Провадження № 33/821/606/25 Справа № 703/6500/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Ігнатенко Т. В. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
26 грудня 2025 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.10.2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 20 вересня 2025 року близько 01 години 30 хвилин в м. Сміла по вул. Богдана Хмельницького, керував автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.10.2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Скасувати постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.10.2025 року.
2. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважає, що постанова суду першої інстанції є протиправною, твердження, зазначені у ній, є безпідставними та необґрунтованими.
Вказує, що до висновків суду першої інстанції ставиться скептично, вважає, що вони є передчасними та необґрунтованими, а оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення було проведено із численними порушеннями норм процесуального законодавства.
Матеріали справи не містять доказів того, що він 20.09.2025 о 01:30 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що становить склад правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що йому не було належним чином роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, через що він не мав можливість належним чином сприяти у складенні матеріалів справи про адміністративне правопорушення та здійснювати захист своїх прав.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 20 вересня 2025 року близько 01 години 30 хвилин в м. Сміла по вул. Богдана Хмельницького, керував автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 №459312 від 20 вересня 2025 року, де зазначено, що 20 вересня 2025 року близько 01 години 30 хвилин в м. Сміла по вул. Богдана Хмельницького, керував автомобілем «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.2);
- даними картки обліку адміністративного правопорушення від 20 вересня 2025 року, в якому викладені обставини невиконання ОСОБА_1 20 вересня 2025 року вимог п.2.5 ПДР України, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, які є аналогічними обставинам вчинення ним зазначеного порушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459312 від 20 вересня 2025 року.(а.с.1);
- даними рапорту поліцейського СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорової Д.К. від 23 вересня 2025 року, відповідно до якого, 20 вересня 2025 року о 03 годині 28 хвилин надійшло повідомлення про те, що 20 вересня 2025 року о 03 годині 28 хвилин за адресою: Черкаський район, м. Сміла, вул. Богдана Хмельницького, працівником поліції зупинили автомобіль «Тойота». д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння.(а.с.3);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не проведено у зв'язку з його відмовою.(а.с.4);
- даними направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 вересня 2025 року, відповідно до якого, в зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, він направляється працівником поліції до закладу охорони здоров'я - ЧОНД м. Черкаси, для визначення стану його сп'яніння, при цьому у даному направленні зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проведення такого огляду.(а.с.5);
- даними відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, щодо обставин викадених в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 (а.с.9).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини, розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, відмову від проходження освідування у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються матеріалами справи.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459312 від 20 вересня 2025 року, даними картки обліку адміністративного правопорушення від 20 вересня 2025 року, даними рапорту поліцейського СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорової Д.К. від 23 вересня 2025 року, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, даними направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 вересня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції.
Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, за ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься виключно до компетенції поліцейського.
Згідно з п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що на узбіччі дороги розташований автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , якого працівниками поліції встановлено як ОСОБА_1 . Останній мав явні ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 спочатку не заперечував факт керування вказаним транспортним засобом, як до заїзду на АЗС, так і після від'їзду з неї та зупинку його працівниками поліції, однак у подальшому повідомив, що до АЗС автомобілем керувала інша особа, а з АЗС він був вимушений сісти за кермо, оскільки на нього напали молоді чоловіки, які вкрали з його автомобіля мобільний телефон. При цьому, інших осіб, які б перебували біля автомобіля та на яких би ОСОБА_1 вказував як на особу, яка керувала автомобілем, не було. Крім того, на місці зупинки працівниками поліції встановлено, що батько ОСОБА_1 , на якого останній вказував, як на того, з ким він приїхав на АЗС, знаходиться вдома в с. Лебедин. У зв'язку з виявленням працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, останньому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, на що останній відмовився. Крім того, працівниками поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився. Працівником поліції роз'яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та роз'яснено йото права. У подальшому, працівником поліції складено адміністративні матеріали, від підпису в яких ОСОБА_1 відмовився. Крім того, працівниками поліції було прийнято заходи щодо відшукання мобільного телефону ОСОБА_1 , які на місці зупинки транспортного засобу результату не дали, внаслідок чого була викликана слідчо-оперативна група
Так, суд апеляційної інстанції вважає, що відеозапис є повним та вичерпно інформативним, носить безсторонній характер, позбавлений упередження та суб'єктивного ставлення і надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Доводи апелянта, про те, що він не керував транспортним засобом, є необґрунтованими.
Так, з відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що транспортний засіб «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , стоїть припаркований на узбіччі дороги, біля транспортного засобу знаходиться гр. ОСОБА_1 , який порушив громадський порядок. Під час спілкування з останнім було встановлено, що він перебуває з явними ознаками алкогольного сп'яніння та не заперечує факт керування транспортним засобом, мотивуючи це тим, що він змушений був сісти за кермо.
Доводи апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду у встановленому законом порядку є необґрунтованими, оскільки працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря нарколога в медичному закладі, але водій всіма можливими методами намагався уникнути проходження огляду на стан сп'яніння. Тобто своїми діями, водій ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння. Про наслідки відмови від огляду водій був попереджений.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що встановлене вище в повній мірі підтверджує відмову водія ОСОБА_1 пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння на вимогу поліцейського.
Доводи апелянта, про те, що працівниками поліції йому не були роз'яснені його права, також є необґрунтованими.
Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права та працівниками поліції неодноразово роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду, відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 ігнорував вимоги працівників поліції.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАГІ.
Будь-яких даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується вказаними вище доказами, суду не надано.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судових засіданнях доказами у справі, та спрямовані на уникнення відповідальності.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вищевказаного висновку. Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 14.10.2025 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.10.2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок