Справа № 738/2233/25
№ провадження 2/738/725/2025
29 грудня 2025 року м. Мена
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складі:
суддi - Волошиної Н.В.
з участю секретаря судового засідання - Шугалій А.С.
pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Короткий зміст позовних вимог.
У жовтні 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, надійшла позовна заява ТОВ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 17 січня 2022 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 було укладено договір №3111819698-585786 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до умов якого йому було надано позику в розмірі 7000 грн, з початковим строком кредитування 14 днів, зі сплатою процентів. Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 20869,80 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за сумою кредиту, 13869,80 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою, яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати, а саме 2422,40 грн судового збору та 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв'язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 17 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» укладено договір № 3111819698-585786 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 7000,00 грн., строк кредитування - 14 днів з дати підписання кредиту (лояльний період), дисконтна процентна ставка за користування кредитом - 0.01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом -2.20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Кредит надається позичальнику згідно з його заявою, шляхом безготівкого перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці (п.2.4 договору).
Пунктом 2.3 договору визначено, що позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п.2.1 договору.
Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.3.3 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування (п.3.5.1 договору)
Відповідно до п.3.7 договору зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного договору, 17 січня 2022 року перерахував грошові кошти в розмірі 7000 грн на банківську картку НОМЕР_1 .
Повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено факт належності банківської картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 .
Випискою по картці № НОМЕР_2 підтверджується зарахування 17 січня 2022 року на картку ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 7000,00 грн, що узгоджуються з умовами кредитного договору і доказами, наданими позивачем.
Уклавши з позивачем договір № 3111819698-585786 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач порушив зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка становить 20869,80 грн., з яких: 7000 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 13869,80 грн. - заборгованість за користування позикою.
Відповідач не подав докази, які б підтвердили виконання ним умов договору.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення ( відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення ( відсилання) до них.
Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України " Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, кредитний договір між сторонами у справі був укладений в електронній формі.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1,2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Суд встановив, що 17 січня 2022 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено договір № 3111819698-585786 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».
У договорі сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.
У зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним вище договором утворилась заборгованість.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не спростував суми заборгованості, заявленої до стягнення, не надав контррозрахунку у разі незгоди з таким розрахунком.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як визначено ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: копію Договору про надання правничої (правової) допомоги від 12 лютого 2025 року, укладеного між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та додатку до нього від 11 серпня 2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5506.
Оскільки позивачем надано належні докази, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, то суд вважає можливим стягнути їх з відповідача на користь позивача.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду із вказаною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 509, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 77-82, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за договором № 3111819698-585786 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 17 січня 2022 року в розмірі 20869 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) гривень 80 копійок, яка складається з: 7000 грн - заборгованості за сумою кредиту, 13869,80 грн - заборгованості за відсотками за користування позикою.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» 2422 гривні 40 копійок на повернення судового збору та 10000 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», місцезнаходження: вул. Антонова, 8А с. Чайки Києво-Святошинський район Київська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40842831.
Відповідач:
ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя Н.В.Волошина