Справа № 465/7111/22
Провадження 2-а/465/15/25
Іменем України
19.12.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Кащука Тараса Володимировича, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, з участю третьої особи - інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Ковальчук Христини Миколаївни, про скасування постанови серії ЕАР № 5997474 від 08.10.2022 року, -
Позивач звернувся в суд із позовною заявою про скасування постанови серії ЕАР № 5997474 від 08.10.2022 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 08.10.2022 року ОСОБА_1 рухався на автомобілі Peugeot 2008, державний номерний знак НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_2 ), через н.п. Зимна Вода Львівської області. На автомобільній дорозі М11 Львів - Шегині 10 км. 800 м. даний автомобіль о 14 год. 16 хв. було зупинено на вимогу інспектора патрульної поліції Львівської області.
Після зупинки вказаного автомобіля до нього підійшли особи, які були одягнені у формений одяг патрульної поліції Національної поліції України. Як надалі стало відомо, це були інспектори Управління патрульної поліції в Львівській області Христина Ковальчук та Кащук Тарас. Інспектор УПП в Львівській області Христина Ковальчук повідомила, що причиною зупинки є порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості в межах населеного пункту.
Після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 інспектори УПП в Львівській області не пред'явили своїх службових посвідчень та почали вимагати у ОСОБА_1 надання посвідчення водія. На неодноразові прохання ОСОБА_1 надати для огляду службові посвідчення інспектори УПП в Львівській області відповіли відмовою. У зв'язку із непред'явленням працівниками патрульної поліції службових посвідчень позивач не міг переконатись у тому, що вказані особи справді є уповноваженими особами Національної поліції України, а тому, відмовився пред'являти посвідчення водія вказаним невстановленим особам та поїхав.
Після повторної зупинки транспортного засобу інспектор УПП в Львівській області ОСОБА_3 підійшла до автомобіля та почала вказувати на нібито неналежну поведінку позивача, при цьому, погрожуючи протиправними заходами впливу дружині позивача (яка не керувала транспортним засобом, будь-яких протиправних дій не вчиняла, а просто сиділа на пасажирському сидінні автомобіля).
Після чергових прохань ОСОБА_1 інспектори УПП в Львівській області надали для ознайомлення свої службові посвідчення. Надалі інспектор патрульної поліції Христина Ковальчук повідомила, що ОСОБА_1 перевищив швидкість на 3 км/год., у зв'язку із чим відносно нього буде складена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про вчинення адміністративного правопорушення. На вимогу інспектора УПП в Львівській області Христини Ковальчук Шевчуком О.А. було пред'явлено посвідчення водія.
Інспектор УПП в Львівській області Христина Ковальчук, переписавши дані з пред'явлених позивачем документів, почала складати постанову про накладення адміністративного стягнення. При цьому, жодної підготовки до розгляду справи не відбувалося, ОСОБА_1 не були оголошені його права і обов'язки, зокрема, право на правову допомогу, при цьому, інспектором УПП в Львівській області Христиною Ковальчук наперед була висловлена у брутальній та принизливій формі позиція про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, у зв'язку із чим позивач, зважаючи на численні допущені порушення інспекторами УПП в Львівській області, розуміючи, що справа про адміністративне стягнення не розглядається у відповідності до вимог чинного законодавства, поїхав.
Позивач зазначає, що інспектор УПП в Львівській області Кащук Тарас взагалі не брав участі у розгляді справи, а обмежився пред'явленням свого службового посвідчення на вимогу позивача.
Надалі відповідачем о 14 год. 51 хв. (який взагалі не брав участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення) за відсутності позивача було винесено постанову серії EAP № 5997474 від 08.10.2022 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винуватим в порушенні п. 12.4 Правил дорожнього руху та скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, вбачається, що 08.10.2022 року о 14 год. 22 хв. на автомобільній дорозі М11 Львів-Шегині 10 км. 800 м. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 73 км/год., чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху більше як на 20 км/год. та порушив п. 12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год.). Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. При цьому, постанова була винесена за відсутності позивача, а відтак, у день її винесення не була йому вручена.
Як стверджує позивач, наданий працівниками поліції відеозапис підтверджує те, що розгляду справи відповідно до вимог чинного законодавства не відбулось, інспектор УПП в Львівській області Христина Ковальчук, керуючись власними емоціями, антипатією, перебуваючи у службовій машині, допустила висловлювання, що свідчать про її упередженість в розгляді справи, нею наперед була висловлена позиція про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. При цьому, відеозапис підтверджує, що відповідач, фактично не беручи ніякої участі у розгляді справи, лише здійснивши пред'явлення посвідчення, після від'їзду позивача все ж виносить оскаржувану постанову. А тому, з огляду на наявність очевидних порушень з боку працівників поліції позивач просить визнати протиправними дії інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Кащука Тараса Володимировича щодо винесення постанови серії ЕАР № 5997474 від 08.10.2022 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП, оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП закрити за відсутністю складу правопорушення.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 12.12.2022 року поданий адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Після усунення недоліків ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 23.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
Представником відповідача - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № TC000660 та підтверджується витягом з цього пристрою. Щодо твердження позивача про ймовірні, на його думку, процедурні порушення, вважає, що навіть при наявності такого порушення воно не повинно сприйматись як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення рішення. Водночас вчинені суб'єктом владних повноважень процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки. А тому, представник відповідача просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
30.03.2023 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив. Зазначає, що враховуючи ручне використання працівником поліції технічного приладу TRUCAМ виникають сумніви щодо точного та правильного фіксування даним приладом швидкості руху автомобіля, яким керував позивач.
