Єдиний унікальний номер: 448/1246/25
Провадження № 2/448/660/25
30.12.2025 місто Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання - Рушеляк Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, індекс 01032) до
відповідача ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за договором позики,
учасники справи - не з'явилися
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача
1. 16.07.2025 представник ТзОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за Договором позики.
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем належним чином взятих на себе зобов'язань, визначених вищевказаним договором позики. Посилається на те, що 28.07.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем було укладено Договір позики №7753864.
2. Зазначає, що 11.01.2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №11-01/24 і відповідно до Реєстру боржників №9 від 11.12.2024 ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги до відповідача.
3. Вказує, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Зазначає, що жодних платежів по погашенню існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора відповідач не здійснював.
4. Як наслідок, вказує, що відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики №7753864 від 28.07.2024 в розмірі 17520,00 грн., з яких 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5820,00 грн. -сума заборгованості за процентами за прострочену позику.
З огляду на наведене просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики №7753864 від 28.07.2024 в розмірі 17520,00 грн., а також судові витрати.
5. Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не надав. 25.08.2025 подав заяву, в якій заперечує проти позову в частині заборгованості за відсотками, оскільки є військовослужбовцем та має пільги встановлені ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», тому просить стягнути заборгованість тільки за тілом кредиту.
6. 02.09.2025 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Гончарук Д.Р. через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, в якому заперечив пояснення відповідача посилаючись на їх безпідставність.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи
7. Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданому позові просить слухання справи здійснювати без участі представника позивача.
8. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.
9. Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без його участі.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
10. Ухвалою суду від 22.07.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини встановлені Судом
12. 28.07.2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем було укладено договір позики №7753864, шляхом підписання електронним одноразовим ідентифікатором z14292.
13. Згідно з п. 2.1 договору позики, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти, а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі ніші платежі відповідно до умов цього Договору. Відповідно до п. 2.2 позика надається на умовах повернення, платності та строковості.
14. Пунктом 2.5. вищевказаного Договору позики передбачено, що позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки), зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.
15. Відповідно до п.п.10.1.5. та п.п.10.1.6. договору позики відповідач підтвердив, що вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання фінансових послуг товариством, які є невід'ємною частиною договору, а також вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики.
16. Відповідно до умов договору відповідачу було надано позику у розмірі 6000,00 грн, строком на 80 днів до 16.10.2024.
Згідно п.4.1. та 4.2. Договору позичальник чи позикодавець не мають права продовжити строк позики в односторонньому порядку. Строк позики може бути продовжено лише шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди.
17. Згідно п.2.4 вищевказаного Договору позики процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики: - акційна процентна ставка, фіксована - 1,50000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п.3.1.1 цього договору; -базова процентна ставка, фіксована - 1,50000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п.3.1.2 цього договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору; основна процентна ставка, фіксована - 1,5000% на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду.
За неправомірне користування позикою, її частиною позикодавець має право нараховувати,а опзичальник зобов'язаний на вимогу позикодавця сплатити проценти за прострочену позику в розмірі 12% від суми позики на 4 день неправомірного користування та в розмірі 3% від суми починаючи від 5-го дня за кожен день не правомірного користування (п.6.2.1., 6.2.2. Договору).
Факт укладання договору на умовах, передбачених вказаним договором та отримання суми кредиту не спростовано відповідачем ОСОБА_1 .
18. 11.01.2024 року між ТОВ "Маніфою" та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №11-01/2024, відповідно до якого ТОВ "Маніфою" зобов'язується відступити ТОВ "ФК "ЄАПБ" право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику) пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "Маніфою".
19. Згідно з пунктом 1.2. Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 року, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
20. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 11.12.2024 року до Додаткової угоди №10 від 11.12.2024 до Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 17520 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5700,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 5820 грн. - сума заборгованості за прострочену позику.
21. Всупереч умовам договору позики, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», на рахунки попереднього позикодавця.
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій.
22. Відповідно до наданого розрахунку заборгованості наданого позивачем така становить 17520 грн., з яких 6000,00 грн. сума заборгованості по основному боргу, 5700,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 5820 грн. - сума заборгованості за прострочену позику.
23. Згідно відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-251209/86801-БТ від 10.12.2025, яка надана на виконання ухвали Мостиського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2025 року про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 28.07.2024 здійснено переказ коштів в сумі 6000 грн.
V. Застосоване Судом законодавство
24. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
25. Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
26. Згідно з ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
27. Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.
28. Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
29. Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
30. Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
31. Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
32. Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
33. За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
34. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).
35. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції
36. Так, Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
37. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
38. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 статті 11 Закону).
39. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 статті 11 вказаного Закону).
40. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 статті 11 Закону № 675-VIII.
41. Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
42. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
43. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
44. Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
45. Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
46. Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
47. За нормою ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
48. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
49. Згідно ст. ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
50. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
51. Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.
52. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
53. Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
54. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов?язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
55. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
VI. Висновки Суду
Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту
56. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
57. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
58. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
59. ТОВ "МАНІФОЮ" належним чином виконало свої зобов'язання за договором позики, надавши відповідачу позику на загальну суму 6000,00 грн. Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.
60. Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору позики між ТОВ " МАНІФОЮ" та відповідачем ОСОБА_1 .
61. Позивач на підставі долучених доказів довів, що до нього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні, яке відповідач не виконав належним чином.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
62. Як встановлено в ході судового розгляду договір позики підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, з зазначенням особистих даних відповідача, а саме адреси проживання, його паспортних даних, дати народження, РНОКПП, електронної пошти.
63. Суд зауважує, що грошові кошти надані позичальнику у безготівковій формі на банківську картку, вказану ним при укладенні договору, надходження коштів підтверджується відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-251209/86801-БТ від 10.12.2025. Відповідач не надав доказів, що кредитні кошти на його картку, зазначену ним у договорі, не надходили. Відповідачем не спростовано факт надання всіх особистих ідентифікуючих даних, даних його платіжної картки, без надання яких і відповідного підтвердження, ознайомлення з відповідними умовами та правилами отримання та повернення кредитних коштів, відповідний кредит не міг бути наданий.
64. Відтак слід зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору.
65. Таким чином, суд приходить до висновку, що спірний Договір позики №7753864 від 28.07.2024 року укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, підписаний саме відповідачем накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. ТОВ «ФК «ЄАПБ» належними та допустимими доказами підтверджено укладання договору позики первісного позикодавця з відповідачем, сторони вказаного вище договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах.
66. Судом встановлено, що всупереч умовам договору позики, відповідач не виконав свого зобов'язання та не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТзОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок попереднього кредитора. Позивач на підставі долучених доказів довів, що до нього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні, яке відповідач не виконав належним чином.
67. Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору первісний кредитор 28.07.2024 взяв на себе зобов'язання надати відповідачу позику на таких умовах: сума позики 6000,00 грн; строк позики - 80 днів, тобто до 16.10.2024 року; процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 день користування позикою, проценти за понадстрокове користування позикою (12% від суми позики на 4 день неправомірного користування та в розмірі 3% від суми починаючи від 5-го дня за кожен день не правомірного користування).
68. Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у загальній сумі 17520 грн., з яких 6000,00 грн. сума заборгованості по основному боргу, 5700,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 5820 грн. сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою.
69. З моменту отримання позики відповідач ОСОБА_1 заборгованості не погашав, в зв'язку з чим на момент закінчення строку дії договору №7753864 в нього утворилася заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 6000,00 грн. В свою чергу Відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
70. Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання в строк, передбачений умовами договору позики, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №7753864 від 28.07.2024 за основною сумою боргу в розмірі 6000 грн. є обґрунтованими.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення відсотків за договором позики суд виходить з такого.
71. Разом з тим, суд не погоджується із розрахунками процентів за користування кредитами за договором позики №7753864 від 28.07.2024наданими позивачем, з таких підстав.
72. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
73. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
74. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
75. Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.
76. Подібні правові висновки викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
77. Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
78. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
79. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання».
80. Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість по процентах за користування кредитами (позикою) згідно ч.1 ст.1048 ЦК України в межах строків кредитування, визначених в укладених між сторонами договорах, зокрема в сумі 5700 грн. - сума заборгованості за процентами за період з 28.08.2024 по 16.10.2025 в межах строку кредитування відповідно до умов п.2.3.4 договору позики №7753864 від 28.07.2024, заявлена стороною позивача вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентах за прострочену позику є безпідставною та задоволенню не підлягає.
81. Щодо посилань відповідача про наявність пільг передбачених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до якої військовослужбовцям не нараховуються штрафні санкції, пеня та відсотки за користування кредитом, суд зазначає наступне.
82. Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
83. Посилаючись на наявність пільг відповідач додав копію військового квитка серії НОМЕР_2 від 24.04.2017, копію службового посвідчення НОМЕР_3 від 14.01.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 займає посаду у ІНФОРМАЦІЯ_1 та копію посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_4 від 03.01.2024.
84. Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) сформульовано правовий висновок про перелік необхідних документів для доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 року № 322/2/7142.
85. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
86. Матеріали справи не містять відповідних документів як доказів наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від нарахування процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
87. Водночас вказаний закон не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв'язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.
88. Також положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв'язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.
89. Суд наголошує, що наявність обставин, визначених п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», покладається на сторону, яка про такі обставини заявляє. У даному випадку відповідач жодного документу, окрім копії посвідчення учасника бойових дій, суду не представив.
90. А тому, проаналізувавши всі докази в сукупності, суд доходить висновку про те, що відповідачем були порушені зобов'язання стосовно своєчасного повернення сум отриманих кредитів, сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, внаслідок чого відповідач має заборгованість за вказаними вище договором позики в загальному розмірі 11700 грн. 00 коп.
Висновок
91. Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за договором позики, який є правомірним, а тому повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.
92. У зв'язку із тим, що відповідач отримав позику і у нього виникло зобов'язання повернути її, у розмірах та у строки, що зазначені в договорі позики, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача за договором позики №7753864 від 28.07.2024 заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6000,00 грн. та відсотків в розмірі 5700 грн., а всього 11700,00 грн. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача процентів за прострочену позику в розмірі 5820,00 грн. слід відмовити.
93. Враховуючи наведене, Суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.
VІІ. Судові витрати
94. Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
95. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
96. Згідно платіжної інструкції № 120718 від 24.06.2025 позивачем було сплачено 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.
97. При цьому, по справі позивачем заявлено вимогу з ціною позову в розмірі 17520 грн.00 коп. (сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень 00 копійок), що становить 100%, з яких було задоволено вимог на загальну суму 11700 (одинадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок, що становить 66,78 %.
98. А тому, у зв'язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 2022,10 грн. (3028 х 66,78 /100 = 2022,10) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З цих підстав, керуючись статтями 2,4, 5,10-13,81,83, 141, 223, 247, 258-259,263-265, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №7753864 від 28.07.2024 в сумі 11700 (одинадцять тисяч сімсот) гривень 00 коп., з яких 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 5700 (п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп. - заборгованість за відсотками.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2022 (дві тисячі двадцять дві) гривні 10 коп. судового збору.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м.Київ, 01032, ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст судового рішення складений 30.12.2025.
Суддя Світлана ГІРЯК