Справа № 603/630/25
Провадження №2-а/603/36/2025
29 грудня 2025 рокум. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Пасічника А.З.,
при секретарі судового засідання Лучкович Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Твердохліб В.Д. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВО №1116126 від 28 листопада 2025 року, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просить скасувати постанову інспектора відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області капітана поліції Боднара Василя Володимировича, серії ЕНА №6179982 від 18 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача - адвокат Твердохліб В.Д. зазначив про те, що категорично не погоджується із зазначеним рішенням інспектора та вважає позивача невинним, а постанову серія ЕНА №6179982 від 18 листопада 2025 року незаконною та необґрунтованою, а також такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з фальсифікацією обставин неіснуючого правопорушення. Разом з тим, зазначив про те, що копія оскаржуваної постанови позивачу ОСОБА_1 на руки не видавалась, і поштою направлена не була, що стверджується відеоматеріалами. Також такими підтверджуються дії поліцейського, який на його переконання діяв шляхом обману. Окрім того, звернув увагу на те, що за відеофайлами 4-388291КБ, вбачається інший час спілкування поліцейського і позивача, а саме початок запису починається о 22 год 46 хв.- садять в авто 22:56:54 хв. 18 листопада 2025 року, що викликає сумнів про неправдивість та незаконність складеної постанови серія ЕНА №6179982 про інкриміноване підзахисному ОСОБА_1 правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки за постановою вказано, що місце вчинення правопорушення: 18.11.2025 23:31:00, с. Вербка, вулиця Центральна, 1.
У поданому відзиві на позовну заяву представниця відповідача зазначила про те, що підтвердженням порушень вимог ПДР та норм КУпАП є надані поліцейськими відеоматеріали фіксації порушення, а саме на відеозаписі із відеореєстратора, що розміщений у службовому автомобілі під назвою «18.11.2025 (1)» з 00:08:00 по 00:11:00 чітко відображено, що водій VOLKSWAGEN модель GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_1 перед початком маневру (початок маневру 00:00:13) не увімкнув світловий покажчик повороту, чим порушив п.9.9. (а) ПДР України. На відеозаписі із нагрудного відео реєстратора поліцейського під назвою «18.11.2025 (2) з 00:03:40 по 00:05:00, зафіксований момент ознайомлення із правами відповідно до ст. 268 КУпАП позивача ОСОБА_1 . Крім того, звернула увагу на поведінку позивача в ході складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка зафіксована на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, а саме в таких прослідковується намір позивача ОСОБА_1 покинути місце зупинки транспортного засобу, зокрема на відеозаписі під назвою «18.11.2025 (2)» з 00:06:33 по 00:12:00 та перешкоджання поліцейським в оформленні адміністративних матеріалів. Окремо наголосила про неприпустимість нехтування поваги до представників органів державної влади, норм етичного, культурного спілкування, надмірній експресивності та агресивності. При цьому, в умовах розбудови демократичної та правової держави норми взаємовічливого спілкування, пошани один до одного, етичність та культура поведінки повинні дотримуватись як представниками влади так і громадянами обопільно, що є запорукою побудови сучасного громадянського суспільства (аналогічна точка зору викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 справа № 595/2031/23). Також звернула увагу на те, що постанова серії ЕНА номер 6179982 від 18.11.2025 є електронною, а отже внесення змін у час та дату у п.5 є технічно не можливим для працівників поліції, а даний факт не спростовує порушення позивачем вимог п.9.2 (а) ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Вважає, що в даному випадку основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено відеоматеріалами, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.
09 грудня 2025 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Також зазначеною ухвалою в Головного управління Національної поліції в Тернопільській області матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6179982 від 18.11.2025.
Позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду на визначену судом дату не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Його представник - адвокат Твердохліб В.Д. до початку розгляду справи подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач - Головне управління національної поліції у Тернопільській області, не забезпечило явку представника в судове засідання, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи. Разом із відзивом представниця відповідача просила розгляд справи проводити без участі представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, керуючись ч. 2 ст. 2 КАС України перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6179987 від 18.11.2025, яка винесена інспектором відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського управління поліції ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Боднарем В.В. ОСОБА_1 , 18 листопада 2025 року о 23:31:00 год, керуючи транспортним засобом не увімкнув світловий покажчик повороту про початок руху, а також не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Дані правопорушення об'єднані згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, чим порушив п.9.2.а ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед початком руху і зупинкою та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. У графі 7 постанови зазначені додатки, а саме: відео фіксація правопорушення реєстратора 70маі та нагрудної камери поліцейського номер 857235. Також, п. 9 постанови «копія постанови мною отримано. Підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, запис про відмову від підпису або отримання копії постанови ОСОБА_1 » містить рукописний підпис.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд враховує таке.
Згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
В силу положень пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
На виконання приписів частини п'ятої статті 14 Закону 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями диспозиції ч. 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність, у тому числі за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Згідно п. 9.2 (а) ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначений перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 5 розділу ІV Інструкції встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено попередньо, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Суд звертає увагу, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Лише доказ фіксації, який долучений до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а не сама постанова, без зазначені у ній належних доказів вчинення такого правопорушення, підтверджує обставини та подію щодо вчинення правопорушення та накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним по справі.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.
Так, відповідач в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення покликається на відеозаписи із відео реєстратора , що розташований у службовому автомобілі під назвою «18.11.2025 (1)», а саме з 00:08:00 по 00:11:00 чітко відображено, що водій Volkswagen модель Golfреєстраційний номер НОМЕР_1 перед початком маневру (початок маневру 00:00:13) не увімкнув світловий покажчик поворот, чим порушив п. 9.2. (а) ПДР, а також відеозаписів із нагрудного відео реєстратора поліцейського під назвою «18.11.2025 (2)» та «18.11.2025 (3)».
Поряд з цим суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» регламентовано застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення.
За змістом ч.1 ст.40 цього Закону в редакції на час фіксації події, що є предметом оцінки суду, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки регулюється Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026 (далі-Інструкція).
Пунктом 1 частини 2 розділу І Інструкції визначено те, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою, в тому числі для попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Частиною 5 Інструкції визначено, що включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Так, у судовому засіданні досліджений DVD+R диск на якому записані відео-файли з такими назвами: «18.11.2025 (1)», «18.11.2025 (2)» та «18.11.2025 (3)». З дослідженого відео-файлу з назвою «18.11.2025 (1)» вбачається здійснення відеофіксації із камери службового автомобіля поліції, який розпочинається о 22 год 06 хв. де відображений рух автомобіля, який був зупинений працівниками поліції за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного кольору. Інформація із вказаного відеозапису не дозволяє ідентифікувати водія зупиненого транспортного засобу. Після зупинки транспортного засобу, розташування службового автомобіля з якого здійснювалась відео-фіксаціябул таким, що в полі фіксування камери потрапила лише проїжджа частина дороги, вказаний відеозапис надалі жодного доказового значення не має.
Відеозапис подій у період з 22 год 09 хв. до 22 год. 44 хв. не здійснювався.
З відео-файлу з назвою «18.11.2025 (2)», запис якого розпочатий 18.11.2025 о 22 год 45 хв. видно, те що ОСОБА_1 повідомлено про те, що його зупинено по вул. Центральна в селі Вербки. В подальшому, в ході спілкування поліцейський повідомив водія проте, що нього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, у зв'язку з чим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці. Від проходження огляду на місці та медичному закладі водій відмовився, заперечивши факт керування транспортним засобом, на що поліцейський повідомив про те, що у нього наявні докази протилежного. В подальшому поліцейський повідомив водію про причини зупинки, а саме те, що водій не ввімкнув покажчик повороту та не пред'явив посвідчення водія, за що його буде притягнуто до відповідальності та накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Надалі поліцейський проінформував ОСОБА_1 про те, що він перебуває у розшуку як особа порушник правил військового обліку.
Видно, що з цього моменту змінюється поведінка ОСОБА_1 , який визнає себе винним, просить поліцейських не везти його до ІНФОРМАЦІЯ_1 , бо у нього є хвора баба, намагається втекти. Працівники поліції із початку спілкування із ОСОБА_1 застосовують до нього фізичну силу та примус залишатися на місці, обмежують свободу його пересування, змушують сісти в службовий автомобіль та забороняють йому вийти із нього. Всі ці події супроводжуються застосуванням сили працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 . При цьому відомостей про те, що до ОСОБА_2 застосовувалися заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема адміністративне затримання матеріали адміністративної справи не містять. Запис відео-файлу завершений о 22:57:59 год 18.11.2025.
Відео-запис з назвою «18.11.2025 (3)», розпочатий 19.11.2025 о 00:00:15 год з ознайомлення з матеріалами справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на відео зафіксований ОСОБА_1 та разом з ним перебуває особа у військовій формі, яка тримає його за руку. Видно, що одяг на ОСОБА_1 порваний. Поліцейський запитав водія про те, чи він згідний з порушенням, на що останні й повідомив «можливо». Поліцейський в свою чергу в графі «пояснення по суті» вказав ОСОБА_2 писати «вживав горілку». Після цього працівник поліції повідомив про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. В подальшому поліцейський запитав ОСОБА_1 чи в нього наявні претензії до них по суті порушення, на що останній повідомив, що не має. Надалі ОСОБА_1 поліцейський повідомив про те, що за порушення військового обліку, за що передбачена відповідальність за ст. 210 КУпАП він буде переданий працівникові ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 без застосування сили для вирішення питань пов'язаних з військовим обліком. Після чого відеозапис припинений.
Працівники поліції застосували фізичний та психологічний тиск відносно ОСОБА_1 , а тому суд не бере до уваги усі надані ним пояснення під таким тиском.
Матеріали справи не місять інформації про особу, яке керувала транспортним засобом в момент його зупинки працівниками поліції, а сам ОСОБА_1 факт такого керування заперечував.
Поряд із ОСОБА_1 на місці спілкуванні працівників поліції із ним перебувають інші особи, а тому у суду є обгрунтований сумнів в тому, що автомобілем в момент його зупинки працівниками поліції керував саме ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
При цьому, матеріали справи не містять будь-яких пояснень того факту, що у період з 22 год 09 хв до 22 год 44 хв та у період з 22 год 58 хв по 00 год 04 хв наступного дня відеофіксація працівниками поліції не велася.
Разом з тим, згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6179987 від 18.11.2025, подія мала місце 18 листопада 2025 року о 23:31:00 год.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як було зазначено вище, сама постанова не може бути самостійним доказом вчинення правопорушення. Відеозапис «18.11.2025 (1)» стосується події, що мала місце 18.11.2025 о 22 год 06 хв. Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 інкриміноване порушення п.9.2 а ПДР України та не пред'явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію ТЗ, що мало місце о 23 год 31 хв 18.11.2025. Відповідач у відзиві відзначає, що оскаржувана постанова є електронною та внесення змін у час та дату у п.5 є технічно не можливим працівниками поліції. З огляду на це, суд констатує факт існування розбіжності в часі вчинення адміністративного правопорушення, зафіксованого камерою відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції та часом, коли таке правопорушення мало місце виходячи з змісту цієї постанови. Суд відхиляє доводи відповідача з приводу неможливості внесення змін до постанови в електронному вигляді у п.5, оскільки час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення у вказаному розділі підлягають до редагування в ході заповнення відповідних граф постанови.
Будь-яких доказів на підтвердження факту порушення п.9.2 а ПДР України зі сторони ОСОБА_1 у час, вказаний у постанові відповідач не надав. Суд вважає відеозапис «18.11.2025 (1)» неналежним доказом порушення ОСОБА_1 ПДР України, що відображене у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6179982 від 18.11.2025, оскільки стосується подій, що мали місце о 22 год 06 хв 18.11.2025, тобто задовго до події адміністративного правопорушення, описаної у оскаржуваній постанові.
Щодо непред'явлення ОСОБА_1 посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію ТЗ, то відповідно до досліджених судом відеозаписів, наданих відповідачем, не вбачається ні факт пропозиції йому зі сторони працівників поліції пред'явити їх, ні відмова зі сторони позивача надати їх працівникам поліції. Тому, жодними доказами не підтверджується вчинення ОСОБА_1 такого адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги вказане вище, з огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, суд дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові від 18 листопада 2025 року не підтверджується належними і допустимими доказами.
Таким чином, оскільки відповідачем не надані суду належні докази на спростування доводів позивача, та підтвердження вчинення ним вказаного в оскаржуваній постанові правопорушення, а будь-які сумніви з приводу наявності вини трактуються на користь особи, тому, з огляду на вищевказане, з врахуванням з'ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Окрім цього, частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 20, 72, 73, 74, 76, 77, 90, 139, 243-246, 257, 260, 262, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову постанову інспектора відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області капітана поліції Боднара Василя Володимировича, серії ЕНА №6179982 від 18 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Тернопільській областісудовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління національної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ 40108720, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46003.
Головуючий суддя А.З. Пасічник