Єдиний унікальний номер справи 940/678/21
Провадження №22-ц/824/525/2025
30 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Борисової О.В., Голуб С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Тетіївської міської ради на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку,
14.06.2021 року до Тетіївського районного суду Київської області з позовом звернулася ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з комунального підприємства «Проектно-архітектурне бюро» Тетіївської міської ради 29089,64 гривень заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку.
Позов мотивований тим, що вона з 20.07.2010 року по 16.03.2021 року працювала начальником комунального підприємства «Проектно-архітектурне бюро» Тетіївської міської ради (до зміни власності та назви - комунального підприємства «Архітектурне бюро» Тетіївської районної ради). Відповідно до розпорядження Тетіївського міського голови № 87 від 16.03.2021 року її було звільнено із займаної посади за згодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Станом на дату звільнення утворилась заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 29089,64 гривень, що включає в себе 12075,00 гривень за період з 01.03.2020 року по 31.12.2020 року та 17014,64 гривень за період з 01.01.2021 року по 16.03.2021 року, яку відповідач всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України їй не виплатив. А тому вона просила стягнути дану заборгованість в примусовому порядку, а також на підставі ст. 117 КЗпП України стягнути з комунального підприємства «Проектно-архітектурне бюро» Тетіївської міської ради середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 06.06.2023 року в зв'язку зі смертю позивачки ОСОБА_2 до участі в справі в якості її правонаступника було залучено ОСОБА_1 як спадкоємця за законом, який прийняв спадщину.
Іншою ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 06.06.2023 року в зв'язку з припинення діяльності комунального підприємства «Проектно-архітектурне бюро» Тетіївської міської ради до участі в справі було залучено правонаступника відповідача - Тетіївську міську раду.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 13 грудня 2023 року позов задоволено частково, стягнуто з Тетіївської міської ради на користь ОСОБА_1 29089,64 грн заборгованості по заробітній платі спадкодавця ОСОБА_2 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Тетіївська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення з порушенням норм матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і визнав встановленими обставини справи, які не були доведені, зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Станом на день розгляду справи відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 20.07.2010 року була призначена на посаду начальника комунального підприємства «Архітектурне бюро» Тетіївської районної ради,що підтверджено копією трудової книжки НОМЕР_1 від 20.09.1983 року (а.с. 7-9)
Рішенням № 694-58-VII Тетіївської районної ради від 18.11.2020 року комунальне підприємство «Архітектурне бюро» Тетіївської районної ради передано із спільної власності територіальних громад Тетіївського району до комунальної власності Тетіївської міської територіальної громади в особі Тетіївської міської ради (а.с. 10-12).
Рішенням № 20-01-VIII Тетіївської міської ради від 22.12.2020 року комунальне підприємство «Архітектурне бюро» Тетіївської районної ради прийнято безоплатно із спільної власності територіальних громад Тетіївського району до комунальної власності Тетіївської міської територіальної громади в особі Тетіївської міської ради з його балансовою вартістю, штатною чисельністю, кредиторською та дебіторською заборгованістю (а.с. 13-15).
Рішенням № 91-02-VIII Тетіївської міської ради від 26.01.2021 року назву комунальне підприємство «Архітектурне бюро» Тетіївської районної ради змінено на комунальне підприємство «Проектно-архітектурне бюро» Тетіївської міської ради та затверджено статут підприємства в новій редакції (а.с. 16).
Розпорядженням Тетіївського міського голови № 87 від 16.03.2021 року ОСОБА_2 , начальника комунального підприємства «Проектно-архітектурне бюро» Тетіївської міської ради, звільнено з 16.03.2021 року за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 17).
Із довідок комунального підприємства «Проектно-архітектурне бюро» Тетіївської міської ради № 07 та № 08 від 21.05.2021 року вбачається, що заборгованість підприємства по заробітній платі ОСОБА_2 становить 12075 гривень за період з 01.03.2020 року по 31.12.2020 року та 17014,64 гривень за період з 01.01.2021 року по 16.03.2021 року ( а.с. 18-21).
Офіційним листом № 08 від 24.05.2021 року комунальне підприємство «Проектно-архітектурне бюро» Тетіївської міської ради звернулося до міського голови Тетіївської міської ради із проханням розглянути питання про надання фінансової допомоги на погашення боргу по заробітній платі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 22), проте дане прохання залишено без задоволення.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26.10.2021 року (а.с. 111).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 26.11.1987 року (а.с. 99) та копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 15.07.1998 року (а.с. 100), членом сімї померлої ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який після її смерті прийняв спадщину, 01.12.2022 року державним нотаріусом Володарської державної нотаріальної контори Давидовою С.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок в АДРЕСА_1 (а.с. 108).
Отже, саме позивачу ОСОБА_1 належать усі права та обов'язки, що належали померлій ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що наявні обґрунтовані підстави стверджувати про порушення прав позивача на отримання ним належної спадкодавцеві ОСОБА_2 нарахованої заробітної плати, з огляду на що позовна вимога про стягнення з Тетіївської міської ради 29089,64 гривень заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати ОСОБА_2 заробітної плати по день фактичного розрахунку суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні цих вимог, з огляду на те що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Як убачається з апеляційної скарги, переважна більшість її доводів фактично повторюють позицію апелянта, заявлену ним в ході розгляду справи в суді першої інстанції. Така позиція вже була належним чином досліджена судом першої інстанції в ході розгляду справи, за результатами чого їй була дана належна правова оцінка, з якою в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року в справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2020 року у справі № 554/2491/17 зазначив наступне:
«Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.
Із урахуванням того, що доводи касаційної скарги є майже ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.»
Таким чином, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для повторного наведення тих доводів і аргументів, якими керувався суд першої інстанції при вирішенні даної справи і з якими в повній мірі погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Окремо колегія суддів при вирішенні апеляційної скарги звертає увагу на доводи апелянта про те, що Тетіївська міська рада не несе відповідальності за зобов'язаннями комунального підприємства «Проектно-архітектурне бюро», а рішення №20-01-VIII від 22.12.2020 року не свідчить про правонаступництво в частині заборгованості підприємства.
Така позиція апелянта не може бути прийнята апеляційним судом.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 694-58-VII Тетіївської районної ради від 18.11.2020 року комунальне підприємство «Архітектурне бюро» Тетіївської районної ради передано із спільної власності територіальних громад Тетіївського району до комунальної власності Тетіївської міської територіальної громади в особі Тетіївської міської ради (а.с. 10-12).
Згідно з п. 1 вказаного рішення вирішено передати із спільної власності територіальних громад Тетіївського району до комунальної власності Тетіївської міської територіальної громади в особі Тетіївської міської ради комунальні заклади, установи та підприємства згідно з додатком 1 із майновими комплексами, штатною чисельністю, кредиторською та дебіторською заборгованістю, яка склалась станом на момент передачі.
У Додатку 1 наведений перелік переданих до комунальної власності закладів, установ та підприємств, до цього переліку входить і комунальне підприємство «Архітектурне бюро» Тетіївської районної ради.
Отже всупереч твердженням апелянта вищезазначеним рішенням прямо передбачено, що Тетіївська міська рада несе відповідальність за зобов'язаннями комунального підприємства «Архітектурне бюро», в тому числі і в частині кредиторської та дебіторської заборгованості.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Тетіївської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 13 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Журба
Судді: О.В. Борисова
С.А. Голуб