У відповідь на поданий представником позивача адвокатський запит останнім отримано лист за підписом заступника начальника УПП у Львівській області Володимира Струка від 10.03.2023 року №127/аз/41/12/02-2023, яким було повідомлено про те, що до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді суворих доган. При цьому, до вказаного листа надано копію Висновку службового розслідування, проведеного на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП від 25.01.2023 року №18 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».
У даному висновку, серед іншого, зазначено, що «старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , не здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , прийняв рішення по такій справі у формі постанови. Разом з тим, старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , провівши розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно водія транспортного засобу «Peugeot 2008», номерний знак НОМЕР_2 , не вирішила її у точній відповідності до закону, оскільки не прийняла жодного рішення по такій справі, зокрема не винесла постанову».
Враховуючи зазначене, а також те, що працівниками патрульної поліції УПП у Львівській області ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не було дотримано норм ділового мовлення та етичного спілкування, у їх діях встановлено дисциплінарні проступки.
Таким чином, як стверджує представник позивача, постанова серії ЕАР №5997474 від 08.10.2022 року про накладення адміністративного стягнення винесена особою, яка не здійснювала розгляд справи, що суперечить вимогам чинного законодавства, а саме положенням ст. 283 КУпАП. А тому, сторона позивача наполягає на заявлених вимогах, адже самим органом поліції підтверджено неправомірність дій його працівників по притягненню позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача.
Відповідач - інспектор роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Кащук Т.В. в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Разом із тим, 06.03.2025 року через канцелярію суду подав письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що 08.10.2022 року, перебуваючи на патрулюванні у складі екіпажу спільно із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , під час відпрацювання заходів та забезпечення Правил дорожнього руху в межах населеного пункту с. Зимна Вода, на ділянці АД М-11 Львів-Шегині 10 км + 800 м. було зупинено автомобіль Peugeot 2008, державний номерний знак НОМЕР_2 , на підставі п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та по факту виявлення порушення вимог п. 4 розділу 12 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 pоку №1306, під керуванням гр. ОСОБА_1 . Підійшовши до вищезгаданого транспортного засобу, інспектором ОСОБА_5 було в усній формі представлено свою посаду, звання та прізвище, оголошено причину зупинки транспортного засобу, а саме порушення вимог п.12.4 ПДР - перевищення допустимої швидкості руху у населеному пункті та повідомлено, що за дане порушення ПДР передбачена адміністративна відповідальність у вигляді стягнення в розмірі 340 грн. на підставі частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM 20/20 № TC000660 та підтверджується витягом з цього пристрою.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явилася, у поданому відзиві справу просила розглядати у її відсутності.
Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності. Разом із тим, 06.03.2025 року через канцелярію суду направила письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що, підійшовши до транспортного засобу Peugeot 2008, державний номерний знак НОМЕР_2 , нею було в усній формі представлено свою посаду, звання та прізвище, а також повідомлено водію причину зупинки транспортного засобу, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР - перевищення допустимої швидкості руху у населеному пункті та повідомлено, що за дане порушення ПДР передбачена адміністративна відповідальність у вигляді стягнення в розмірі 340 грн. на підставі частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На вимогу гр. ОСОБА_1 нею та старшим лейтенантом поліції Кащуком Т.В. були надані службові посвідчення для ознайомлення у доступній формі. Так, як порушення перевищення допустимої швидкості руху транспортних засобів у населеному пункті, а саме рух автомобілем Peugeot 2008, державний номерний знак НОМЕР_2 , зі швидкістю 73 км/год., вчинене гр. ОСОБА_1 , зафіксоване лазерним пристроєм вимірювання швидкості TruCAM 20/20 № TC000660, передбачене накладення адміністративного штрафу у розмірі 340 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР № 5997474 від 08.10.2022 року, складеної старшим лейтенантом поліції - інспектором УПП у Львівській області Кащуком Т.В., 08.10.2022 року о 14 год. 44 хв. в с. Зимна Вода, а/д М11 Львів - Шегині 10 км. 800 м. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Peugeot 2008, д.н.з. НОМЕР_3 , рухався зі швидкістю 73 км/год., чим перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год., чим порушив вимоги п.п.12.4 ПДР України (швидкість вимірювалася приладом Trucam LTI 20/20ТС 000660), за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно із ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Пунктом 12.4 ПДР України встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
В судовому засіданні оглядався запис з вимірювального приладу Trucam Lti 20/20 TC000660, яким 08.10.2022 року здійснювалось фіксування швидкісного режиму руху транспортних засобів на автодорозі М11 Львів - Шегині, 10 км. 800 м.
Матеріали фіксації порушення технічним пристроєм не дозволяють чітко визначити, на якій саме ділянці дороги здійснено вимірювання, зокрема, чи в межах населеного пункту або ж поза таким. Доказів того, що позивач рухався в межах населеного пункту с. Зимна Вода відповідачем не надано. З досліджених в судовому засіданні відеоматеріалів вбачається, що пристрій вимірювання зафіксував місцем здійснення заміру швидкості дорогу М11 Львів - Шегині 10 км. 800 м., однак, будь-якої прив'язки до с. Зимна Вода вказані матеріали не містять. Крім цього, стороною відповідача не надано доказів, які б могли вказувати на спосіб організації швидкісного режиму руху на ділянці дороги, де працівниками поліції здійснювалось вимірювання швидкості руху транспортних засобів, а також регулювання руху дорожніми знаками. Також не може залишатися поза увагою суду той факт, що фотофіксація порушення приладом Trucam Lti 20/20 TC000660 є неналежної якості, адже із фотознімка, зробленого даним приладом, неможливо чітко встановити реєстраційний номер транспортного засобу, щодо якого здійснювалося вимірювання, у зв'язку із розмитістю зображення.
Відтак, представниками відповідача не надано достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Окрім того, суд звертає увагу на висновок службового розслідування від 08.02.2023 року, який складений за наслідками перевірки звернень позивача і його представника щодо неправомірних дій працівників поліції при притягненні ОСОБА_6 08.10.2022 року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та який затверджений начальником Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Андрієм Крутнем, відповідно до якого вбачається, що до старшого лейтенанта поліції Кащука Тараса Володимировича та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді суворих доган. У висновку, серед іншого, зазначено, що старший лейтенант поліції Кащук Тарас Володимирович, не здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , прийняв рішення по такій справі у формі постанови. Разом з тим, старший лейтенант поліції Ковальчук Христина Миколаївна, провівши розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно водія транспортного засобу «Peugeot 2008», номерний знак НОМЕР_2 , не вирішила її у точній відповідності до закону, оскільки не прийняла жодного рішення по такій справі, зокрема, не винесла постанову.
Відтак, за результатами проведеної службової перевірки дій інспекторів поліції Кащука Тараса Володимировича та ОСОБА_5 встановлено, що під час оформлення адміністративних матеріалів та складання оскаржуваної постанови серії ЕАР № 5997474 від 08.10.2022 року останні діяли не у відповідності до вимог посадових інструкцій та норм законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі "Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні. Крім цього, при розгляді справи про адміністративне правопорушення були допущені процедурні порушення, які визнані самим же Управлінням патрульної поліції у Львівській області. При цьому, такі порушення сягають рівня, за якого є всі підстави вважати оскаржувану постанову незаконною. Так, згідно досліджених відеоматеріалів та висновку Управління патрульної поліції у Львівській області інспектор роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції - старший лейтенант поліції Кащук Тарас Володимирович, який оформив оскаржувану постанову серії ЕАР № 5997474 від 08.10.2022 року, в дійсності розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП не проводив, а тому, не мав належних повноважень для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Водночас інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Ковальчук Христина Миколаївна, яка повідомляла ОСОБА_1 , що нею здійснюється розгляд справи про вчинене ним адміністративне правопорушення, жодних процесуальних рішень за фактом такого розгляду не приймала. За наведених обставин оскаржувана постанова, яка винесена інспектором патрульної поліції без проведення ним розгляду справи та за відсутності ОСОБА_1 , не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.
Згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення та дотримання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим, тому постанову серії ЕАР № 5997474 від 08.10.2022 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, слід скасувати, а також у відповідності до ст. 286 КАС України - закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, стосовно позовної вимоги про визнання постанови щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП протиправною суд зазначає, що згідно із ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Таким чином, суд при розгляді справ даної категорії не уповноважений визнавати дії, рішення суб'єктів владних повноважень протиправними. Відтак, зазначена вище позовна вимога задоволенню не підлягає.
Окремо суд звертає увагу позивача на те, що ним заявлено вимоги до інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Кащука Тараса Володимировича. Водночас згідно правового висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі № 742/2298/17, належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу. Інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями відповідної статті КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення. З урахуванням наведеного заявлений позов в частині позовних вимог до поліцейського Кащука Т.В. не підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 5 ст. 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп. слід стягнути з відповідача - Департаменту патрульної поліції на користь позивача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Кащука Тараса Володимировича, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, з участю третьої особи - інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Ковальчук Христини Миколаївни, про скасування постанови серії ЕАР № 5997474 від 08.10.2022 року - задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5997474 від 08.10.2022 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, - закрити.
У задоволенні решти позовних вимог, в тому числі заявлених до інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Кащука Тараса Володимировича, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. судових витрат на відшкодування судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ - 40108646, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Відповідач: Інспектор роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Кащук Тарас Володимирович, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ - 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Третя особа: Інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Ковальчук Христина Миколаївна, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Cуддя Величко О.В.