Справа № 635/4230/25 Головуючий суддя І інстанції Березовська І. В.
Провадження № 33/818/1934/25 Суддя доповідач Грошева О.Ю.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
24 грудня 2025 року м.Харків
суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю.,
при секретарі Шевченко Д.В.,
за участі
захисника
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності Лялюка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянина України, працюючого на посаді охоронця Взводу охорони об'єктів та публічної безпеки Зміївського МВ Управління поліції охорони в Харківській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,,
- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Постановою встановлено, що 14 травня 2025 року о 23 годині 45 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом АЗЛК, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Мерефа Харківського району Харківської області, по вул. Дніпровській, буд. 286, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роту, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARLJ0421 та в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Вказує, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, що підтверджують факт керування ним транспортним засобом та момент зупинки транспортного засобу;
- наданий працівниками поліції відеозапис не містить безперервної фіксації події;
- відсутні законні підстави для зупинки транспортного засобу;
- працівником поліції у нього не було встановлено ознак алкогольного сп'яніння і на відеозаписі ознаки не вбачаються.
- первісно він виявив згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак після втручання працівника поліції (кивка останнього), відмовився від його проходження.
Крім того, вважає, що суд проігнорував своє ж рішення, за аналогічними обставинами відсутності доказі в керування водієм транспортним засобом.
Так і у цій справі немає відео, яке б зафіксувало рух транспортного засобу та підтвердило керування ним саме ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку ОСОБА_1 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для належного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення (а. с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.
В протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 1) працівником поліції зазначено, що 14 травня 2025 року о 23 годині 45 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом АЗЛК, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Мерефа Харківського району Харківської області, по вул. Дніпровській, буд. 286, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роту, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARLJ0421 та в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився.
Аналогічні обставини встановив суд першої інстанції.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що з урахуванням повторності, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису, який міститься в матеріалах справи, вбачається що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений у комендантський час екіпажем поліції.
З водійського місця вийшов ОСОБА_1 , інших осіб у транспортному засобі не було, при цьому сам ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував транспортним засобом.
Під час спілкування з водієм, у інспектора поліції виникла підозра в тому, що водій знаходиться в стані алкогольного сп'яніння.
Інспектор запропонував водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте водій заявив, що на місці проходити відмовляється.
Апеляційний суд наголошує на тому, що водій транспортного засобу повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте ОСОБА_1 категорично відмовився виконувати законні вимоги інспектора та проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, внаслідок чого водій порушив п.2.5 ПДР України.
Окрім вказаного, належить зазначити, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності не за знаходження за кермом в стані наркотичного сп'яніння, ці обставини не встановлені.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає внаслідок відмови водія від проходження огляду, яка зафіксована на відеофайлі.
Таким чином, поліцейський діяв в межах закону та отримавши відмову водія від проходження огляду поліцейським було складено протокол.
Велася відеозйомка, свідки не залучались.
Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять суттєвих розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.
При цьому, відеозапис судом приймається як належний та допустимий доказ, апеляційний суд не вбачає жодних порушень, наслідком яких належало б визнати цей доказ недопустимим.
За таких обставин дії працівників патрульної поліції повністю відповідали букві закону і підстав для закриття провадження з цих підстав у апеляційного суду відсутні.
Крім того, водій не був позбавлений можливості оскаржити дії патрульного до суду, проте таким правом сторона захисту не скористалась.
З урахуванням наведеного, версія ОСОБА_1 про недоведеність факту керування ним транспортним засобом повністю спростована зібраними доказами.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.
Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання про поновлення строку - задовольнити, поновивши строк на апеляційне оскарження постанови судді Слобідського районного суду міста Харкова від 17 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_2 .
Апеляційну скаргу захисника Борсуківської К.О. залишити без задоволення.
Постанову судді Слобідського районного суду міста Харкова від 17 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_2 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю. Грошева