Справа № 344/19945/25
Провадження № 11-сс/4808/452/25
Категорія ст. 183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
29 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
секретаря с/з - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 07.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо підозрюваного ОСОБА_7 (Підозрюваний), у кримінальному провадженні №12025090000000432 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України
1. Зміст ухвали суду першої інстанції.
1.1. Суд обрав Підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 03.01.2026, визначив заставу - 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 211 960 гривень та поклав відповідні обов'язки.
1.2. Рішення мотивовано тим, що підозра обгрунтована, сторона обвинувачення довела наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
2. Доводи апеляційної скарги прокурора.
2.1. Вважає, що оскаржена ухвала в частині визначення застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів є необґрунтованою, оскільки такий розмір застави не здатний забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам.
2.2. Визначений слідчим суддею розмір застави є явно недостатнім та не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 . Вважає, що сума застави має бути співмірною з вигодою, яку підозрюваний отримав від інкримінованого злочину.
2.3. Зазначає, що слідчий суддя не повною мірою врахував вимоги ст. 182 КПК України щодо визначення розміру застави, яка має бути достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
2.4. Вважає, що визначення застави у розмірі 185 прожиткових мінімумів для працездатних оосіб буде необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави - 185 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
3. Провадження в апеляційному суді.
3.1. Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги з викладених у ній мотивів та просив її задовольнити.
3.2. Підозрюваний та його захисник вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просять залишити її без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
4. Апеляційну скаргу прокурора належить залишити без задоволення з таких мотивів.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Розмір застави залежить від обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК, при цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ч. 3 ст. 332 КК України), покарання за яке - позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
П. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає для особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, заставу в розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів.
Слідчий суддя встановив суму застави, передбачену законом.
Застава внесена, і на час розгляду апеляційної скарги підозрюваний виконує всі обов'язки, покладені на нього судом згідно з ч. 5 ст. 194 КПК.
Дані про їх невиконання відсутні, а тому є всі підстави вважати, що застава як запобіжний захід на час розгляду апеляційної скарги виконує свою превентивну функцію.
Цим спростовані доводи прокурора про те, що визначений слідчим суддею розмір застави не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доводи прокурора про те, що сума застави має бути співмірною з вигодою, яку підозрюваний отримав від інкримінованого злочину є необґрунтованими. Слідчий суддя вірно врахував практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 за інкримінований злочин.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання.
Слідчий суддя дослідивши обставини кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність виключного випадку передбаченого ч. 5 ст. 182 КПК України, який би вимагав визначення застави у розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму.
Встановлення завідомо непомірної застави суперечить практиці ЄСПЛ (справа «Гафа проти Мальти» та «Істоміна проти України») та фактично перетворює заставу на безальтернативне тримання під вартою.
Апеляційний суд вважає, що визначений розмір застави у сукупності з покладеними обов'язками є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
5. Висновки.
Суд першої інстанції врахував усі необхідні обставини цього провадження, дані про особу підозрюваного і прийняв законне, обгрунтоване та належно вмотивоване рішення.
Тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 07.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала не оскаржується.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_4