Справа № 991/12241/25
Провадження 1-кс/991/12332/25
24 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання від 26.11.2025 представника заявника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зняття арешту з автомобіля у вигляді скасування заборони користування в кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024,
22.12.2025 на розгляд слідчого судді клопотання від 26.11.2025 представника заявника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зняття арешту з автомобіля у вигляді скасування заборони користування в кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024.
Клопотання обгрунтовано тим, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 52024000000000305 від 20.06.2024 ОСОБА_4 не є підозрюваним, обмеження права власності здійснюється вже тривалий час (що не відповідає балансу інтересів особи та суспільства), арешт було накладено помилково (з огляду на неправильність визначення загального обсягу отриманих доходів заявника).
Представник заявника у судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив його задовольнити, надав суду усні пояснення, зокрема про те, що застосований арешт заборони користування автомобілем покладає надмірні обтяження на заявника; заявник на цей час, не є підозрюваним у кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024; дійсні доходи заявника підтверджують наявність законних джерел для придбання майна, а слідчий суддя, накладаючи арешт, помилково визначив обсяг доходів заявника за період з 2016 по 2024.
Детектив проти заявленого клопотання заперечував, уважав його необгрунтованим, надав усні пояснення та письмові докази на підтвердження своєї позиції.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення присутніх учасників, слідчий суддя встановив:
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024 внесене в ЄРДР за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.05.2025 (справа № 991/4190/25) у рамках кримінального провадження № 52024000000000305 від 20.06.2024, було накладено арешт у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування транспортним засобом марки (моделі) Audi Q8, 2019 року випуску, серія і номер знака « НОМЕР_1 », VIN: НОМЕР_2 .
Оцінюючи твердження представника заявника про те, що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відповідає критеріям розумності та співмірності обмеження права власності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та утворюють «трискладовий тест», за допомогою якого має відбуватися оцінка відповідного втручання: 1) законність втручання; 2) легітимна мета; 3) пропорційність між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря.
Обмеження права власності на конкретно визначене майно відбулося на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024, отже, втручання у право власності грунтується на законі.
Відповідно до змісту ухвали Вищого антикорупційного суду від 12.05.2025 (справа № 991/4190/25) накладення арешту на майно відбулося не тільки з огляду на можливу невідповідність вартості придбаних активів задекларованим доходам заявника (про що зазначено у клопотанні), а також з огляду на те, що існують підстави вважати, що це майно може підлягати спеціальній конфіскації, оскільки відповідає передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 96-2 КПК України ознакам, а саме - могло бути одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та могло бути предметом кримінального правопорушення (за версією слідства - легалізації (відмивання) майна).
Відповідь на питання, чи було це майно одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або, чи могло бути це майно предметом кримінального правопорушення, може бути отримана тільки за наслідками проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024.
Отже, втручання у право власності заявника має легітимну мету.
Водночас, оцінюючи на даний час пропорційність між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря, слідчий суддя приходить до висновку, що в цій частині клопотання є обгрунтованим.
Досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024 здійснюється вже один рік та майже шість місяців, підозра заявнику в цьому провадженні не пред'явлена.
Слідчий суддя вважає, що надання заявнику на цей час можливості користування належним йому майном, у повній мірі відповідає завданням кримінального провадження, викладеним у ст. 2 КПК України, та забезпечить належний баланс інтересів заявника та суспільства в межах кримінального провадження № 52024000000000305 від 20.06.2024.
Слідчий суддя також враховує, що за весь час, який пройшов з моменту накладення арешту і до фактичного вилучення майна, заявник не вживав жодних спроб його приховування або відчуження.
Водночас, приймаючи рішення про можливість задоволення клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення належного збереження арештованого майна, право користування заявника має бути обмежене забороною виїзду автомобіля марки (моделі) Audi Q8, 2019 року випуску, серія і номер знака « НОМЕР_1 », VIN: НОМЕР_2 за межі території України та на тимчасово окуповані території України.
Також не підлягає задоволенню клопотання в частині передачі майна на відповідальне зберігання заявнику, оскільки застосування цієї процедури не передбачене КПК України для даного випадку.
Отже, клопотання підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання від 26.11.2025 представника заявника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зняття арешту з автомобіля у вигляді скасування заборони користування в кримінальному провадженні № 52024000000000305 від 20.06.2024 - задовольнити частково.
1. Скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4190/25 від 12.05.2025 у рамках кримінального провадження № 52024000000000305 від 20.06.2024, у частині заборони користування транспортним засобом марки (моделі) Audi Q8, 2019 року випуску, серія і номер знака « НОМЕР_1 », VIN: НОМЕР_2 .
2. Заборонити виїзд автомобіля марки (моделі) Audi Q8, 2019 року випуску, серія і номер знака « НОМЕР_1 », VIN: НОМЕР_2 за межі території України та на тимчасово окуповані території України.
3. В іншій частині ухвалу Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4190/25 від 12.05.2025 залишити без змін.
В решті клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1