Справа № 521/13327/25
Номер провадження № 2/521/6300/25
10 грудня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Ганошенка С.А.
за участю секретаря судових засідань Присяжнюка О.М.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду ум. Одесі матеріали цивільної справи за позовом Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
У провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.
У підготовче судове засідання 20.11.2025 року з'явилися представники позивача та третьої особи, відповідач ОСОБА_3 не з'явився, викликався належним чином, відзиву суду не надав, клопотань про відкладення не надходило.
Ухвалою суду від 20.11.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті, а провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_2 -закрито у зв'язку з її смертю.
Позов обґрунтований наступним чином, на контролі органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради перебуває малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а/з про народження від 25.03.2022 № 297, зареєстрований Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси).
Мати дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, документ № НОМЕР_1 , орган, що видав 5115, дата видачі 28.10.2024), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Батько дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, документ № НОМЕР_2 , орган, що видав 5114, дата видачі 18.11.2019), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 08.06.2022 № 153/01-06 «Про невідкладне відібрання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_5 та батька ОСОБА_3 , та тимчасове влаштування дитини до державного дитячого закладу на повне державне забезпечення» дитина відібрана від батьків та влаштована на повне державне забезпечення.
Також 08.06.2022 за № 0836/01-20 органом опіки та піклування Малиновської районної ідчіністрації Одеської міської ради було направлено лист з копією зазначеного розпорядження до Малиновської окружної прокуратури м. Одеси відповідно до вимог 2 ст. 170 Сімейного кодексу України.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2022 (справа № 521/8151/22) малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрана від матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав.
Постановою Одеського апеляційного суду від 28.11.2022 (справа №521/8151/22, провадження № 22-ц/813/7768/22) рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2022 року- скасовано.
Відповідно до Акту про факт передачі дитини від 02.07.2022 року малолітню ОСОБА_1 повернули батькам.
До служби у Справах дітей Одеської міської ради 15.07.2025 надійшло телефонне повідомлення від інспектора сектору ювенальної превенції відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області про те, що на лінію 102 надійшло повідомлення від швидкої медичної допомоги, яка приїхала на виклик за адресою: АДРЕСА_2 . У батька ОСОБА_3 передозування наркотиками, а у матері передозування алкоголем. У небезпеці перебуває дитина (дівчинка) близько 3-4 років.
Спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Хаджибейському районі негайно було здійснено виїзд за даною адресою, та встановлено, що у квартирі перебувала малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння та батько дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ознаками наркотичного сп'яніння. Матір дитини поводила себе агресивно.
Спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Хаджибейському районі спільно з інспектором сектору ювенальної превенції відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області проведено обстеження житлово-побутових умов родини та складено відповідний акт. За результатами обстеження встановлено, що у квартирі не дотримані санітарно-гігієнічні норми, присутній затхлий запах, розкидані речі. Малолітня дитина - ОСОБА_1 має зовнішні ознаки недогляду, не розмовляє на рівні її віку.
Згідно з актом проведення оцінки рівня безпеки дитини від 15.07.2025 року було встановлено, що перебування малолітньої ОСОБА_1 разом з батьками загрожує її життю та здоров'ю. Висновок щодо рівня безпеки дитини - дуже небезпечно». Малолітню ОСОБА_1 було вдруге вилучено з родини та направлено до КПП «Міський спеціалізований будинок дитини № 1» Одеської міської ради.
Викладені факти, як кожен окремо так і в сукупності, дають підстави вважати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 свідомо ухиляються від виконання батьківських обов'язків відносно своєї дітини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позивач вимушений був звернутись із відповідним позовом.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.11.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті, а провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_2 - закрито у зв'язку з її смертю.
Позовні вимоги Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - суд продовжив розглядати.
Органом опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради та Службою у справах дітей Одеської міської ради батьки дитини були попереджені, що необхідно виконувати свої батьківських обов'язки повною мірою, але ОСОБА_3 , нехтував своїми обов'язками по відношенню до своєї дитини, що призводить до загрози її життю та здоров'ю.
Також, батько дитини продовжує зловживати алкогольні та наркотичні напої, що було зафіксовано працівниками швидкої медичної допомоги у 2025 році та інспекторами СЮП ВП ОРУП 1 ГУНП в Одеській області в 2022 році.
У судові засідання 13.08.2025 року, 02.09.2025 року, 09.10.2025 року, 20.11.2025 року та 10.12.2025 року з'явились: представник позивача - ОСОБА_6 , представник третьої особи - Кудінова Г.Ю.
Представник позивача - ОСОБА_6 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав викладених у позові. Вважає, що викладені факти у позові, дають підстави вважати, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно неї.
Представник третьої особи - Кудінова Г.Ю. підтримала позовні вимоги, вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач у судові засідання 13.08.2025 року, 02.09.2025 року, 09.10.2025 року, 20.11.2025 року та 10.12.2025 року не з'явився, про день та час слухання справи повідомлялись шляхом розміщення оголошення на сайті суду. На адресу суду повернувся поштовий конверти із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Про причини своєї не явки суду не повідомив.
Клопотань про відкладення або інших письмових клопотань на адресу суду не надходило від відповідачів не надходило.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі та призначення до судового розгляду по суті позовних вимог розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Малиновського районного суду міста Одеси, тобто ухвали суду є доступними для ознайомлення та загальновідомими.\
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, заслухавши учасників справи, які з'явилися в судове засідання, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, враховуючи таке.
Судом встановлено, що на контролі органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради перебуває малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а/з про народження від 25.03.2022 № 297, зареєстрований Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси).
Мати дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, документ № НОМЕР_1 , орган, що видав 5115, дата видачі 28.10.2024), була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Померла ІНФОРМАЦІЯ_5 на території Грузії.
Батько дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, документ № НОМЕР_2 , орган, що видав 5114, дата видачі 18.11.2019), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 08.06.2022 № 153/01-06 «Про невідкладне відібрання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_5 та батька ОСОБА_3 , та тимчасове влаштування дитини до державного дитячого закладу на повне державне забезпечення» дитина відібрана від батьків та влаштована на повне державне забезпечення.
Також 08.06.2022 за № 0836/01-20 органом опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради було направлено лист з копією зазначеного розпорядження до Малиновської окружної прокуратури м. Одеси відповідно до вимог 2 ст. 170 Сімейного кодексу України.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2022 (справа № 521/8151/22) малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрана від матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав.
Постановою Одеського апеляційного суду від 28.11.2022 (справа №521/8151/22, провадження № 22-ц/813/7768/22) рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29.06.2022 року - скасовано.
Відповідно до Акту про факт передачі дитини від 02.07.2022 року малолітню ОСОБА_1 повернули батькам.
До служби у Справах дітей Одеської міської ради 15.07.2025 року надійшло телефонне повідомлення від інспектора сектору ювенальної превенції відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області про те, що на лінію 102 надійшло повідомлення від швидкої медичної допомоги, яка приїхала на виклик за адресою: АДРЕСА_2 . У батька ОСОБА_3 передозування наркотиками, а у матері - передозування алкоголем. У небезпеці перебуває дитина (дівчинка) близько 3-4 років.
Спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Хаджибейському районі негайно було здійснено виїзд за даною адресою, та встановлено, що у квартирі перебувала малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння та батько дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ознаками наркотичного сп'яніння. Матір дитини поводила себе агресивно.
Спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Хаджибейському районі спільно з інспектором сектору ювенальної превенції відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області проведено обстеження житлово-побутових умов родини та складено відповідний акт. За результатами обстеження встановлено, що у квартирі не дотримані санітарно-гігієнічні норми, присутній затхлий запах, розкидані речі. Малолітня дитина - ОСОБА_1 має зовнішні ознаки недогляду, не розмовляє на рівні її віку.
Згідно з актом проведення оцінки рівня безпеки дитини від 15.07.2025 року було встановлено, що перебування малолітньої ОСОБА_1 разом з батьками загрожує її життю та здоров'ю. Висновок щодо рівня безпеки дитини - дуже небезпечно». Малолітню ОСОБА_1 було вдруге вилучено з родини та направлено до КПП «Міський спеціалізований будинок дитини № 1» Одеської міської ради.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Викладені факти, дають підстави вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідомо ухиляються від виконання батьківських обов'язків відносно своєї дитини.
В свою чергу, судом також встановлено що мати дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 померла у країні Грузія, про що свідчить копія свідоцтва про смерть № НОМЕР_3 , засвідченого Міністерством юстиції Грузії 17.11.2025 року (актовий запис - № 01257013892).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь - яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою в розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. ст. 150, 157 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
Відповідно до п. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Такими обов'язками є відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України зобов'язання піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язання забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Дії відповідача щодо оцінки його фактичного усунення від виховання дитини є неправозгідними відповідно до частини 3 статті 155 Сімейного кодексу України.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях.
У відповідності з ч. 4. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що «ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків».
Також, за висновками Верховного Суду, за положенням ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер.
Водночас, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку.
Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Судова практика щодо застосування положень ст. 164 СК України є усталеною.
При вирішенні судом питання щодо позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері (батька) до дитини, бажання спілкуватися і брати участь у її вихованні.
Від так, на підставі клопотання про невідкладне відібрання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та тимчасове влаштування дитини до державного закладу на повне державне забезпечення від 16.07.2025 року № 06/7597, розпорядження Малиновської районної адміністрації від 08.06.2022 року “Про невідкладне відібрання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 від матері ОСОБА_5 та батька - ОСОБА_3 , та тимчасове влаштування дітей до державного дитячого закладу на повне державне забезпечення» №, 153/01-06, та розпорядження Хаджибейської районної адміністрації від 08.06.2022 року “Про невідкладне відібрання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 від матері ОСОБА_2 та батька - ОСОБА_3 , та тимчасове влаштування дітей до державного дитячого закладу на повне державне забезпечення» від 18.07.2025 року № 491/01-06, Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Відповідно до ст. 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
З огляду на обставини справи, суд вважає, що позов про позбавлення батьківських прав відповідачів правомірний, обґрунтований, відповідає нормам ст. 164, 165 Сімейного кодексу України, заявлений в інтересах дітей і має бути задоволений.
З позовної заяви вбачається, що відповідач не приймає участі у належному вихованні дочки, не цікавиться її фізичним та розумовим розвитком. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Дитина тривалий часу не отримує ані матеріальної, ані моральної підтримки від відповідача.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому, у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Так, при розгляді даної справи судом було встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, свідомо не виконує свої батьківські обов'язки.
Приписами ч.2 ст.166 СК України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки протягом тривалого часу відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дочки.
Що стосується позиції позивача щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , суд зазначає наступне.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
У відповідності до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При визначенні розміру аліментів на одну дитини, у відповідності до ч.2 ст.182 СК України, суд враховує встановлений мінімальний розмір аліментів, який не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 181 ч. 3 Сімейного Кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав не звільняє від обов'язку щодо утримання дитини.
Також, ч. 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , слід стягнути аліменти на користь опікуна, прийомних батьків, батьків-вихователів або закладу, де буде утримуватись дитина до моменту повернення дитини у родину або до досягнення повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Частиною 4 ст. 167 СК України визначено, що якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Згідно ст. 430 ЦПК України, стягнення аліментів за один місяць підлягає зверненню до негайного виконання.
Таким чином, на виконання вимог ч. 3 ст. 166 ЦПК України суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі 1 / 4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31.07.2025 року до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), що буде відповідати інтересам дитини та зможе забезпечити її належний фізичний та духовний розвиток, які підлягають перераховуванню на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, зобов'язавши законного представника дитини відкрити зазначений рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Крім того, суд роз'яснює, що у відповідності із ч.1 ст.168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.
За ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідачів на користь позивача.
В свою чергу пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Оскільки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є особою з інвалідностю 2-ї групи (загальне захворювання), що підтверджується листом Центру соціальних служб Одеської міської ради від 31.07.2025 року №05/01-676 “Про надання інформації» то відповідно його необхідно звільнити від сплати судового збору.
Згідно зі ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 13, 141, 263, 265, 267, 268, 272, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України та п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд, -
Позов Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - служба у справах дітей Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) відносно його малолітньої дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ).
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь КНП “Міський спеціалізований будинок дитини №1» (ЄРДПОУ: 05497241) аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) у розмірі 1 /4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31.07.2025 року до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ).
Звільнити від сплати судового збору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.12.2025 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО