Провадження № 33/821/601/25 Справа № 703/3749/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Прилуцький В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
26 грудня 2025 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю ОСОБА_1 та захисника Косміна В.М., розглянувши апеляційну правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.10.2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 06 червня 2025 року близько 10:43 у м. Сміла по вул. Кармелюка водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Daewoo AM6CT.6WD д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблисково маячка синього і червоного, увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.п. 2.4 та 8.96 ІІДР України, за що відповідальність настає за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Крім того, 06 червня 2025 року близько 11:10 у м. Сміла по вул. Кармелюка водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Daewoo AM6CT.6WD д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.) Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.10.2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить:
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 жовтня 2025 року, в частині визнання ОСОБА_1 винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік та сплати судового збору на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору - скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності в діяннях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення.
Вважає вищевказану постанову суду в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів н, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними ми строком на 1 рік та стягнення судового збору на користь держави в розмірі гривень 60 копійок - незаконною та необгрунтованою, а провадження по справі в частині має бути закритим за відсутності в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказує, що жоден з вказаних в оскаржуваній постанові доказів не підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, мотивувальна частина постанови суду не містить викладу фактичних обставин, котрі мали місце в момент зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням 06 червня 2025 року.
Вказує, що з матеріалів відеозапису подій від 06 червня 2025 року з участю працівників поліції та ОСОБА_1 чітко вбачається, що він не проходив ніякого огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Користуючись своїм законним правом, він відмовився від проходження даної процедури та попросив працівників поліції викликати військову службу правопорядку, оскільки він є військовослужбовцем. Натомість, вони відмовили у його проханні, а після його відмови проходити освідування на місці, працівники поліції не повідомили йому про його право проїхати до медичного закладу заради проходження даної процедури.
Суд першої інстанції безпідставно просто констатував факт наявності ряду доказів, поданих працівниками поліції, зазначивши, що вони є належними та допустими доками вини ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, 06 червня 2025 року близько 10:43 у м. Сміла по вул. Кармелюка водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Daewoo AM6CT.6WD д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблисково маячка синього і червоного, увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.п. 2.4 та 8.96 ІІДР України, за що відповідальність настає за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Крім того, 06 червня 2025 року близько 11:10 у м. Сміла по вул. Кармелюка водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Daewoo AM6CT.6WD д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.) Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 №353087 від 06.06.2025 року, де зазначено, що 06 червня 2025 року близько 11:10 у м. Сміла по вул. Кармелюка водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Daewoo AM6CT.6WD д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.) Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1);
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №353125 від 06.06.20025 року, де зазначено, що 06 червня 2025 року близько 10:43 у м. Сміла по вул. Кармелюка водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Daewoo AM6CT.6WD д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблисково маячка синього і червоного, увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.п. 2.4 та 8.96 ІІДР України, за що відповідальність настає за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.(а.с.1);
- даними картки обліку адміністративного правопорушення від 06 червня 2025 року, в якому викладені обставини невиконання ОСОБА_1 06.06.2025 року вимог п.2.5 ПДР України, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, які є аналогічними обставинам вчинення ним зазначеного порушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №353087 від 06.06.2025 року.(а.с.2);
- даними рапорту СРПП ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорова Д.К. від 06.06.2025 року, де зазначено, що 06.06.2025 року о 13:40 в м. Сміла по вул. Мазура, зупинено військове авто Daewoo AM6CT.6WD д.н.з. НОМЕР_3 , а під ними виявлені ще одні номера на чорному фоні НОМЕР_2 , під керуванням військового ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження освідування на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі водій відмовився. Складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.3);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова. Від проходження освідування на місці зупинки відмовився.(а.с.4);
- даними направлення на огляд водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану сп'яніння до ЧОНД гр. ОСОБА_1 від 06.06.2025 року, де зазначено, що останній мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова. Від проходження освідування в медичному закладі відмовився.(а.с.5);
- даними відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.(а.с.9,10).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини, розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, відмову від проходження освідування у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються матеріалами справи.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 353087 від 06.06.2025 року, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №353125 від 06.06.20025 року, даними картки обліку адміністративного правопорушення від 06 червня 2025 року, в якому викладені обставини невиконання ОСОБА_1 06.06.2025 року вимог п.2.5 ПДР України, даними рапорту СРПП ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорова Д.К. від 06.06.2025 року, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 , даними направлення на огляд водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану сп'яніння до ЧОНД гр. ОСОБА_1 від 06.069.2025 року, даними відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, за ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься виключно до компетенції поліцейського.
Згідно з п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що 06.06.2025 року о 13:40 в м. Сміла по вул. Мазура, зупинено військове авто Daewoo AM6CT.6WD д.н.з. НОМЕР_3 , а під ними виявлені ще одні номера на чорному фоні НОМЕР_2 , під керуванням військового ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження освідування на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі водій відмовився. Складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, суд апеляційної інстанції вважає, що відеозапис є повним та вичерпно інформативним, носить безсторонній характер, позбавлений упередження та суб'єктивного ставлення і надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Доводи апелянта, про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження освідування на місці зупинки та у медичному закладі, є необґрунтованими.
Так, працівниками поліції неодноразово було запропоновано пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся.
Крім того, доводи апелянта, про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та просив викликати військову службу правопорядку, а тому його відмову від проходження освідування у встановленому законом порядку слід розцінювати, як його право на таку відмову, є необґрунтованим.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що працівники поліції разом з працівниками військової служби правопорядку, в їх супроводі пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі.
Крім того, інспектором було виконано вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1359 п. 1 розділу 9.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАГІ.
Будь-яких даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується вказаними вище доказами, суду не надано.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судових засіданнях доказами у справі, та спрямовані на уникнення відповідальності.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вищевказаного висновку. Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 14.10.2025 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок