Справа №186/2478/25
Провадження № 2/638/10290/25
30 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Гребенюк В.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Шевченківського районного суду міста Харкова з Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла вищевказана заява.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області передав вказану позовну заяву за фактичним місцем проживання ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи в той час, як зареєстроване місце проживання останнього, згідно інформації з ЄДДР: АДРЕСА_1 . Дана адреса наразі віднесена до територіальної підсудності Шахтарського міського суду Дніпропетровської області.
За загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Вказане правило загальної підсудності (за місцем знаходження відповідача) діє у всіх випадках, коли закон не обумовлює інше стосовно конкретного виду справ.
22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Так, форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1жовтня 2014 р. № 509, то в ній зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена; зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання/перебування.
Таким чином, в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи йде розмежування зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання.
Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року у пункті 4, визначено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Крім того, названий пункт Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) визначає можливість для осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації можливість задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання. При цьому таке декларування/реєстрація здійснюється без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
З наведеного слідує, необхідність і можливість, в т.ч. внутрішньо перемішеної особи, зареєструвати адресу свого місця проживання для здійснення за такою адресою юридичнозначимих дій.
Отже, виходячи з норм чинного законодавства, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує місце реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , що виключає можливість розгляду позовної заяви Шевченківським районним судом м. Харкова, виходячи з загальних правил підсудності визначених нормами ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України.
В даному випадку також, слід врахувати висновки, наведені в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21 за яким особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Відповідач, згідно інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери двічі змінював фактичне місцепроживання, як внутрішньо переміщена особа і жодного разу таку адресу не деклаував (не змінював адресу реєстрації).
Крім того, положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).
За правилами ст. 31 ЦПК України справа може бути передана з чотирьох підстав: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу; коли внаслідок змін у складі відповідачів, під час розгляду справи, справа належить до виключної підсудності іншого суду.
За вказаних обставин про наявність підстав, визначених ст. 31 ЦПК України матеріали справи не свідчать.
Враховуючи недопустимість порушення правил підсудності, а також той факт, що прийняття до розгляду справи в Шевченківському районному суді м. Харкова позбавить сторони права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, матеріали справи слід повернути до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області.
На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 27, 31, 260-261, 353 ЦПК України, суд,-
Цивільну справу № 186/2478/25, провадження № 2/638/10290/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області.
Копію вказаної ухвали направити для відома позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя В. В. Гребенюк