Справа № 308/16602/24
2/308/3366/24
29 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Крегул М.М.
за участю секретаря судового засідання Бегені В.В.,
позивача за первісним та відповідача
за зустрічним позовом ОСОБА_1
його представника - адвоката Марич В.В.,
відповідача за первісним
та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,
її представника - адвоката Гумен Н.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород, цивільну справу за позовом адвоката Марича Івана Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до відповідача-1 ОСОБА_3 , відповідача-2 ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом адвоката Гумен Наталії Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до відповідача 1: ОСОБА_3 , відповідача 2: ОСОБА_1 , про визнання договору позики недійсним,-
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа № 308/16602/24 за позовом адвоката Марича Івана Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до відповідача-1 ОСОБА_3 , відповідача-2 ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом адвоката Гумен Наталії Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до відповідача 1: ОСОБА_3 , відповідача 2: ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.
Підготовче судове засідання призначене на 15 год. 30 хв. 29.12.2025 року.
Разом з тим, 25.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвоката Гумен Н.В. надійшла заява про відвід головуючої судді Крегул М.М. від розгляду даної цивільної справи, доводи якої зводяться до того, що існують обставини наявності певної особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі, а саме представника сторони позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - адвоката Марича І.Ю., що є неприпустимим і унеможливлює подальший розгляд суддею даної справи.
Зокрема , ОСОБА_4 у заяві про відвід зазначає, що 01.12.2025 року суддя Крегул М.М. відмовила стороні у справі ОСОБА_2 у клопотанні про оголошення перерви в судовому засіданні у зв'язку з відсутністю її представника ОСОБА_4 , яка вперше з поважних причин (захворювання сина та переміщення батька в реанімаційне відділення у зв'язку з критичним станом) не могла бути присутньою в судовому засіданні. При цьому вказує, що докази поважності відсутності адвоката Гумен Н.В. були надані в подальшому на наступний день судді через систему Електронний суд.
Також, Гумен Н.В. зазначає у поданій заяві про відвід , що суд багаторазово відкладав судові засідання у зв'язку з неявкою без поважних причин іншої сторони у справі, оскільки, суд прагнув максимально забезпечити право сторони позивача ОСОБА_1 на участь в судовому засіданні.
Вказані у заяві про відвід обставини, за твердженням адвоката Гумен Н.В., безпідставно та необґрунтовано обмежили право ОСОБА_2 на отримання кваліфікованої правничої допомоги під час розгляду даної справи.
Окрім цього зазначає, що вона подала до суду клопотання про доступ до журналу та звукозапису судового засідання від 01.12.2025 року для того, аби перевірити, чи відповідає дійсності озвучена довірителькою інформація. У зв'язку з тим, що її клопотання не було розглянуте, вона була змушена особисто звертатись до судді Крегул М.М. 22.12.2025 року для з'ясування строків надання доступу до журналу та звукозапису. При цьому вказує, що суддя висловила вголос небажання навіть заслухати прохання адвоката, заборонила до неї звертатись і попросила всі питання вирішувати з секретарем.
22.12.2025 року було надано доступ виключно до протоколу проголошення резолютивної частини ухвали та аналогічного звукозапису. Таким чином, вона, як представник ОСОБА_2 змогла ознайомитись в подальшому з журналом судового засідіння від 01.12.2025 року та у вказаних матеріалах відображено виключно процесуальні дії суду щодо оголошення ухвали від 01.12.2025 року про задоволення клопотання подане в інтересах ОСОБА_2 - адвокатом Гумен Н.В. про витребування доазів.
При цьому, з сформовного автоматично листа в системі Електронний суд вбачається, що конференція №5539822 розпочата о 13:56:51 01.12.2025 року (справа № 308/16602/24). Разом з тим, протокол містить виключно частину судового засідання, починаючи з 16:44:06.
Таким чином, з протоколом судового засідання починаючи з 13.56:51 до 16:44:06 та звукозаписом станом на 25.12.2025 рік адвокат не ознайомлена та не отримала доступу до повного запису судового засідання.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали заяву про відвід судді, просили таку задовольнити з підстав та мотивів викладених у заяві.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечили проти задоволення заяви про відвід.
Заслухавши поясненням учасників судового засідання, дослідивши подану заяву про відвід та матеріали справи в межах поданої заяви про відвід, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2, 8 ст.. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Так, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Зокрема, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ Про судоустрій і статус суддів України , кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Це положення чинного законодавства України кореспондується із положеннями ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Отже, підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Як вбачається з наведеної вище норми Закону , суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвокат Гумен Н.В. заявляє про відвід судді мотивуючи тим, що судом було відмовлено у задоволенні клопотання Гелебан М.М. про відкладення судового засідання через неможливість прибуття її представника у судове засідання, чим було порушено її право на кваліфіковану правову допомогу під час судового розгляду. Також ОСОБА_4 вказує на відсутність у судді Крегул М.М. безсторонності і її схильність до сторони позивачів за первісним позовом.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду, слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У відповідності з практикою Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Згідно до положень ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII , ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Зокрема, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Таким чином, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Так, стаття 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права гарантує рівність перед судом та право на справедливий судовий розгляд. Зокрема ч.1 ст. 14 Пакту передбачає, що всі особи є рівними перед судами і трибуналами. Кожен має право при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, пред'явленого йому, або при визначенні його права та обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону. Преса і публіка можуть не допускатися на весь судовий розгляд або частину його з міркувань моралі, громадського порядку чи державної безпеки в демократичному суспільстві, або коли того вимагають інтереси приватного життя сторін, або - в тій мірі, в якій це, на думку суду, є строго необхідним, - при особливих обставинах, коли публічність порушувала б інтереси правосуддя; однак будь-яка судова постанова в кримінальній або цивільній справі повинна бути публічною, за винятком тих випадків, коли інтереси неповнолітніх вимагають іншого чи коли справа стосується матримоніальних спорів або опіки над дітьми.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до практики ЄСПЛ, потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому , враховується думка сторін, однак , вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Зокрема, встановлено, що судове засідання було призначене судом на 01.12.2025 року о 13 год. 30 хв. та у дане судове засідання не прибула представник ОСОБА_2 - адвокат Гумен Н.В. Зокрема, за твердженням ОСОБА_2 у судовому заіданні її представник не змогла з'явитися в судове засідання через захворювання її сина.
Разом з тим, суд констатує, що 01.12.2025 року адвокатом Гумен Н.В. через підсистему Електронний суд була подана заява про відвід судді, в якій, окрім іншого Гумен Н.В. просила заяву про відвід судді розглядати без її участі як адвоката, оскільки не може брати участь у судовому засіданні призначеному на 01.12.2025 рік через сімейні обставини (вірусним захворюванням малолітнього сина).
У зв'язку з чим, судом було прийнято рішення про можливість розгляду заяви про відвід судді без участі адвоката Гумен Н.В..
Також , у судовому засіданні 01.12.2025 року судом було розглянуто клопотання відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гумен Н.В. про витребування доказів, яке було задоволено судом.
При цьому, суд констатує, що станом на 01.12.2025 року суду не було надано жодних підтверджень поважності підстав неприбуття представника ОСОБА_2 - адвоката Гумен Н.В. у судове засідання, про що остання також вказує у своїй заяві про відвід судді від 25.12.2025 року, зокрема, що такі були надані в подальшому .(03.12.2025 року згідно системи документообігу суду).
Разом з тим, відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода ОСОБА_2 та її представника Гумен Н.В. із процесуальними рішеннями судді, прийнятими в ході розгляду справи, не може слугувати підставою для відводу судді.
Зокрема, також заява про відвід мотивована тим, що адвокату Гумен Н.В. не було надано доступу до повного запису судового засідання.
Проте, вказані твердження є безпідставними та необґрунтованими. Зокрема , секретарем судового засідання Бегені В.В. було надано адвокату Гумен Н.В. доступ до запису судового засідання в повному обсязі, та така ознайомилась з процесуальними рішеннями прийнятими судом 01.12.2025року в підсистемі "Електронний суд".
Щодо доводів викладених в заяві адвоката Гумен Н.В. про те, що суддя висловила небажання заслухати прохання адвоката поза судовим заіданням після того, як адвокат Гумен Н.В. особисто зверталась до судді. Слід звернути увагу на те , що суддя не вправі вільно спілкуватися зі сторонами, оскільки, це визначено засадами судочинства, зокрема принципом неупередженості та «рівності сторін» - суддя має бути поза процесом та спілкуватися зі сторонами виключно в межах процедури, у судовому засіданні, щоб не створити враження фаворитизму чи упередженості, а будь-яке спілкування поза судом може вплинути на об'єктивність розгляду та права учасників, що регулюється процесуальними кодексами та Кодексом суддівської етики
Таким чином, твердження висловлені в заяві адвокатом Гумен Н.В.про відвід з вказаних мотивів є безпідставними та не можуть слугувати підставою для відводу судді.
Враховуючи вищенаведене, доводи, зазначені у заяві про відвід Гумен Н.В. не є обставинами, які свідчить про наявність передбачених ст. 36 ЦПК України, підстав для відводу судді, тому суд приходить до висновку, що вказані підстави та мотиви, які наведені в заяві про відвід є необґрунтованими доводами про неможливість розгляду справи вказаним суддею, а будь-яка заінтересованість судді у результаті розгляду справи не підтверджена посиланнями на певні достовірні факти, а тому , підстав для відводу судді Крегул М.М. в цій частині не вбачається.
Поряд з цим, враховуючи підстави зазначені в п.5 ч.1 статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, в тому числі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, а отже, суд вважає, що викладені в письмовій заяві адвокатом Гумен Н.В. про відвід саме такі обставини необхідно прийняти до уваги.
Так, п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади , окреслює повну неупередженість із боку суддів. Зокрема, при винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку , незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку , довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Зокрема, право сторони на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, а саме в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, при розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі.
Зокрема, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже, в іншому випадку, це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною, як порушення її прав.
Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення Європейського суду по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року).
При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі».
Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Таким чином, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Доцільність відводу судді від участі у розгляді справи у випадку, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді підтвердила і Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04 лютого 2020 року у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19), в якій дійшла висновку, що хоч поведінка судді-доповідача й не дає жодних об'єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи, однак, враховуючи значення, яке має вирішення справи № 908/137/18 для правової системи України, а також для того, щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи, клопотання про відвід судді-доповідача необхідно задовольнити.
В постанові Великої палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 908/137/18 зроблено висновок, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46). Згідно з об'єктивним критерієм Велика палата Верховного Суду зазначила, що необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані. Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Окрім того, зважаючи, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
Зокрема, викладені адвокатом Гумен Н.В. в заяві твердження, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача суддя не є безстороннім, на переконання суду, формують думку сторін в даному процесі саме в ракурсі недовіри до суду, що є суб'єктивним висновком сторони у справі, на яке вона має право.
З огляду на суб'єктивну сторону даного питання, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви адвоката Гумен Н.В. з наведених підстав, задля запобігання тенденції існування сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості головуючої судді, з урахуванням наявності у сторони по справі сформованої суб'єктивної думки щодо таких сумнівів.
Враховуючи, що адвокат Гумен Н.В. подала заяву про відвід судді, вказуючи про можливе виникнення сумнів у разі прийняття рішення у даній справі, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи , а також запобігання нарікань на необ'єктивність та упередженість головуючої судді Крегул М.М. чи звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість головуючої судді, та з огляду на те, що у стороннього спостерігача може об''єктивно викликати сумніви в неупередженості судді при прийнятті рішення у справі , суд приходить до висновку про необхідність задоволення відводу .
Враховуючі вище зазначені обставини, заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Гумен Н.В. про відвід судді , слід задовольнити, а справу передати до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області , для визначення іншого судді, у порядку, встановленому ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.39,40 ЦПК України, суд,-
Заяву адвоката Гумен Наталії Василівни, яка дііє в інтересах ОСОБА_2 , про відвід головуючої судді Крегул Маріанни Миколаївни від розгляду цивільної справи № 308/16602/24 за позовом адвоката Марича Івана Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до відповідача-1 ОСОБА_3 , відповідача-2 ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом адвоката Гумен Наталії Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до відповідача 1: ОСОБА_3 , відповідача 2: ОСОБА_1 ,про визнання договору позики недійсним - задовольнити.
Справу № 308/16602/24 передати до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду для повторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду даної справи іншому судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Часта дата складення повного тексту ухвали 30.12.2025 року о 14 год. 05 хв.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул