№522/17815/25, 3/522/6068/25
29.12.2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Гаєва Л.В., за участі захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лапка Е.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Узбекистана, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
18.07.2025 року о 21 годині 24 хвилині ОСОБА_3 керував транспортним засобом «BMW X5», д/н НОМЕР_1 , у м. Одесі, по вулиці Пантелеймонівській, біля будинку №27, із ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,відмовився.
Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.
ОСОБА_3 у судовому засіданні не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, та пояснив, що він керував автомобілем у тверезому стані.
Крім того, захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Лапко Е.М. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із письмовим клопотанням, у якому просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_2 , із підстав зазначених ним письмово.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№395718 від 18.07.2025 року, згідно до якого встановлено те, що 18.07.2025 року о 21 годині 24 хвилині ОСОБА_3 керував транспортним засобом «BMW X5», д/н НОМЕР_1 , у м. Одесі, по вулиці Пантелеймонівській, біля будинку №27, із ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,відмовився,
-Направленням ОСОБА_2 про огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.07.2025 року,
-відеозаписами долученими до матеріалів адміністративної справи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21.02.1984, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
На підставі зазначеного, суд застосовує аналогію права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно довідки інспектора ВАП УПП в Одеській області ДПП Зінов'євої В. із інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_3 посвідчення водія не отримував.
Відповідно до постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року (Справа № 702/301/20, Провадження № 51-944 кмо 23) встановлено, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) або в цьому ж порушенні, вчиненому в стані сп'яніння (ст. 286-1 КК України), незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Що стосується доводів захисника про те, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 був зупинений безпідставно, суд вважає наступне.
Керування транспортним засобом у стані сп'яніння є порушенням вимог ПДР України, а саме указаний водій відмовився, у порядку п.2.5 ПДР України, пройти огляд на стан сп'яніння, що у свою чергу є обов'язком водія, а невиконання такого обов'язку тягне за собою відповідальність за ст.130 КУпАП. Правилами дорожнього руху України не передбачено обов'язку водія ставити умови працівникам поліції для проходження огляду на стан сп'яніння.
Як вбачається, із наданих суду матеріалів, поліцейськими були застосовані технічні засоби відеозапису, відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, тому проводити огляд у присутності двох свідків не було необхідності.
Посилання захисника про те, що ОСОБА_4 не керував 18.07.2025 року транспортним засобом «BMW X5», д/н НОМЕР_1 , у м. Одесі, по вулиці Пантелеймонівській, біля будинку №27 у стані алкогольного сп'яніння, та не відмовлявся від огляду на стан сп'яніння, суд не приймає до уваги, так як ці доводи спростовуються відеозаписами долученими до матеріалів цієї адміністративної справи, із огляду на наступне.
Згідно до вище указаного відеозапису водій ОСОБА_4 не заперечував, що саме він керував цим автомобілем, та на 21:36:18 цього відеозапису інспектор поліції звертався до цього водія із вимогою пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, про що на 21:37:17 отримав чітку відповідь від водія ОСОБА_1 про відмову від такого огляду, та зазначений водій мотивував це тим, що він особисто протягом 2 годин звернеться до медичного закладу для проходження огляду з метою виявлення у нього стану сп'яніння. Будь-які подальші зміни позиції водія та його висловлювання, не можуть впливати на дії поліції до завершення процедури складання протоколу.
Судом не встановлено об'єктивних причин неможливості пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_5 , а тому відсутність у матеріалах указаної адміністративної справи висновку про проходження огляду на стан сп'яніння свідчить про відмову указаної особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, що є однією із підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження захисника з приводу незаконності дій працівника поліції при оформленні матеріалів, не заслуговують на увагу, оскільки ним не було доведено наявності порушення процедури оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення поліцейським, які б слугували підставою для закриття даної адміністративної справи, та визнання її матеріалів недопустимими доказами.
Усі доводи захисника Лапка Е.М., та ОСОБА_1 , суд оцінює критично, оскільки це не відповідає встановленим судом обставинам справи, та є метою для виправдання указаного водія, для його уникнення від встановленої законом відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 підтверджується сукупністю наявних досліджених, перевірених та не спростованих під час судового засідання доказів.
Суд вважає, що вище зазначений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 був складений, відповідно до вимог ст.256 КУпАП, та згідно до ст.251 КУпАП є доказом у адміністративній справі, та у суда відсутні підстави не довіряти працівнику поліції, який складав указаний протокол про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що клопотання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лапку Е.М. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення не підлягає задоволенню, так як усі його доводи спростовані вище указаними доказами по зазначеній адміністративній справі.
Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 єдине можливе адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Керуючись ст.ст.36, 38, 40-1, 245, 221, 283, п. 1 ч.1 ст.284 КУпАП, суд
У задоволені клопотання захиснику особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокату Лапку Е.М. про закриття адміністративної справи відносно ОСОБА_2 за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП - відмовити.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. на користь держави України, та позбавити його права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Гаєва Л.В.