Справа № 308/19270/25
1-кс/308/7280/25
29 грудня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погодженого заступником начальника Спеціалізованої екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця селища Вишково, Хустського району, Закарпатської області, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, у кримінальному провадженні №12024070000000507, відомості про яке 30.10.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, у кримінальному провадженні №12024070000000507, відомості про яке 30.10.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу з січня 2025 року по 25 липня 2025 року, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки у вигляді порушення встановлених правил охорони та використання надр, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, у порушення вимог ст.ст. 19, 28, 51 Кодексу України «Про надра», ст. ст. 40, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 86, 88, 89 Водного кодексу України, здійснив в руслі річки Тиса що охоплюється GPS координатами: 48.082300, 23.404259, 48.079696, 23.400687, 48.077117, 23.406460, 48.080155, 23.408770, що на території Вишківської об'єднаної територіальної громади, Хустського району Закарпатської області, незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення - піщано-гравійної сировини
Зокрема, за допомогою екскаватора навантажувача марки «ZEPPELIN ZM 15 1991», жовтого кольору та «ATLAS D-27751», шасі номер НОМЕР_1 , які перебувають у користуванні ОСОБА_8 , останній разом з ОСОБА_7 здійснювали завантаження корисної копалини в автомобіля марки «КРАЗ 256» днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 який в подальшому за вказівкою ОСОБА_8 незаконно добуту піщано-гравійну сировину перевозив та реалізовував місцевому населенню за готівкові кошти, які в подальшому ОСОБА_8 розділяв між ним, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 .
Підозра ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою та місцем; висновками судових експертиз, протоколами проведених оглядів та обшуків 25.07.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких і за які йому може бути призначено покарання у позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
З метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_4 можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий просить обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки незастосування запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти вказаним ризикам.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу підтримала та просила задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання та застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №12024070000000507, сформованим станом на 29.09.2025 року, підтверджено, що органом досудового розслідування - Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.
Згідно короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, групою осіб з метою збагачення, всупереч вимог Кодексу України «Про надра», без відповідного проекту та інших дозвільних документів організували незаконний видобуток корисних копалин з використанням спеціальної техніки на території Закарпатської області.
23.12.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 240 КК України, а саме у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий суддя вважає доведеними існування ризиків, передбачених п. п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України. Зокрема, ризик щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду має місце при обставинах, за яких підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у результаті визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушень може переховуватись від слідства та суду. Що стосується інших ризиків, то наразі слідчий суддя вважає їх необґрунтованими.
За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, що згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
До клопотання додано також інформацію про особу, характеристику №02-36/1760 від 24.12.2025, протокол огляду місця події від 25.07.2025, висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи по кримінальному провадженню №12024070000000507 №3678-Е від 27.08.2025, протокол про результати проведення НС(Р)Д - візуальне спостереження за особою від 11.06.2025.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи ризик такого переховуватися від органів досудового слідства та суду, не заперечення підозрюваним щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним, покладених на нього процесуальних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
А відтак слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погодженого заступником начальника Спеціалізованої екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Виконання зазначених обов'язків покласти на підозрюваного ОСОБА_4 до 25 лютого 2026 року, включно.
Підозрюваному ОСОБА_4 роз'яснити, що в разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1