечені працівники поліції, з дотриманням вимог Інструкції. Результат тесту, становив 0,32 ‰, що підтверджується також відповідною роздруківкою.
При апеляційному розгляді не встановлено, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатом приладу “Драгер», чи наполягав на проведенні освідування у медичному закладі, що спростовує доводи апеляційної скарги.
Окрім цього, як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до даних якого огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу “Alkotest Drager 6820» у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук.
Окрім цього, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп'яніння на приладі “Драгер», результат тесту - 0,32 ‰. При цьому жодних заперечень щодо справності приладу “Драгер» чи незгоди з таким результатом ОСОБА_1 не висловлював.
Той зміст, який міститься на диску є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446061 від 07.09.2025 оформлений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.
Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446061 від 07.09.2025, ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить його підпис, проставлений у відповідній графі. У графі: «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті правопорушення» зазначив, що випив 0,5 л. пива ввечері перед зупинкою поліції.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував та жодних заперечень щодо правомірності проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан сп'яніння із використанням газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» не висловлював.
Доводи, висловлені захисником при перегляді справи судом апеляційної інстанції, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а Правил дорожнього руху за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Покликання апелянта в апеляційній скарзі про те, що оскаржувана постанова прийнята без врахування фактичних обставин справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги апелянта безпідставними і такими, що не впливають на законність прийнятого по суті рішення, та не спростовують порушення ОСОБА_1 , вимог п.2.9а Правил дорожнього руху за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.
Враховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова є незаконною є безпідставними.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Оскільки, водій ОСОБА_1 , 07.09.2025 о 04 год 50 хв, в с. Зубра, вул. Івана Франка, 24, керував автомобілем марки “DACIA SANDERO» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою алкотестеру “Драгер 0295», проба позитивна - 0,32 проміле, тест № 186, від керування транспортного засобу відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції, про керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України, жодним чином не спростовано.
Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено.
Стягнення накладене судом на ОСОБА_1 відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, за змістом якої, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не враховуються.
Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та є безальтернативним.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було здобуто, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук