Справа № 466/294/24
Провадження № 1-кп/466/274/25
30 грудня 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м.Львова
у складі : головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю : прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження №42023140000000112 від 10.04.2023 р. про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.хабаровськ рф, українця, гр.України, з освітою вищою, розлученого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,-
ОСОБА_5 , працюючи на посаді заступника начальника інституту з виховної та соціально-психологічної роботи навчально наукового інституту цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, перебуваючи у службовому кабінеті приміщення ЛДУБЖД за адресою м. Львів, вул. Клепарівська, 35, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, 01.06.2023 о 17:30 год. одержав від ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ТзОВ «ТАНДЕМ РІЕЛ» (ЄДРПОУ 40988684) на підставі довіреності від 02.01.2023, виданої директором ТзОВ, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 15 000 грн. для себе за вплив на прийняття рішення службовими особами ГУ ДСНС України у Львівській області про реєстрацію декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Львівська область, Львівський район, м. Городок, вул. І. Франка, 71, де вищевказане ТзОВ планувало зберігати легкозаймисті будівельні матеріали, як орендар .
При наступній обумовленій зустрічі із ОСОБА_6 , 19.06.2023, близько 16:49 год., ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому кабінеті, що у приміщенні ЛДУБЖД за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 35, передав останньому зареєстровану Декларацію № 46-150623-00071 на приміщення площею 55 м.кв., що за адресою Львівський район, м. Городок, вул. І. Франка, 71.
26.06.2023, близько 19:00 год., ОСОБА_6 , перебуваючи біля входу в приміщення КПП ЛДУБЖД, що за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 35, передав через курсанта вказаного начального закладу ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 15 000 грн для подальшої передачі ОСОБА_5 , за вплив останнього на прийняття рішення службовими особами ГУ ДСНС України у Львівській області про реєстрацію Декларації на відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на нежитлове приміщення за адресою Львівський район, с. Угри, вул. Вербова, 63.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав частково та суду показав, що у 2023 році працював на посаді заступника начальника інституту з виховної та соціально-психологічної роботи навчально наукового інституту цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. До нього звернувся ОСОБА_6 та просив сприяння в оформленні дозвільної документації протипожежного нагляду для ТзОВ «ТАНДЕМ РІЕЛ», яке він представляв за довіреністю від директора. ОСОБА_5 в силу своєї посади не мав відношення до видачі таких дозволів, однак за проханням самого ОСОБА_6 вирішив попросити колишніх своїх колег із ГУ ДСНС посприяти у оформленні документації. ОСОБА_6 з власної ініціативи передав йому 15 000 гривень для вирішення такого питання 01.06.2023 р. Через деякий час ОСОБА_6 повторно зв'язався з ним і домовлявся про передачу документів, які стосувалися оформлення дозвільної документації. Оскільки ОСОБА_5 вже поїхав з місця праці, то домовився із ОСОБА_6 , що той передасть документи через курсанта ОСОБА_7 , який повинен був отримати документи і залишити в нього на столі у службовому кабінеті. Про те, що ОСОБА_6 до документів долучить ще якісь грошові кошти домовленості не було і ОСОБА_5 про це не знав. Ніколи в розмовах з ОСОБА_6 чи іншими особами він не вимагав будь-які грошові кошти чи винагороду в будь якій іншій формі, не погрожував, не наполягав і не називав сум. ОСОБА_6 сам наполягав на передачі коштів. Вину свою в скоєному визнає частково лише в тому, що отримав від ОСОБА_6 кошти в сумі 15 000 грн. за допомогу у вирішенні питання останнього. У вчиненому розкаюється, розуміє, що поступив незаконно, просить суворо не карати.
Крім часткового визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення доведена зібраними та дослідженими під час судового розгляду доказами:
-показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що він, маючи відповідну довіреність від директора ТзОВ «ТАНДЕМ РІЕЛ», займався питанням реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Львівська область, Львівський район, м. Городок, вул. І. Франка, 71, де ТзОВ планувало зберігати легкозаймисті будівельні матеріали, як орендар. Не пам'ятає, хто саме дав контакт ОСОБА_8 , як особи, яка може посприяти у вирішенні цього питання. Орієнтовно наприкінці березня -початку квітня 2023 року він зв'язався із ОСОБА_5 , вони зустрілись у службовому кабінеті останнього. ОСОБА_5 при ньому з кимось зв'язувався по телефону, з'ясовував процедуру отримання декларації, потім ОСОБА_6 роз'яснив, які потрібні документи для оформлення декларації, і озвучив суму 15 тис. грн., яку потрібно заплатити. 19.06.2023 р. ОСОБА_5 передав йому документи по виготовленню першого сертифікату. Оскільки потрібен був ще один сертифікат, ОСОБА_6 знову зв'язався із ОСОБА_5 , той просив передати всі документи для оформлення дозвільної документації через курсанта, який був на чергуванні на КП, оскільки сам ОСОБА_5 вже поїхав з місця праці. 26.06.2023 р. біля 19 год. ОСОБА_6 на КПП ЛДУБЖД, що за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 35, передав через курсанта вказаного начального закладу ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 пакет документів для оформлення дозвільної декларації та суму 15 000 грн. для подальшої передачі ОСОБА_5 за вплив останнього на прийняття службовими особами ГУ ДСНС України у Львівській області рішення про реєстрацію Декларації на нежитлове приміщення, що за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому свідок ОСОБА_6 повідомив, що саме він був ініціатором зустрічей зі ОСОБА_5 . Останній грошові кошти не вимагав, не погрожував, просто один раз озвучив суму в 15 тис. грн, а на другий раз ОСОБА_6 долучив до документів таку ж по аналогії з першою. У правоохоронні органи свідок звернувся з тих причин, що озвучена ОСОБА_5 сума за один сертифікат 15 тис. грн здалась йому завеликою;
-показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що у 2023 році він працював провідним інспектором ДСНС, у обов'язки якого входила реєстрація декларацій на відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Всі необхідні для цього документи особи могли подати через електронний кабінет, через ЦНАП або безпосередньо йому у паперовому вигляді. На прохання ОСОБА_5 і через останнього він допоміг ОСОБА_6 подати необхідні документи на реєстрацію Декларації на нежитлове приміщення, що за адресою АДРЕСА_2 для ТЗОВ, від якого той мав довіреність. ОСОБА_8 не просив виконати якісь незаконні дії - свідок просто проконсультував, які потрібно зібрати документи, як виготовити експертний висновок і як заповнити цю декларацію через портал. Ніяких коштів йому за це ніхто не передавав. Свідок здійснив реєстрацію цієї декларації для ОСОБА_6 за проханням ОСОБА_5 , оскільки все було оформлено правильно і був позитивний висновок експерта- ФОП ОСОБА_10 ;
-показаннями свідка ОСОБА_10 у судовому засіданні про те, що він є фізичною особою -підприємцем, надає послуги з питань пожежної безпеки, його діяльність ліцензована. Особа звертається по питанню надання висновку про відповідність об'єкта пожежній безпеці, він виходить на місце, проводить обстеження об'єкта, після чого оформляє відповідний висновок. До нього звернувся його знайомий ОСОБА_5 - його колишній викладач, який просив допомоги у видачі такого висновку його знайомому ОСОБА_6 . Ця розмова була по телефону, особисто ні з ОСОБА_11 , ні з ОСОБА_6 не зустрічався. ОСОБА_5 він порекомендував свого працівника ОСОБА_12 , який фактично оглядав приміщення, і, оскільки приміщення відповідало всім необхідним нормам для його використання ТзОВ, був наданий висновок щодо відповідності приміщення протипожежним нормам, який необхідний був для реєстрації декларації в подальшому. Замовнику був переданий рахунок по оплаті, однак оплата так і не надійшла. Жодних незаконних дій по наданню такого висновку вчинено не було. Якщо би замовник до нього звернувся особисто навіть без дзвінка ОСОБА_5 , результат був би той же;
-показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що він знайомий із ОСОБА_5 , оскільки разом проходили службу в ДСНС. Тур ОСОБА_14 йому передав номер телефону клієнта, якого до них відправив ОСОБА_5 , для огляду об'єкта нерухомості в якості ліцензованого спеціаліста. ОСОБА_13 оглянув об'єкт у с.Угри Львівського району, зробив фото та відео огляду об'єкта, всі матеріали по огляду передав ОСОБА_15 . Жодних проблем по цьому приміщенню не було, тому висновок був позитивний для його подальшого використання. За роботу з ним мав би розраховуватися ОСОБА_16 , але точно він не пам'ятає, чи був розрахунок. Зі ОСОБА_5 він більше не спілкувався. Жодних незаконних дій він не вчинив;
-показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що у 2023 року він був курсантом у ЛДУБЖД за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 35. 26.06.2023 р. біля 19 год. йому подзвонив ОСОБА_5 і попросив забрати у особи, яка підійде на КПП, документи для нього. Він підійшов на КПП, отримав від ОСОБА_6 , якого раніше не знав, файл з документами. Чи там були грошові кошти він не знав, і про це ОСОБА_5 йому нічого не повідомляв. Там же на КПП його затримали працівники правоохоронних органів, які серед документів виявили грошові кошти. Цей файл він мав залишити на столі ОСОБА_5 у його службовому кабінеті;
- заявою ОСОБА_6 на ім'я начальника УСР у Ло від 02.05.2023 р., де останній зазначив, що ОСОБА_5 вимагає у нього неправомірну вигоду за виготовлення декларації відповідності з питань пожежної безпеки. Заявник надав добровільну згоду на співпрацю з працівниками правоохоронних органів. \а.с.2\.До заяви ОСОБА_6 додана довіреність, видана ТЗоВ «ТАНДЕМ РІЕЛ» на представництво інтересів у вирішенні питань ТзОВ у різних установах та організаціях, у тому числі по питанню оформлення декларацій \а.с.3\, а також Висновок за результатами оцінки \експертизи протипожежного стану в споруді за адресою м.Городок, вул. І.Франка, 71, виготовлений ФОП ОСОБА_16 \ а.с. 5-6\. У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 заперечив факт вимагання у нього грошових коштів з боку обвинуваченого;
-протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 01.06.2023 з фотокопіями грошових купюр. Вказані кошти в сумі 15 000 грн. добровільно надані ОСОБА_6 для подальшої передачі ОСОБА_5 . Вказані кошти ОСОБА_6 були передані ОСОБА_5 01.06.2023 р. за сприяння у виготовленні декларації на відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де ТзОВ, інтереси якого представляв ОСОБА_6 , планувало зберігати легкозаймисті будівельні матеріали , як орендар;
-протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 26.06.2023 р. від з фотокопіями грошових купюр. Вказані кошти в сумі 15 000 грн. добровільно надані ОСОБА_6 для подальшої передачі ОСОБА_5 . Вказані кошти ОСОБА_6 були передані ОСОБА_5 26.06.2023 р. за сприяння у виготовленні декларації на відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на нежитлове приміщення;
-відповідь ФОП ОСОБА_17 УНП у Ло із додатками: Витягом з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказу про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, що свідчить про законність діяльності вказаного ФОП стосовно замовлення ОСОБА_6 про оформлення декларації;
-відповідь ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області ГУНП у ОСОБА_18 з додатками: декларацією відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки від 15.06.2023 р. та посадова інструкція провідного інспектора відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС У у ОСОБА_18 ;
-протоколом огляду місця події від 26.06.2023 р. з відеозаписом останнього, переглянутим в ході судового розгляду. Місцем огляду є КПП Львівського державного університету надзвичайних ситуацій, де у свідка ОСОБА_7 були вилучені документи і грошові кошти в сумі 15 тис. грн, які йому передав на КПП ОСОБА_6 , і які він за вказівкою ОСОБА_5 повинен був занести у службовий кабінет останнього. Процесуальні порушення, допущені під час проведення зазначеної процесуальної дії, на які вказував захисник під час судового розгляду, суд не вважає такими, які б давали підстави для визнання вказаного доказу недопустимим;
-висновком експерта за результатами судової технічної експертизи документів №3293-Е від 13.10.2023 р., з якого вбачається, що надані на дослідження 30 банкнот номіналом по 500 грн., вилучені під час огляду місця події 26.06.2023 р., перебували у обігу НБУ. Постановою від 27.06.2023 р. вказані грошові кошти визнані речовими доказами, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 30.06.2023 р. на такі накладений арешт;
- протоколом огляду речей і документів від 03.07.2023 р., з якого вбачається, що предметом огляду являється мобільний телефон, який перебував у власності ОСОБА_5 , зі скріншотами документів ТЗОВ «ТАНДЕМ РІЕЛ», фото приміщень, переписки стосовно огляду вказаних приміщень та телефонами осіб, які були залучені до такого огляду. Такі дані вказують на дії ОСОБА_19 щодо сприяння ОСОБА_6 , як представнику ТЗОВ «ТАНДЕМ РІЕЛ» у наданні послуг з оформлення декларацій відповідності ;
-протоколом огляду речей, предметів та документів , а саме: спецпакет, вилучений в ході проведення огляду місця події біля входу на КПП ЛДУБЖ; спецпакет, вилучений в ході проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_5 , спецпакет, вилучений в ході проведення обшуку за місцем діяльності ФОП ОСОБА_17 , пакет, вилучений за місцем проживання ОСОБА_5 ;
-із протоколу обшуку, проведеного у службовому кабінеті ОСОБА_5 у приміщенні ЛДУБЖ 26.06.2023 р., видно, що під час обшуку було виявлено і вилучено договір оренди та довіреність ТОВ «ТАНДЕМ РІЕЛ», інтереси якого представляв ОСОБА_6 ;
-із наказу №750 ос від 26.11.2019 р. вбачається, що ОСОБА_5 на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді доцента кафедри фізики і хімії горіння навчально-наукового інституту пожежної та техногенної безпеки, заступника начальника інституту з виховної та соціально-психологічної роботи навчально-наукового інституту цивільно захисту ЛДУБЖ. Посадова інструкція згідно займаної посади не передбачає здійснення функцій з виготовлення декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки об'єктів нерухомості;
-протоколом обшуку від 26.06.2023 р., згідно якого за місцем проживання ОСОБА_5 вилучено належний йому мобільний телефон;
- протоколом огляду матеріального носія інформації від 15.08.2023 р., яким зафіксований огляд флеш-носія пам'яті, на якому маються зразки усного мовлення голосу ОСОБА_5 ;
-протоколами про результати проведення негласних слідчих \розшукових дій від 10.07.2023 р., який містить розшифрування розмов ОСОБА_5 із ОСОБА_6 від 30.05.2023 р., 01.06.2023 р., розмови ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 від 09.06.2023 р., ОСОБА_6 та ОСОБА_20 від 13.06.2023 р., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 19.06.2023 р., ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , «курсанта» від 26.06.2023 р.;
-протоколами про результати проведення негласних слідчих \розшукових дій від 18.07.2023 р., який містить розшифрування розмов ОСОБА_5 із ОСОБА_6 22.05.2023 р.,23.05.2023 р, 24.05.2023 р., 30.05.2023 р., 31.05.2023 р., 01.06.2023 р., 02.06.2023 р., 08.06.2023 р. , 09.06.2023 р., 19.06.2023 р., 26.06.2023 р. Зі змісту розмов вбачається, що ініціатором таких був ОСОБА_6 , розмови стосувались питання надання допомоги в оформленні декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки об'єктів нерухомості, домовленостей про надання документів на об'єкти нерухомості та оформлення електронних підписів, а також про передачу документів через курсанта на КПП. У розмові із ОСОБА_6 30.05.2023 р. ОСОБА_5 озвучує суму вартості послуг 15 тис грн., як раніше домовлену з ОСОБА_6 . У розмові від 09.06.2023 р. вказана сума між ними ще раз погоджується. Окрім цього маються розмови ОСОБА_5 із ОСОБА_9 стосовно огляду об'єкта нерухомості;
-висновком судового експерта №3506-Е від 12.10.2023 р. підтверджується, що усне мовлення, зафіксоване на фонограмах, що містяться на оптичних дисках, належить ОСОБА_5 .
Відповідно до змісту ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Вищенаведені докази, досліджені в ході судового розгляду, є належними і допустиимими в розумінні змісту ст.ст. 85, 86 КПК України, здобутими в передбачений КПК спосіб.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.3 ст. 369-2 КК України - як вчинення одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Дослідженими в ході судового розгляду доказами доведено, що відповідно до наказу ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 26.11.2019 №759о/с «Про кадрові питання» полковника служби цивільного захисту ОСОБА_5 було призначено на посаду заступника начальника інституту з виховної та соціально-психологічної роботи навчально наукового інституту цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, тобто на посаду, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих функцій, тобто останній згідно з Приміткою 1 до ст. 364 КК України на момент вчинення кримінального правопорушення був службовою особою.
Згідно зі ст. І 8 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:
-обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;
-вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.
Відповідно до вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також: неухильно їх додержуватись.
Згідно з ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України до системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, входять зокрема заклади освіти, що належать до сфери його управління.
Пунктами 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно- рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно з п. п. 2-6, 13, 15, 27, 27-1, 31, 32, 46, 52 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.Особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Особи начальницького складу є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, на яких поширюються дія вимог та обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».
Особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують службові обов'язки:
1) на території органу і підрозділу цивільного захисту або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком дня (розкладом занять);
2) під час прямування на службу або із служби, службових поїздок, повернення до місця служби;
3) під час перебування поза місцем розташування органу і підрозділу цивільного захисту, якщо під час такого перебування вони виконують свої обов'язки або направлені за наказом відповідно керівника (начальника).
У разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення особою начальницького складу керівники (начальники) органів і підрозділів цивільного захисту зобов'язані у межах своїх повноважень вжити заходів до припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноваженому суб'єкту у сфері протидії корупції в порядку, визначеному законодавством.
Особам начальницького складу забороняється під час проходження служби займатися підприємницькою або іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) діяльністю.
Особи начальницького складу зобов'язані дотримуватися вимог та обмежень, установлених Законом України «Про запобігання корупції».
Згідно з ст. ст. 3, 22, 24, 65 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_5 , як службовій особі, який обіймав посаду заступника начальника інституту з виховної та соціально-психологічної роботи навчально наукового інституту цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, заборонялось використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язаний невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Окрім того, ОСОБА_5 , як службова особа яка обіймала посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, являлась суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 55, 56 Кодекс цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст, 57 вищевказаного Кодексу початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб'єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).
Оцінка протипожежного стану проводиться суб'єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію.Висновок за результатами оцінки протипожежного стану оформляється та надається суб'єктом господарювання, який проводив оцінку протипожежного стану. Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації. Декларація подається суб'єктом господарювання до державного адміністратора або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (дозвільного органу).Декларація реєструється дозвільним органом на безоплатній основі .Датою надходження декларації вважається дата її реєстрації як вхідної кореспонденції державним адміністратором або дозвільним органом, а в разі надсилання рекомендованим листом - дата, зазначена на поштовому штемпелі підприємства зв'язку. Державний адміністратор протягом одного робочого дня після надходження декларації передає її дозвільному органу.
Якщо декларацію подано чи оформлено з порушенням установлених вимог, дозвільний орган відмовляє в реєстрації декларації та повертає її суб'єкту господарювання для доопрацювання,
У разі якщо дозвільним органом не зареєстровано декларацію і не відмовлено в її реєстрації в установлений абзацом другим цієї частини строк, право на вчинення дій щодо провадження господарської діяльності, передбачених частиною другою цієї статті, виникає наступного дня після завершення строку, встановленого для реєстрації декларації. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.
Декларація заповнюється суб'єктом господарювання і подається ним або надсилається рекомендованим листом за місцем розташування об'єкта (об'єктів) нерухомості до адміністратора центру надання адміністративних послуг або ДСНС (дозвільного органу), або через Єдиний державний портал адміністративних послуг, зокрема через інтегровану з ним інформаційну систему ДСНС.
У разі ,коли декларація подана безпосередньо до адміністратора центру надання адміністративних послуг, така декларація протягом одного робочого дня після надходження передається ним територіальному органові ДСНС.
Оцінка протипожежного стану проводиться суб'єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію. Висновок за результатами оцінки протипожежного стану діє до реєстрації декларації.
На підставі досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_5 , будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою і особистого збагачення, 01.06.2023 одержав від ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ТзОВ «ТАНДЕМ РІЕЛ» (ЄДРПОУ 40988684) на підставі довіреності неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 15 000 (п'ятнадцять) тисяч гривень для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме службовими особами ГУ ДСНС України у Львівській області, про реєстрацію декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на нежитлове приміщення. А також за домовленістю із ОСОБА_6 про передачу коштів у цьому ж розмірі - 26.06.2023 р. розпорядився такі кошти, поміщені у файл з документами, занести у його службовий кабінет, як винагороду за вплив на прийняття рішення службовими особами ГУ ДСНС України у Львівській області про реєстрацію декларації .
Об'єктивна сторона ч.3 ст.369-2 КК України - це рийняття пропозиції , обіцянки або одержання неправомірної вимоги для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави , поєднане з вимаганням такої вигоди.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України , яка викладена у справі № 5-124 кс-15 від 21.01.2016 р. , вимагання неправомірної вигоди може бути поставлено у провину лише у тому випадку, якщо винна особа з метою її одержання погрожує вчиненням або невчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає незаконну вигоду або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати її з метою запобігання шкідливим наслідкам. У разі, якщо службова особа хоче отримати неправомірну вигоду, а особа, яка її дає при цьому усвідомлює, що тим самим незаконно уникає настання для себе негативних наслідків, які б настали за відмови надати неправомірну вигоду , то такі дії за своїми ознаками не утворюють вимагання.
На підставі цього Верховний Суд дійшов висновку, що кваліфікація зазначених дій, вчинених шляхом вимагання може мати місце у випадках, якщо: - ініціатором надання неправомірної вигоди є службова особа; вимога поєднана із погрозою або створенням відповідних умов ; шкода буде заподіяна лише законним правам та інтересам особи.
Разом із тим, згідно правової природи такого кримінального правопорушення, як зловживання впливом, службова особа, що отримує неправомірну вигоду, втручається у встановлений законом порядок прийняття певного рішення з метою його ухвалення на користь особи, що надає відповідну неправомірну вигоду. Отже, мова не може йти про законність прав та інтересів, якщо втручання здійснюється саме у регламентований порядок. Якщо з іншого боку , ініціатором впливу є не зацікавлена у ньому особа, а інша особа, спроможна на такий вплив, яка на прохання про нього відповість, що без неправомірної вигоди цього не робитиме, то і така поведінка не розглядається як вимагання неправомірної вигоди.
Відтак, оцінюючи докази, надані стороною обвинувачення та досліджені судом, у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що кваліфікуюча ознака- вимагання неправомірної вигоди не знайшла свого ствердження при кваліфікації дій обвинуваченого.
Дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати з ч.2 ст. 369-2 КК України - оскільки він вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави .
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У той же час згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
У справі №205/7091/16-к від 17.10.2019 ВС розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу на міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту. Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість та обставини вчинення кримінального правопорушення , а також особу винного, який фактично визнав свою вину та щиро розкаявся, не притягався до кримінальної відповідальності, являється інвалідом 3 групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, стан його здоров'я, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та вважає, що йому слід обрати покарання в межах санкції інкримінованої йому статті у виді штрафу.
Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів.
Суму застави, сплачену на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 28.06.2023 р. в розмірі 214 720 грн. на рахунок ТУ ДСА України у Львівській області УА 598201720355219002000000757 ЄДРПОУ 26306742, відкритий у Державній казначейській службі України /МФО 82 0172/ -повернути ОСОБА_21 .
Вартість проведених у даному кримінальному провадженні експертиз - №3506-Е від 12.10.2023 в розмірі 8603,28 грн. та №3293-Е від 13.10.2023 р. у розмірі 4779,60 грн. слід стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави.
Речові докази :
- грошові кошти в с умі 15 тис. грн., довіреність, договір оренди слід повернути ОСОБА_6 ;
- печатку ФОП « ОСОБА_17 » слід повернути власнику;
- витяг з наказу, довідку та посадову інструкцію - залишити при матеріалах справи;
- мобільний телефон -повернути ОСОБА_5 ;
- гумові медичні рукавички - знищити.
Оскільки санкція статті ч.2 369-2 КК України не передбачає конфіскації майна, слід зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 28.06.2024 р. на майно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст.369, 370, 371, 373,374,376,391 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 5 500 (п'яти тисяч п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 (дев'яносто три тисячі п'ятсот) грн.
Суму застави, сплачену на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 28.06.2023 р. в розмірі 214 720 (двісті чотитрнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. на рахунок ТУ ДСА України у Львівській області УА 598201720355219002000000757 ЄДРПОУ 26306742 ,відкритий у Державній казначейській службі України \МФО 82 0172\ - повернути ОСОБА_21 .
Стягнути зі ОСОБА_5 в дохід держави вартість проведених експертиз №3506-Е від 12.10.2023 та №3293-Е від 13.10.2023 р. в розмірі 13 382 (тринадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 88 коп.
Речові докази :
- грошові кошти в сумі 15 тис. грн., довіреність, договір оренди - повернути ОСОБА_6 ;
- печатку ФОП « ОСОБА_17 » - повернути власнику;
- витяг з наказу, довідку та посадову інструкцію - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон - повернути ОСОБА_5 ;
- гумові медичні рукавички - знищити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 28.06.2024 р. на майно ОСОБА_5 - квартиру АДРЕСА_4 частку квартири за адресою АДРЕСА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1