Рівненський апеляційний суд
Іменем України
18 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 570/5138/25
Провадження № 11-кп/4815/759/25
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду в складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2025 року, якою застосовано стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу до засудженого ОСОБА_5 ,
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2025 року задоволено клопотання начальника ДУ «Городищенська виправна колонія №96» та застосовано до засудженого ОСОБА_5 стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу (одиничної камери) на строк 1 місяць.
Захисник-адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить вказане судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у застосуванні щодо засудженого ОСОБА_5 стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу.
В обґрунтування цих вимог зазначив, що у цьому випадку наявні формальні ознаки порушення засудженим ОСОБА_5 режиму відбування покарання щодо відмови від укладення трудового договору, що є обов'язковим для засуджених, які мають заборгованість за виконавчими документами.
На думку захисника, фактичною підставою для внесення ДУ «Городищенська виправна колонія №96» зазначеного подання є сукупна попередня поведінка засудженого та вчинення ним інших дисциплінарних проступків, за які до нього вже застосовувались інші стягнення.
Вважає, що застосування до засудженого стягнення у виді переведення до одиничної камери на строк 1 місяць фактично за порушення трудового законодавства (не погодився на вільне укладення трудового договору з установою виконання покарань), за умови накладення відповідних стягнень за аналогічні проступки, не відповідає тяжкості і характеру проступку ОСОБА_5 .
На переконання захисника, адміністрацією установи не було вичерпано всіх можливих та необхідних заходів впливу адміністрацією установи виконання покарань і без втручання суду на поведінку засудженого, яка не дезорганізовує роботу установи виконання покарань та не має ознак кримінального правопорушення, застосувавши до нього менш суворі стягнення.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування засудженого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 відбуває покарання призначене за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.09.2022 за ч. 2 ст. 147, ч. 1 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 1, 2 ст. 263, ч. 1 ст. 280, ч. 3 ст. 289, ст. 348, ч. 1 ст. 70, ч. 1, 5 ст. 72 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.
Відповідно до п. 13-2 ч. 1 ст.537 та п. 2 ч. 2 ст.539 КПК питання про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у вигляді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночні камери) вирішується судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
При цьому, п.3 розділу II правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018, визначено, що засуджені зобов'язані дотримуватись норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з персоналом установи виконання покарань, а також зобов'язані виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу установи виконання покарань.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) та п. 4 розділу II правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018 засудженим забороняється вживати нецензурні слова.
Згідно до положень ч.2. ст. 118 КВК, засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов'язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.
Відповідно довідки №10/5022 від 08.10.2025 в установі ДУ «Городищенська виправна колонія №96» на виконанні перебуває постанова про звернення стягнення на заробітну платну, пенсію, стипендію інші доходи на засудженого ОСОБА_5 на загальну суму 252640 грн 99 коп ( а.с. 14).
З матеріалів даного провадження вбачається, що 01.10.2025, 11 год 15 хв у службовому кабінеті начальника відділення соціально-психологічної служби ( далі - СПС), начальником відділення СПС відділу соціально-виховної та психологічної роботи ОСОБА_8 , виконуючим обов'язки заступника начальника установи ОСОБА_9 , у присутності працівників (персоналу) виправної колонії ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , засудженому ОСОБА_5 доведено вимоги ч. 2 ст. 118 КВК та було висунуто законну вимогу укласти трудовий договір, а саме працевлаштування на посаду прибиральника службових приміщень, проте засуджений вчинив дії спрямовані на умисне ухилення від виконання вказаних у договорі робіт, в категоричній формі відмовився від укладання трудового договору, не став слухати про його право на правничу допомогу та можливість надання пояснення своїй поведінці, після чого демонстративно покинув приміщення службового кабінету.
Дані матеріали підтверджено відеофіксацією вказаної події службовим відеореєстратором (BOBLOV, інвентарний № 11137619), та доданими до клопотання доказами, що підтверджують вказані обставини події з участю засудженого ОСОБА_5 .
За вказаним фактом, начальником відділення СПС ОСОБА_8 ДУ «Городищенська виправна колонія №96» на ім'я начальника установи було складено рапорт про розгляд висновку перевірки стосовно засудженого відділення СПС №7 ОСОБА_5 , в ході якого в діях засудженого встановлено всі ознаки вини засудженого та відповідність вчинку дисциплінарного проступку та подано клопотання перед дисциплінарною комісією про притягнення засудженого ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності (а.с.9).
Рішенням дисциплінарної комісії від 08.10.2025, вирішено за допущене порушення встановленого порядку відбування міри кримінального покарання, перевести засудженого ОСОБА_5 до одиночної камери строком на 1 місяць та для реалізації рішення направити матеріали дисциплінарного провадження до Рівненського районного суду Рівненської області ( а.с. 7).
Також, до зазначених матеріалів справи було долучено пояснення засудженого ОСОБА_5 , пояснення працівників виправної колонії ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , які були безпосередніми очевидцями даної події, характеристика на засудженого, довідка про наявність стягнень та заохочень у засудженого ОСОБА_5 від 06.10.2025, психологічний портрет на засудженого ОСОБА_5 від 06.10.2025, трудовий договір № т-21 від 01.10.2025, диск із записом даної події, а також інші докази, які в своїй сукупності підтверджують вину засудженого у вказаній події.
На думку колегії суддів, матеріали поданого клопотання містять достатньо доказів на підтвердження вчинення засудженим ОСОБА_5 дисциплінарного правопорушення.
Як убачається з довідки про наявність стягнень та заохочень від 06.10.2025 на засудженого ОСОБА_5 накладено 43 стягнення за весь період відбування покарання, заходи заохочення не застосовувалися
Згідно психологічного портрету на засудженого ОСОБА_5 , у нього прослідковується провокаційні дії, деформоване сприйняття реальності, створення конфліктних ситуацій, на заходи виховного характеру не реагує, перебуває на профілактичному обліку як особа схильна до самогубства.
Наведене у своїй сукупності свідчить про стійке небажання засудженого ставати на шлях виправлення, змінювати свою поведінку та продовження протиправної поведінки, та на думку колегії суддів адміністрацією установи було вичерпано всі можливі заходів впливу на поведінку засудженого.
На думку колегії суддів, матеріали клопотання містять достатньо доказів на підтвердження вчинення засудженим ОСОБА_5 дисциплінарного правопорушення.
Також згідно даних наявної у матеріалах справи розписки, адміністрацією установи засудженому було роз'яснено, що йому надається можливість користуватися правничою допомогою адвоката або інших фахівців у галузі права, натомість, засуджений ОСОБА_5 від такого права відмовився.
Отже місцевий суд, повно та всебічно дослідивши матеріали за клопотанням установи, дійшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо необхідності застосування стосовно засудженого ОСОБА_5 такого виду стягнення як переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), оскільки засуджений раніше неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення режиму відбування покарання, однак, не зважаючи на застосовані до нього дисциплінарні стягнення, на шлях виправлення не стає та продовжує порушувати такі правила.
З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги сторони захисту та скасування ухвали місцевого суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2025 року, якою застосовано стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу (одиничної камери) до засудженого ОСОБА_5 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3