Справа №759/14443/25 Суддя І інстанції - Мордвінов А.О.
Провадження № 33/824/4842/2025 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
22 грудня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Пулинця Б.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим за ст. 173 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 40 годин, зі стягненням судового збору в дохід держави у розмірі 605, 60 грн.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 24.06.2025 близько 11 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д, ТРЦ «Лавіна», перебуваючи в громадському місці, вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою, поводив себе агресивно, розмахував руками, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Не погоджуючись із постановою судді, захисник Пулинець Б.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року та закрити справу у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вказує, що судом не було належним чином досліджено та враховано пояснення ОСОБА_1 , який пояснив, що перебував у ТЦ «Лавина» з метою придбання одягу. До магазину не заходив, а лише вів зйомку дій правоохоронних органів. Жодної агресивної поведінки з боку ОСОБА_1 , не було, руками останній не розмахував, нецензурної лексики не вживав, порушення громадського порядку не було - на той момент у магазині перебувало обмежене коло осіб, і ніхто об'єктивно не постраждав.
Однак, як вказує захисник, суд поклав в основу рішення пояснення завідувача магазину, якого не допитував в судовому засіданні, не надав можливості поставити запитання, що є порушенням ст. 268 КУпАП, а крім того, такі пояснення не є об'єктивними доказами, оскільки свідки є зацікавленими особами та можуть бути упередженими.
Таким чином, апелянт наголошує, що дії ОСОБА_1 , не містять ознак дрібного хуліганства, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: не було явної неповаги до суспільства; не було нецензурної лайки; не було агресивних дій або образливого ставлення до інших громадян; відсутній мотив на порушення громадського порядку.
На думку апелянта, суд виніс постанову на підставі неналежних та недопустимих доказів, що є істотним порушенням і окремою підставою для скасування рішення згідно ст. 287 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Пулинця Б.А., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, допитавши інспектора СЮП ВП Святошинського УП ГУНП в м. Києві Суміна К.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно із положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону в повній мірі не дотримався, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Згідно із диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. При цьому, норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з'ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом (постанова ВСУ від 27.04.2015 у справі № 5-7к15).
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №629082 від 24.06.2025, ОСОБА_1 24.06.2025 близько 11 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д, ТРЦ «Лавіна», перебуваючи в громадському місці, вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою, поводив себе агресивно, розмахував руками, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до статті 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні підтверджуватись іншими зібраними доказами.
На підтвердження викладених в протоколі обставин до протоколу додані докази, а саме: рапорт працівника поліції, письмові пояснення ОСОБА_1 , від надання яких він відмовився згідно ст. 63 Конституції України.
Водночас, за наслідками розгляду даного провадження з наданих управлінням поліції у якості доказів фактичних даних, неможливо з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом» констатувати факт хуліганського мотиву поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, згідно із рапортом ст. інспектора СЮП ВП Святошинського УП ГУНП в м. Києві, виявлений та доставлений до відділення ОСОБА_1 , який, перебуваючи у ТЦ «Лавіна Мол», по вул. Берковецька, 6-Д, висловлювався нецензурною лайкою, поводив себе агресивно, при цьому перебуваючи у громадському місці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, за що на нього було складено протокол за ст. 173 КУпАП.
Разом із цим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом.
Отже, наданий працівником поліції рапорт про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не є доказом у справі. По суті рапорт є службовим документом поліції, у відповідності до якого її працівник доповідає своєму керівнику про встановлені ним обставини.
В судовому засіданні було переглянуто відеозапис, з якого вбачається, як працівники поліції затримують молодих людей, котрі перебувають біля дверей виходу з приміщення ТЦ «Лавіна».
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в судовому засіданні був допитаний інспектор СЮП ВП Святошинського УП ГУНП в м. Києві, капітан поліції Сумін К.В., який складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та який пояснив, що поступив виклик про те, що молоді люди, можливо неповнолітні, вчиняють хуліганські дії в магазині ТЦ Атлетікс «Лавіна Мол», розкидали речі. Він вже прибув на місце, коли ТЦ зі сторони вулиці ОСОБА_1 та інші молоді люди заблокували двері, не давали вийти з магазину поліції із затриманими особами. Він складав протокол про адміністративне правопорушення, інші матеріали дозбирали інші працівники поліції і він був впевнений, що до матеріалів справи буде долучено повне відео. ОСОБА_1 дійсно під час затримання виражався нецензурною лайкою. Наскільки йому відомо, ОСОБА_1 в магазині не знаходився. Протокол за ст. 173 КУпАП було складено після консультації з керівництвом і було прийнято рішення складати протокол за менш суворе адміністративне правопорушення, оскільки воно містило ознаки хуліганства та супротиву працівникам поліції. Коли він прибув на місце, то в магазині не був, був ззовні, там де знаходився і ОСОБА_1 .
Отже, як слідує з наявних у справі доказів, то вони не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 порушення саме громадського порядку і спокою громадян, зокрема виловлювання нецензурною лайкою, тобто ознак та складових складу адміністративного правопорушення, визначеного статтею 173 КУпАП.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду, які б вказували «поза розумним сумнівом» на порушення ОСОБА_1 громадського порядку здобуто не було та суду не надано.
Адміністративна відповідальність та процедура притягнення грунтується на презумпції невинуватості (рішення КСУ від 22.12.2010 №23-рп/2010). Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи (cт. 62 Конституції України). Суд має право обгрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Сумнів не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом» (Korobov у . Ukraine. №39598/03, №65, 21.07.2011). Якщо викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає істотних ознак складу правопорушення, суд не має права редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це - порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення (Malofeveva v. Russia. №36673/04, 30.05.2013; Karelin v. Russia, №926/08, 20.09.2016).
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги відсутність в матеріалах справи об'єктивних доказів, які б поза розумним сумнівом доводили факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, вважаю, що постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року, не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скаргаадвоката Пулинця Б.А. підлягає задоволенню, а постанова судді в цій частині - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Пулинця Б.А. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим за ст. 173 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 40 годин - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал