Справа № 534/1057/25 Номер провадження 11-кп/814/1534/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
25 грудня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12024142360000607 за апеляційною скаргою прокурора Горішньоплавнівского відділу Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29 травня 2025 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 19.12.2024 вироком Комсомольського міського суду Полтавської області за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі,
визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 19.12.2024 та остаточно призначено 2 роки 3 місяці позбавлення волі.
Строк покарання ухвалено рахувати з 19.03.2025.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 8 940 грн. матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_7 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 7 000 грн. матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_7 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 5 500 грн. матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_7 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 12 000 грн. матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_7 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 9 000 грн. матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_7 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_14 14 500 грн. матеріальної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів, спеціальної конфіскації.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
16.06.2024 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_7 , з метою заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, створив інтернет - оголошення на сайті «OLX.UA» з приводу здачі в оренду квартири. Згодом ОСОБА_15 знайшов зазначене оголошення, зв'язався із ОСОБА_7 та висловив намір скористатися послугою оренди квартири у місті Львів.
Далі обвинувачений з корисливим мотивом, повторно, зловживаючи довірою потерпілого, не маючи наміру здавати в оренду квартиру, 17.06.2024 під час листування та телефонних розмов запевнив ОСОБА_15 , що для оренди квартири необхідно перерахувати грошові кошти на банківську карту емітовану в ТОВ «НоваПей» № НОМЕР_1 , тим самим ввів в оману потерпілого, який перерахував на банківську грошові кошти на загальну суму 6 500 грн, якими обвинувачений розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на зазначену суму.
27.10.2024 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_7 , з метою заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, створив інтернет - оголошення на сайті «OLX.UA» з приводу здачі в оренду квартири. Згодом ОСОБА_9 знайшла зазначене оголошення, зв'язалася із ОСОБА_7 та висловила намір скористатися послугою оренди квартири у місті Львів.
Далі обвинувачений з корисливим мотивом, повторно, зловживаючи довірою потерпілої, не маючи наміру здавати в оренду квартиру, 27.10.2024 під час листування та телефонних розмов запевнив ОСОБА_9 , що для оренди квартири необхідно перерахувати грошові кошти на банківські карти емітовані в АТ «Державний ощадний банк України» № № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , тим самим ввів в оману потерпілу, після чого потерпіла перерахувала на банківську картку грошові кошти на загальну суму 8 940 грн, якими обвинувачений розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій майнову шкоду на зазначену суму.
06.11.2024 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_7 , з метою заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, створив інтернет - оголошення на сайті «OLX.UA» з приводу здачі в оренду квартири по АДРЕСА_2 . Згодом ОСОБА_10 знайшов зазначене оголошення, зв'язався із ОСОБА_7 та висловив намір скористатися послугою оренди квартири.
Далі обвинувачений з корисливим мотивом, повторно, зловживаючи довірою потерпілого, не маючи наміру здавати в оренду квартиру, 06.11.2024 під час листування та телефонних розмов запевнив ОСОБА_10 , що для оренди квартири необхідно перерахувати грошові кошти на банківську картку АТ «Державний ощадний банк України» № НОМЕР_2 , тим самим ввів в оману потерпілого, після чого потерпілий ОСОБА_10 перерахував грошові кошти на загальну суму 7 000 грн, якими обвинувачений розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнову шкоду на зазначену суму.
22.01.2025 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_7 , з метою заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, створив інтернет - оголошення на сайті «OLX.UA» з приводу здачі в оренду квартири по АДРЕСА_3 . Згодом ОСОБА_11 знайшов зазначене оголошення, зв'язався із ОСОБА_7 та висловив намір скористатися послугою оренди квартири у м. Київ.
Далі обвинувачений з корисливим мотивом, зловживаючи довірою потерпілого, не маючи наміру здавати в оренду квартиру, 22.01.2025 під час листування та телефонних розмов запевнив ОСОБА_11 , що для оренди квартири необхідно перерахувати грошові кошти на банківську картку АТ «Державний ощадний банк України» № НОМЕР_3 , тим самим ввів в оману потерпілого, після чого потерпілий ОСОБА_11 перерахував грошові кошти на загальну суму 5 500 грн, якими обвинувачений розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнову шкоду на зазначену суму.
31.01.2025 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_7 , з метою заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, створив інтернет - оголошення на сайті «OLX.UA» з приводу здачі в оренду квартири в м. Київ. Згодом ОСОБА_16 знайшов зазначене оголошення, зв'язався із ОСОБА_7 та висловив намір скористатися послугою оренди квартири.
Далі обвинувачений з корисливим мотивом, повторно, зловживаючи довірою потерпілого, не маючи наміру здавати в оренду квартиру, 31.01.2025 під час листування та телефонних розмов запевнив ОСОБА_16 , що для оренди квартири необхідно перерахувати грошові кошти на банківську картку АТ «Державний ощадний банк України» № НОМЕР_2 , тим самим ввів в оману потерпілого, після чого потерпілий ОСОБА_16 перерахував грошові кошти на загальну суму 12 000 грн, якими обвинувачений розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на зазначену суму.
03.02.2025 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_7 , з метою заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, створив інтернет - оголошення на сайті «OLX.UA» з приводу здачі в оренду квартири по АДРЕСА_4 . Згодом ОСОБА_13 знайшов зазначене оголошення, зв'язався із ОСОБА_7 та висловив намір скористатися послугою оренди квартири.
Далі обвинувачений, з корисливим мотивом, повторно, зловживаючи довірою потерпілого, не маючи наміру здавати в оренду квартиру, 03.02.2025 під час листування та телефонних розмов запевнив ОСОБА_13 , що для оренди квартири необхідно перерахувати грошові кошти на банківську картку АТ «Державний ощадний банк України» № НОМЕР_2 , тим самим ввів в оману потерпілого. Після чого потерпілий ОСОБА_13 перерахував грошові кошти на суму 9 000 грн, якими обвинувачений розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на суму 9 000 грн.
Крім того, 07.02.2025 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_7 , з метою заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, створив інтернет - оголошення на сайті «OLX.UA» з приводу здачі в оренду квартири по АДРЕСА_5 . Згодом ОСОБА_14 знайшов зазначене оголошення, зв'язався із ОСОБА_7 та висловив намір скористатися послугою оренди квартири у місті Луцьк.
Далі обвинуачений з корисливим мотивом, повторно, зловживаючи довірою потерпілого, не маючи наміру здавати в оренду квартиру, 07.02.2025 під час листування та телефонних розмов запевнив ОСОБА_14 , що для оренди квартири необхідно перерахувати грошові кошти на банківську картку АТ «Державний ощадний банк України» № НОМЕР_2 , після чого потерпілий перерахував грошові кошти на загальну суму 14 500 грн, якими ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на зазначену суму.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Комсомольського міського суду від 19.12.2024 та визначити остаточне покарання у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі.
Виключити з резолютивної частини вироку посилання на початок обчислення строку відбування покарання з 19.03.2025.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково зарахував строк перебування під вартою ОСОБА_7 за попереднім вироком, який останній фактично відбув, до строку невідбутої частини покарання за цим вироком.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, обвинуваченого, який не вбачав підстав для її задоволення, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 409 КПК України, підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, на підставі ч. 1 ст. 413 цього Кодексу, є, зокрема, незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування судом закону, який не підлягає застосуванню.
Доводи прокурора про незаконність вироку через неправильне застосування судом закону про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, є слушними з огляду на таке.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглянуто судом першої інстанції в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України та в суді апеляційної інстанції учасниками провадження не оспорюються встановлені фактичні обставини справи, а також кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 190 КК України.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 засуджений за попереднім вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 19.12.2024, яким його визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, на 2 роки позбавлення волі. Запобіжний захід щодо обвинуваченого не було застосовано. Строк покарання обвинуваченому вирішено рахувати з моменту приведення вироку до виконання. На виконання цього вироку ОСОБА_7 взятий під варту для відбування покарання у виді позбавлення волі 19.03.2025.
Вироком Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29.05.2025 ОСОБА_7 засуджено за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України, вчинені до і після постановлення попереднього вироку, та до повного відбуття покарання за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 19.12.2024.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, приєднано невідбуту частину покарання за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 19.12.2024 та визначено остаточне покарання у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі.
Крім того, вирішено рахувати строк покарання обвинуваченого з 19.03.2025.
Частиною 1 ст. 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Крім того, ст. 71 КК України не передбачає зарахування у строк покарання, покарання відбутого за попереднім вироком (це передбачено лише ч. 4 ст. 70 КК України), що було помилково зроблено судом першої інстанції, визначивши початком строку відбування покарання ОСОБА_7 19.12.2024.
Оскільки місцевий суд безпідставно вказав на відрахування строку відбування покарання ОСОБА_7 з 19.03.2025, так як обвинувачений з цього часу відбуває покарання за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 19.12.2024, а не за оскаржуваним вироком Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29.05.2025, строк відбування покарання має рахуватися з дати постановлення оскаржуваного вироку - 29.05.2025.
Враховуючи висновок, зроблений у постанові Об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 24.02.2025, та те, що вирішення питання щодо визначення початку строку відбування покарання обвинуваченому, не входить до переліку підстав, визначених ч. 1 ст. 420 КПК України, рішення колегії суддів у цьому випадку має постановлятися у формі ухвали.
У зв'язку із наведеним, апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково та змінити вирок суду в частині призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29 травня 2025 року, щодо ОСОБА_7 змінити.
Визначити початок строку відбування покарання ОСОБА_7 з 29.05.2025.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4