Ухвала від 24.12.2025 по справі 288/1852/24

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/1852/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/614/25

Категорія ч.1 ст.263 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12024060000000349 за апеляційною скаргою з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 08 квітня 2025 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ружин Житомирської області, українця, громадянина України, з вищою юридичною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати. Звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.39, ч.1 ст.43-1 КК України. Вирішити питання про речові докази : речові докази вилучені за адресою : АДРЕСА_3 , а саме: димову шашку, учбово-тренувальну гранату, 8 магазинів до автомата Калашникова, ноутбук «Асус», які не заборонені до цивільного обігу - повернути власникові ОСОБА_7 ; речові докази вилучені за адресою : АДРЕСА_2 , а саме: 8 аркушів А4 з рукописним текстом на військову тематику, 1 книгу з рукописним текстом на військову тематику, роздруковану книгу «Військова топографія», папку скорозшивач з роздруківками на військову тематику, папку з роздруківкою книги «Руководство по подривним работам», 9 файлів з роздруківками на військову тематику, 2 мобільні телефони, 2 ноутбуки, планшет, жорсткий диск, 4 деталі до автомата Калашника (дерев'яна цівка, пружини не заборонені до цивільного обігу і пошкоджені ворогом є пам'яттю про загиблого товариша ОСОБА_8 та плануються встановити в музеї в м. Києві на території колишнього заводу «Атек») - повернути ОСОБА_7 ; речові докази вилучені в ОСОБА_7 , а саме: куртку польову і польові штани ЗСУ, кепку, черевики, мобільний телефон Росо ХЗ Рро - повернути ОСОБА_7 ; речовий доказ, а саме: полімерний ящик зеленого кольору з оптичним прицілом, інструментом для чищення, які не заборонені до цивільного використання - повернути ОСОБА_7 ; речові докази у виді зброї та боєприпасів передати до 1 штурмового батальйону 3 ошбр, оскільки підрозділ реформовано у 3 армійський корпус ЗСУ і він потребує дану зброю і боєприпаси про, що до суду спрямовано 3 листи (1 по електронній пошті, 1 укрпоштою, 1 передано наручно).

Вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою судового розгляду, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що приймаючи рішення суд першої інстанції належним чином не проаналізував всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, надав невірну оцінку його поясненням, показам всіх свідків, а також письмовим доказам по справі. Надає свою оцінку вказаним доказам та вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що раніше він служив в ОПСП ТрО «Азов Київ», від представника якого в кінці лютого 2022 року отримав боєприпаси на зберігання, а не в військовій частині НОМЕР_1 (3 ошбр), яка була сформована в липні 2022 року та не є правонаступником прав і обов'язків ТрО «Азов Київ» після її реорганізації. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив його клопотання про допит представника СБУ, який володіє інформацією щодо передачі йому на зберігання бойових припасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв, а також необґрунтовано визнав недопустимим доказом копії документів про передачу йому боєприпасів на зберігання (розписку про отримання БК). Стверджує, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що гараж, в якому були виявлені боєприпаси перейшов у власність його родини 07.10.2022 року, а тому він не міг перемістити боєприпаси до вказаного гаража в лютому 2022 року, як про це наголошував прокурор та зазначено у вироку суду, а зберігав все у схроні. Вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що він зберігав зброю у стані крайньої необхідності з метою відсічі збройної агресії РФ, а також помилково не застосував положення ст.43-1 КК України. Вказує, що призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі, суд першої інстанції не врахував належним чином дані про його особу, зокрема те, що він є учасником бойових дій, займається волонтерською діяльністю з 2016 року в ГО «Рада ветеранів АТО», а з 2022 року в ГО «Інваліди- учасники АТО на Сході України», а також помилково зазначив, що він раніше судимий, оскільки вирок суду щодо нього не набрав законної сили. Посилається на те, що покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні суду першої інстанції не було зафіксовано на відео. Більш того, відсутні відеозаписи судових засідань від 23.10.2024 року, 07.11.2024 року, 26.11.2024 року, 12.02.2025 року, 26.03.2025 року, а на судовому засіданні від 05.03.2025 року відсутній як аудіо так і відеозапис.

В запереченні на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , яке надійшло від прокурора Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_12 , йдеться про безпідставність доводів апелянта та про залишення вироку суду без зміни.

Вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 08 квітня 2025 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, і призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 встановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ч.7 ст.72 КК України у строк відбутого ОСОБА_7 покарання зараховано строк перебування його під цілодобовим домашнім арештом у період з 19.04.2024 року по 22.01.2025 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили застосований відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби - продовжено до закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, або до ухвалення рішення суду апеляційної інстанції у разі подання ним апеляційної скарги на нього, але не довше шістдесяти днів з дня його проголошення, а саме по 06 червня 2025 року включно із забороною останньому залишати місце свого проживання з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати пов'язані з проведенням судових експертиз на загальну суму 187 658 (сто вісімдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн.52 коп.

Накладений ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 23.04.2024 (справа№296/3702/24) арешт на речові докази - скасовано, боєприпаси, вибухові речовини та вибухові пристрої - встановлено передати на потреби зведеної бригади при Головному управлінні Національної поліції України у Житомирській області «Воля», а змиви, які відбиралися з вилучених під час обшуку предметів - знищити.

Накладений ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 25.04.2025 (справа № 296/3698/24) арешт на речові докази - скасовано, після чого: учбово-тренувальну гранату, димову шашку, 8 порожніх магазинів до автомата Калашникова, вирішено передати на потреби зведеної бригади при Головному управлінні Національної поліції України у Житомирській області «Воля»; ноутбук «Асус» с/н 7BNOAS113964 - повернути власнику.

Накладений ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 24.04.2024 року (справа №296/3701/24) арешт на речові докази, які були вилучені 18.04.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , скасовано, речові докази : 4 деталі від автомата Калашникова, 2 прицільних пристрою до РПГ, набої до гладкоствольної рушниці у кількості 62 штук та підривний пристрій вирішено передати на потреби зведеної бригади при Головному управлінні Національної поліції України у Житомирській області «Воля»; 8 аркушів А4 з рукописним текстом на військову тематику, 1 книгу з рукописним текстом на військову тематику, роздруковану книгу «Військова топографія», папку скорозшивач з роздруківками на військову тематику, папку з розруківкою книги «Руководство по подривним работам», 9 файлів з роздруківкою на військову тематику, 2 мобільних телефони, 2 ноутбуки, планшет, жорсткий диск - повернути власнику.

Відеофайли проведених обшуків, що знаходяться на флеш картах пам'яті (а.с.120 т.1, а.с.54 та 70 т.4) - вирішено залишити на зберігання в матеріалах даної кримінальної справи.

Як встановлено судом та зазначено у вироку, статтею 1 Закону України «Про правовий режим військового майна у Збройних Силах України» визначено, що до військового майна належать, зокрема, всі види озброєння, бойова та інша техніка, а також боєприпаси.

Згідно п. 2 розділу 1 Інструкції «Про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї у ЗС України», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1225 від 04 серпня 2000 року, боєприпасами являються патрони до стрілецької зброї, сигнальні та освітлювальні засоби, вибухові пакети та інші вибухові речовини, ручні гранати і запали до них, реактивні протитанкові гранати.

Відповідно до додатку №1 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року №2471-ХІІ встановлено, що до майна, яке не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України належить: зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2 і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси.

Згідно п. 2 «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, вихолощена, мисливська нарізна і гладко ствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя (арбалети, мисливські ножі тощо) та інше.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції «Про порядок виготовлення придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумових чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21 серпня 1998 року визначено, що здійснюючи дозвільну систему, органи внутрішніх справ відповідно до законодавства України видають громадянам - дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, вихолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.

При цьому, згідно п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

ОСОБА_7 , маючи прямий умисел на незаконне придбання, перевезення та зберігання бойових припасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, в кінці лютого 2022 року (точної дати досудовим слідством не встановлено), виявив бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої поруч з автошляхом Біла Церква - Житомир, що біля селища Попільня Житомирського району Житомирської області.

Які, в порушення вимог п.9 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622, тобто без передбаченого законом дозволу, придбав та перемістив до гаражного приміщення, розміщеного по АДРЕСА_4 , де також незаконно зберігав їх без мети збуту до 18 квітня 2024 р., коли вони були виявлені та вилучені працівниками правоохоронного органу.

Так, 18 квітня 2024 року під час проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_4 , у гаражному приміщенні, яке використовувалося ОСОБА_7 , працівниками правоохоронного органу було виявлено та вилучено:

- 480 патронів, які являються боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зі сталевим осердям, які придатні до стрільби на ураження цілі та виготовлені промисловим способом;

- 3 (три) металевих ящики військового зразка NATО, в яких знаходились 200 патронів у кожному, які є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме по 40 бойових патронів калібру 7,62х51 NATO з трасуючою кулею у кожному ящику, та по 160 - бойових патронів калібру 7,62х51 NATO з кулею зі свинцевим осердям у кожному ящику, які придатні до стрільби на ураження цілі та виготовлені промисловим способом;

- один металевий ящик військового зразка NATО, в якому знаходились 880 патронів калібру 5,56, які є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї - бойовими патронами калібру 5,56х45 NATO із кулею з комбінованим осердям, що придатні для стрільби і виготовлені промисловим способом;

- 5 (п'ять) промислово виготовлених дерев'яних ящики, в яких знаходились по 2160 патронів у кожному, які являються бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зі сталевим осердям, які придатні до стрільби на ураження цілі та виготовлені промисловим способом;

- 3 (три) виготовлені заводським способом металеві ящики, у яких знаходились по 1080 патронів в кожному, які являються боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими патронами калібру 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зі свинцевим осердям, які придатні до стрільби на ураження цілі та виготовлені промисловим способом;

- 3 (три) виготовлених заводським способом металевих ящики, у яких знаходились по 700 патронів у кожному, які являються боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими проміжними патронами калібру 7,62 мм з кулею «ПС» зі свинцевим осердям, які придатні до стрільби на ураження цілі та виготовлені промисловим способом;

- паперові коробки в яких знаходились 580 патронів, які є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме мисливськими патронами калібру 223 REM, з кулею «FMJ» зі свинцевим осердям, що придатні до стрільби на ураження цілі та виготовлені заводським способом;

- картонні пакети в яких знаходились 480 патронів, які являються боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме - бойовими 5,45 мм проміжними патронами з трасуючою кулею «Т», які придатні до стрільби та виготовлені промисловим способом;

- промислово виготовлений дерев'яний ящик, в якому знаходились 920 патронів, які являються боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї - 7,62 мм, проміжними патронами з кулею «ПС» зі сталевим осердям, які придатні до стрільби на ураження цілі та виготовлені промисловим способом;

- виготовлений заводським способом металевий ящик, у якому міститься 220 патронів, які являються боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме: 44 - бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з трасуючою кулею, та 176 - бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з кулею зі свинцевим осердям, які придатні до стрільби на ураження цілі та виготовлені промисловим способом;

- виготовлений заводським способом металевий ящик, у якому міститься 250 патронів, які являються боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме: 50 - бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з трасуючою кулею, та 200 - бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з кулею зі свинцевим осердям, які придатні до стрільби на ураження цілі та виготовлені промисловим способом;

- речовина PERUNIT, яка є пластичною вибуховою речовиною на основі нітрогліцерину, етиленглікольдинітрату (нітрогліколю), неорганічного окисника та нафтового мастила;

- один дерев'яний ящик, зеленого кольору з розфасованими полімерними пакетами із вмістом речовини ПВР-7 та ПВР-5А. Із яких речовина ПВР-7 є пластичною вибуховою речовиною на основі бризантної вибухової речовини - гексогену, нафтового мастила та алюмінію, а речовина ПВР-5А є пластичною вибуховою речовиною на основі бризантної вибухової речовини - гексогену та нафтового мастила;

- 3 (три) гранатомети, які є вогнепальною зброєю гранатометного виду - ручними протитанковими гранатометами «РПГ-7В» номера екземплярів яких СБ-495, ЖС-975 та ИА-136, що виготовлені промисловим способом і їх частини та механізми придатні до можливості забезпечення проведення пострілів;

- одна промислово виготовлена міна-пастка МС-3, яка належить до зарядів вибухової речовини, вибухових пристроїв та придатна до вибуху;

- 2 (дві) промислово виготовлені неостаточно спорядженні протипіхотні осколкові міни направленого ураження, які являються мінами МОН-50 і належать до зарядів вибухової речовини, вибухових предметів, та придатні до вибуху;

- 18 (вісімнадцять) корпусів РГД-5, які являються промислово виготовленими корпусами наступальної осколкової гранати РГД-5, що належить до заряду вибухової речовини та придатні до вибуху;

- одна промислово виготовлена реактивна протитанкова граната РПГ-22, яка відноситься до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, яка придатна до вибуху;

- один запал МД-2 та дванадцять капсулів-детонаторів, типу КД-8А, які виготовлені промисловим способом, спорядженні вибуховими речовинами та належать до засобів підриву та придатні до вибуху;

- 2 (два) промислово виготовлених корпуси наступальних осколкових ручних гранат OF-37, які належать до зарядів вибухової речовини та придатні до вибуху;

- 17 (сімнадцять) промислово виготовлених оборонно-наступальних осколкових ручних гранат DM51, які належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів та придатні до вибуху;

- 61 (шістдесят один) промислово виготовлений 40-мм постріл типу ВОГ-25П, який належить до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, що придатні до вибуху;

- 6 (шість) промислово виготовлених 40-мм пострілів з осколковою гранатою OGi-7MA, які належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів та придатні до вибуху;

- 71 (сімдесят один) промислово виготовлений 40-мм постріл М433 HEDP, які належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, що придатні до вибуху;

- 8 (вісім) промислово виготовлених наступальних осколкових ручних гранат М67, які належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів та придатні до вибуху;

- 8 (вісім) промислово виготовлених корпусів наступальних осколкових ручних гранат РГН, які належать до вибухових речовин придатних до вибуху;

- 20 (двадцять) промислово виготовлених корпусів наступальної осколкової ручної гранати типу РГ-42, які належать до зарядів вибухової речовини і придатні до вибуху;

- 4 (чотири) промислово виготовлених осколкових гранат ОГ-17 30-мм пострілу ВОГ-17М, які належать до вибухової речовини та придатні до вибуху;

- один дерев'яний ящик в якому знаходились 63 пакування, які являються великими тротиловими шашками з різьбовим отвором кожна, та являються вибуховою речовиною бризантної дії - тринітротолуолом (тротилом), що придатні до вибуху;

- 10 (десять) промислово виготовлених ручних реактивних протитанкових гранатомети АТ-4, які відносяться до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів та придатні до вибуху;

- 4 (чотири) промислово виготовлені корпуси ручних термобаричних гранат РГТ-27С2, які належать до зарядів вибухової речовини та придатні до вибуху;

- одна промислово виготовлена, протипіхотна осколкова міна ОЗМ-72, яка належить до зарядів вибухової речовини та придатна до вибуху;

- 7 (сім) підсумків в кожному із яких знаходиться по 1 одиниці: протипіхотної міни іноземного виробництва М18А1 та 7 блоків управління до них. Дані об'єкти є промислово виготовленими протипіхотними осколковими направленого ураження мінами М18А1 та ударно-хвильовим вузлом з неелектричним капсулем-детонатором, які при конструктивному поєднанні належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів які придатні до вибуху;

- 2 (дві) промислово виготовлені наступальні осколкові гранати М67, які належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів які придатні до вибуху;

- 35 (тридцять п'ять) корпусів оборонної осколкової гранати Ф-1 та 66 підривачів - уніфікованих запалом ручних гранат дистанційної дії УЗРГМ, які при конструктивному поєднанні є оборонними осколковими гранатами Ф-1, що належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів та придатні до вибуху;

- 4 (чотири) корпуси оборонної осколкової ручної гранати РГО та десять підривачів - ударно-дистанційних запалів УДЗ, які при конструктивному поєднанні є оборонними осколковими гранатами РГО, які належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів які придатні до вибуху;

- 3 (три) промислово виготовлених корпуси осколкових ручних гранат м/50, які належать до зарядів вибухової речовини та придатні до вибуху;

- один дерев'яний ящик в якому знаходився детонуючий шнур ДШ-В, який споряджений вибуховою речовиною та відноситься до засобів підриву та придатний до вибуху;

- 2 (два) промислово виготовлених підривачі ВА Mle F11, які належать до засобів підриву та придатні до вибуху;

- 4 (чотири) промислово виготовлені ручні реактивні протитанкові гранатомети RPG-75M, які відносяться до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів які придатні до вибуху;

- 3 (три) промислово виготовлених запалювальних трубки ЗТП-50 та три запалювальних трубки ЗТП-150, які належать до засобів підриву та придатні для цільового використання - підриву зарядів вибухових речовин вогневим способом;

- 96 (дев'яносто шість) промислово виготовлених електродетонатори типу ЕДП та 24 (двадцять чотири) електродетонатори типу ЕДП-р, що належать до засобів підриву та придатні до вибуху, які ОСОБА_7 незаконно придбав, перевіз та незаконно зберігав без мети збуту.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про допит свідка ОСОБА_13 , який з його слів являється співробітником Департаменту контррозвідки Служби безпеки України, та може підтвердити факт передачі в.о. начальника штабу ОПСП ТрО «Азов Київ» ОСОБА_14 йому на зберігання вилучених бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, а також надання йому допуску до державної таємниці.

З метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, 17.11.2025 апеляційним судом було зроблено запит до Департаменту контррозвідки Служби безпеки України, стосовно перебування на службі в СБУ ОСОБА_13 в період з 2022 року, а також наявності в ОСОБА_7 допуску до держаної таємниці, на який 20.11.2025 року отримано відповідь про те, що ДКР СБУ не володіє інформацією стосовно вказаних осіб.

Наведеним спростовуються твердження обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_15 , являється співробітником Департаменту контррозвідки Служби безпеки України, а тому апеляційним судом відмовлено у задоволенні клопотання про допит вказаної особи.

Жодних клопотань про повторне дослідження інших доказів від обвинуваченого не надходило та в апеляційній скарзі не заявлялося, а колегія суддів не вбачала підстав, передбачених ч.3 ст.404 КПК України, для повторного дослідження доказів.

Вказана позиція узгоджується із усталеною практикою Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 березня 2021 року в справі № 154/2975/17, від 21 грудня 2022 року в справі № 759/5737/17, згідно якої сам по собі факт незгоди сторони захисту з висновками суду першої інстанції з приводу висунутого обвинувачення не є підставою для повторного дослідження доказів в апеляційному суді.

За відсутності мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яке обов'язково має відповідати положенню ч.3 ст.403 КПК України, апеляційний суд не повинен досліджувати ці докази, оскільки протилежне, без дотримання принципів, закріплених у приписах зазначеної норми процесуального закону, може перетворити апеляційний перегляд судового рішення в повторний розгляд кримінального провадження по суті, що фактично нівелює принцип інстанційності судочинства.

Заслухавши доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дослідивши в судовому засіданні зібрані докази, які були оцінені судом у сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 в незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, тобто придбанні, перевезенні та зберіганні бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст. 263 КК України судом кваліфіковано вірно.

В судовому засіданні суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 свою вину не визнав та пояснив, що дійсно в кінці лютого 2022 р. поблизу смт. Попільня він отримав від військових ЗСУ та спецслужб України зазначені бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої, які мали використовуватись для подальшої відсічі збройної агресії військових російської федерації у разі їх підходу до смт. Попільня Житомирської області, які він в подальшому перевіз до гаражного приміщення, розташованого по АДРЕСА_4 , де зберігав до 18.04.2024р., коли працівниками правоохоронних органів вони були виявлені та вилучені. Про отримання від військових ЗСУ даних бойових припасів, вибухових речовин та пристроїв він написав письмову розписку, у якій було перераховано все це військове майно, яку віддав останнім. Стверджував, що у його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, оскільки це було зроблено ним в умовах крайньої необхідності з метою можливого використання зазначених видів зброї, вибухових речовин та пристроїв для подальшої відсічі збройної агресії військових рф, якщо останні підійдуть до смт. Попільня.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 надав аналогічні пояснення.

Проте, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, підтверджується сукупністю доказів досліджених з дотриманням вимог ст.23 КПК України та оцінених судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності.

Зокрема, висновки суду ґрунтуються на:

- показах свідка ОСОБА_16 , який в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердив, що в середині березня 2024 року разом із ОСОБА_7 він зайшов до належного останньому гаражного приміщення для того, щоб взяти необхідний йому генератор. У вказаному приміщенні він побачив велику кількість військових ящиків з військовим знаряддям та зброю. На його запитання, що це і кому воно належить, ОСОБА_7 відповів, що все належить військовій частині, а він лише її зберігає;

- показах свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які в судовому засіданні суду першої інстанції показали, що дійсно в кінці лютого 2022р. у їх безпосередній присутності поблизу смт.Попільня Житомирського району Житомирської області поруч з автошляхом Біла Церква - Житомир обвинувачений ОСОБА_7 отримав від військових ЗСУ та працівників спецслужб України велику кількість військових ящиків з військовим знаряддям, боєприпаси та вибухівки, про що останній написав письмову розписку, яку віддав присутньому начальнику штабу ОСОБА_19 . Зокрема, ОСОБА_7 були передані велика кількість гранат, мін, патронів, гранатометів, вибухівки та багато іншого з метою подальшої відсічі збройної агресії військових РФ;

- показах свідка ОСОБА_20 який в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що в кінці лютого 2022р. за усним наказом начальника штабу ОСОБА_19 у присутності працівників СБУ та ССО було отримано від спецслужб України велику кількість гранат, мін, патронів, гранатометів, вибухівки, які мали все це відвезти до смт. Попільня та сховати там у схрон. Група, яка мала доставити зброю, виїхала в смт. Попільня, а він лишився в штабі. Повернувшись до м.Києва, ОСОБА_19 привіз підписану ОСОБА_7 розписку про отримання ним зазначеної зброї та військового спорядження;

- показах свідка ОСОБА_21 , який в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що в кінці лютого 2022р. за наказом начальника штабу окремого полку спеціального призначення ТРО «Азов Київ» ОСОБА_8 особисто підготував та набрав текст розписки про передачу зброї ОСОБА_7 , а ОСОБА_20 підготував наказ про передачу зброї ОСОБА_7 . Група, яка вивозила зброю в смт. Попільня була із учасників СБУ, ССО, поліції та військових. Група перевозила зброю на 2-х автомобілях. Саму передачу зброї він не бачив. ОСОБА_7 про отримання зброї підписав розписку, яку підписав і він. також її підписав і сам свідок.

Суд першої інстанції, оцінюючи покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 у частині того, що обвинувачений ОСОБА_7 на законних підставах отримав, та зберігав боєприпаси, вибухові речовини і пристрої з метою відбиття можливої збройної агресії зі сторони збройних сил російської федерації на території Житомирської області, дійшов до однозначного висновку про те, що вони були ними дані з метою допомогти останньому уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Оскільки такі їх покази щодо фактичних обставин передачі ними зазначеного військового майна суттєво різняться між собою, не являються логічними та послідовними. А навпаки в деталях істотно відрізняються між собою.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами, які були досліджені судом у відповідності до вимог ст.94 КПК України, зокрема:

- протоколом обшуку від 18.04.2024 року у гаражному приміщенні, розміщеному по АДРЕСА_4 , користувачем якого є ОСОБА_7 , під час якого слідчим було виявлено та вилучено: 40 мл постріл типу м433 в кількості 71 шт., 10 предметів схожих на підривачі типу УДЗ, 8 предметів зовні схожих на корпуса РГН, 4 предмети зовні схожі на корпуси гранат РГО, 35 предметів зовні схожі на корпус гранати ф1, 4 предмети зовні схожі на термобаричні гранати типу РГТ26С2, предмет зовні схожий на ручну димову гранату, 2 гранати М67 з підривачами, предмет зовні схожий на ручну димову гранату М83 з підривачем М201, 7 сумок з вмістом предметів зовні схожих 7- х протипіхотних мін М18А1, 1 підсумок з вмістом 2-х предметів зовні схожих на міни МОН 50, 18 предметів зовні схожих на корпуси гранати РГД5, 3 пакування з вмістом 15 предметів схожих на реактивно-освітлювальні патрони, 6 реактивних гранат, 1 предмет зовні схожий на реактивну протитанкову ракету РПГ 22, дерев'яний ящик з тротилом 25 кг, вибухову речовину перуніт, ящик з вмістом 44 мм пострілів осколкової гранати в кількості 11 шт, 2 ящика металевих з вмістом пострілів по 25 в кожному, полімерний ящик з вмістом 10 предметів зовні схожих на ручні гранати ДМ51А2 споряджені підривачами типу ДМ52А2, ящик з вмістом 20 предметів зовні схожих на гранати РГ42 та 2 пакування з підривачами УЗРГМ, ящик з вмістом пластиноподібних речовин схожих на бризантні пластичні вибухові речовини та пакування з кристалічною речовиною схожою на тротил, 2 пакування з вмістом УЗРГМ2 в кількості 19 шт, 2 металевих пакування з вмістом підривачів УЗРГМ 20 шт, 27 предметів зовні схожих на підривачі УЗРГМ, 4 предмети зовні схожі на підривачі іноземного виробництва, протипіхотна міна ОЗМ-72, предмет зовні схожий на міну-пастку МС3, 2 предмета зовні схожі на ручні гранати OF37, 3 предмета зовні схожі на корпуси гранат М50, металевий тубус з вмістом 2-х підривачів до гранат, 2 предмети зовні схожі на ручні гранати РГ-42, димова шашка РДГ-24 з якої зроблено змив, 96 електродетонаторів ЕДП та 24 детонатори ЕДПр з яких зроблено змиви, підривачі КД8А 12 шт., детонатор МД2, 3 предмета схожі на запальні трубки ЗТП 50, 3 предмета зовні схожі на запальні трубки ЗТП150, 3 буфти схожі на вогнепровідний шнур ОШП, 1 пакування з вмістом порошкоподібної речовини схожі на детонуючий шнур ДШВ, пакет АТБ з вмістом 4-х пачок з вмістом патронів 5х45, 480 шт. по 120 в кожній ( маркування псгс), 4 пачки з вмістом патронів 5х45 по 120 шт в кожній ( маркування Тгс), 3 предмети зовні схожі на реактивні протитанкові гранати РПГ75М, 10 предметів зовні схожі на реактивні протитанкові гранатомети типу АТ4, предмет зовні схожий на протитанкову реактивну гранату РПГ75М, 4 ящика з вмістом патронів 5х45 по 2160 набоїв в кожному, ящик з набоями 7х62 в кількості 920, ящик з вмістом 8 предметів зовні схожі на гранати типу М67 з підривачами, 8 гранат ДМ 51 а2, 4 гранати ВОГ 17, ручна граната М-201, предмет зовні схожий на гранату М83 з підривачем, металевий ящик з вмістом 2 коробок набоїв 5х56х45 в кількості 30 в кожній, 29 коробок по 30 шт в кожній, планка з 10 набоями, дерев?яний ящик з вмістом 18 пакувань з вмістом набоїв 5х45 по 120 шт в кожній, 3 металевих ящики з вмістом набоїв 7х62 по 200 шт в кожному, 1 металевий ящик з вмістом 220 шт набоїв калібру 5х45, металевий ящик з вмістом набоїв 5х45 в кількості 250 шт, паперову коробку з вмістом 29 пачок з набоями калібру 223 remington по 20 шт в кожній, 3 металевих ящика з вмістом набоїв калібру 7х62 по 700 шт в кожному, 4 металевих ящика з вмістом набоїв калібру 5х45 по 1180 в кожному (т.1 а.п.103-120);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6100-БЛ від 19.04.2024р., згідно якого, надані на дослідження 480 патронів, які виявлено та вилучено під час проведення обшуку 18.04.2024р. гаражного приміщення, за адресою: АДРЕСА_4 , є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме - бойовими 5,45 міжпроміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осердям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.147-151);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7455-БЛ від 30.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 200 патронів, які було виявлено та вилучено під час проведення вказаного обшуку 18.04.2024р. є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме: 40 - бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з трасуючою кулею; 160 - бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з кулею зі свинцевим осердям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.155-161);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7449-БЛ від 29.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 880 патронів калібру 5,56, які вилучено під час проведення вказаного обшуку 18.04.2024р. є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї -бойовими патронами калібру 5,56х45 NATO з кулею з комбінованим осердям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.163-167);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7447-БЛ від 27.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 200 патронів калібру 7,62, які вилучено під час проведення вказаного обшуку 18.04.2024р. є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме : 160 - бойовими патронами 7,62х51бойовими патронами калібру 5,56х45 NATO з кулею зі свинцевим осердям, 40 - бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з трасуючою кулею, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.170-175);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7448-БЛ від 29.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 200 патронів, які вилучено під час проведення вказаного обшуку 18.04.2024р., є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме: 40 бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з трасуючою кулею, 160 бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з кулею зі свинцевим осердям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.178-183);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7442-БЛ від 27.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 2160 патронів, які вилучено під час проведення даного обшуку 18.04.2024р., є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими 5,45мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осереддям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.186-189);

- висновком експерта № СЕ-19/106-24/7446-БЛ від 28.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 2160 патронів, які вилучено під час проведення вказаного обшуку 18.04.2024р., є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осереддям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.192-194);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7443-БЛ від 24.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 2160 патронів калібру 5,45, які вилучено під час проведення даного обшуку 18.04.2024 року, є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї -бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осереддям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.197-201);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7436-БЛ від 06.06.2024р., згідно якого, надані на дослідження 2160 патронів, які вилучено під час проведення обшуку 18.04.2024р. гаражного приміщення за адресою : АДРЕСА_4 , є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осереддям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.204-208);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7439-БЛ від 07.06.2024р., згідно якого, надані на дослідження 2160 патронів які вилучено під час проведення обшуку вказаного гаражного приміщення 18.04.2024р., є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осереддям. які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.211-215);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7432-БЛ від 24.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 1080 патронів, які вилучено під час проведення обшуку гаражного приміщення за вказаною адресою 18.04.2024р., є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осереддям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.218-221);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7430-БЛ від 04.06.2024р., згідно якого, надані на дослідження 1080 патронів, які вилучено під час проведення вказаного обшуку 18.04.2024р., є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осереддям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.224-228);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7434-БЛ від 23.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 1080 патронів, які вилучено під час проведення обшуку 18.04.2024р. гаражного приміщення за вказаною адресою, є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осереддям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.231-235);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7428-БЛ від 03.06.2024р., згідно якого, надані на дослідження 1080 патронів, які вилучено під час проведення обшуку за вказаною адресою 18.04.2024р., є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевим осереддям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.238-242);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7426-БЛ від 22.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 700 патронів, які також вилучено під час проведення вказаного обшуку 18.04.2024р., є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими 7,62 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1943 року зі сталевим осереддям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.1 а.п.245-248);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7423-БЛ від 22.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 700 патронів, які вилучено під час проведення даного обшуку 18.04.2024р., є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими 7,62 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1943 року зі сталевим осереддям. які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.2 а.п.2-6);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7420-БЛ від 23.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 580 патронів, які вилучено 18.04.2024 під час проведення обшуку гаражного приміщення, за адресою: АДРЕСА_4 , є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме , мисливськими патронами калібру 223 REM, кулею FMG (Full Metall Jacket), які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.2 а.п.9-13);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7419-БЛ від 21.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 480 патронів, які вилучено під час проведення обшуку 18.04.2024р. за вказаною адресою, є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме бойовими 5,45 мм проміжними патронами з трасуючою кулею «Т» зразка 1974 р., які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.2 а.п.16-19);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7417-БЛ від 30.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 920 патронів, які вилучено під час проведення обшуку 18.04.2024р.у вказаному приміщенні за вказаною адресою, є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї - 7,62 мм проміжними патронами зразка 1943 р. з кулею «ПС» зі сталевим осердям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження ( т.2 а.п.22-26);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7452-БЛ від 10.06.2024р., згідно якого, надані на дослідження 220 патронів, які вилучено під час проведення обшуку 18.04.2024р.за вказаною адресою, є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме : 44 -бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з трасуючою кулею, 176 - бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з кулею зі свинцевим осереддям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.2 а.п.29-35);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7450-БЛ від 30.05.2024р., згідно якого, надані на дослідження 250 патронів калібру 7,62, які вилучено під час проведення обшуку 18.04.2024р. за вказаною адресою, є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме : 50 -бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з трасуючою кулею, 200 - бойовими патронами калібру 7,62х51 NATO з кулею зі свинцевим осереддям, які виготовленні промисловим способом та є придатними для стрільби на ураження (т.2 а.п.38-43);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6958-ФХВР від 15.05.2024р., згідно якого, надана на експертизу речовина, яка вилучена під час проведення обшуку 18.04.2024р з гаражного приміщення, за адресою: АДРЕСА_4 , користувачем якого є ОСОБА_7 , є пластичною вибуховою речовиною на основі нітрогліцерину, етиленглікольдинітрату (нітрогліколю), неорганічного окисника та нафтового мастила (т.2 а.п.46-52);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6955-ФХВР від 10.05.2024р., згідно якого, надана на експертизу речовина, яка вилучена під час проведення обшуку 18.04.2024р. за вказаною адресою, є пластичною вибуховою речовиною на основі бризантної вибухової речовини -гексогену, нафтового мастила та алюмінію (т.2 а.п.55-61);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6957-ФХВР від 14.05.2024р., згідно якого, надана на експертизу речовина, яка вилучена під час проведення обшуку 18.04.2024р. за вказаною адресою, є пластичною вибуховою речовиною на основі бризантної вибухової речовини -гексогену та нафтового мастила (т.2 а.п.64-70);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/7451-БЛ від 26.06.2024р., згідно якого, надані на дослідження три гранатомети, які вилучено під час проведення вказаного обшуку 18.04.2024р., є вогнепальною зброєю гранатометного виду-ручним протитанковим гранатометом «РПГ-7В» номера екземплярів яких СБ-495, ЖС-975 та ИА-136, які виготовлені промисловим способом. Частини і механізми наданих для дослідження гранатометів придатні до можливого забезпечення проведення пострілів (т.2 а.п.73-78);

- висновком експерта №СЕ-19-24/32399-БД від 26.06.2024р., згідно якого, на поверхнях представлених на дослідження дерев'яної деталі, умовно позначеної «1» (об'єкт № 2), виявлені домінуючі генетичні ознаки клітин, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 (т.2 а.п.84-94);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6723-ВТХ від 22.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт вилучений під час проведення вказаного обшуку 18.04.2024р., є промислово виготовленою міною-пасткою МС-3, яка належить до зарядів вибухової речовини, і яка придатна до вибуху (т.2 а.п.96-104);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6752-ВТХ від 24.07.2024р., згідно якого, надані на дослідження об'єкти вилучені під час проведення вказаного обшуку 18.04.2024р., є двома промислово виготовленими не остаточно спорядженими протипіхотними осколковими направленого ураження мінами МОН-50., які належать до зарядів вибухової речовини, які придатні до вибуху (т.2 а.п.107-116);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6718-ВТХ від 04.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт, який був вилучений під час проведення вказаного обшуку 18.04.2024р., є промислово виготовленими корпусом наступальної осколкової гранати РГД-5, який належить до заряду вибухової речовини, і який придатний до вибуху (т.2 а.п.119-126);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6729-ВТХ від 24.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленою реактивною протитанковою гранатою РПГ-22, яка відноситься до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, яка придатна до вибуху (т.2 а.п.129-137);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6711-ВТХ від 15.07.2024р., згідно якого, надані на дослідження об'єкти є запалом МД-2 та дванадцятьма капсулями-детонаторами типу КД-8А, які виготовленні промисловим способом, спорядженні вибуховими речовинами та належать до засобів підриву, і які придатні до вибуху (т.2 а.п.140-148);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6714-ВТХ від 22.07.2024р., згідно якого, надані на дослідження об'єкти є двома промислово виготовленими корпусами наступальних осколкових ручних гранат OF-37, які належать до зарядів вибухової речовини, і які придатні до вибуху (т.2 а.п.151-159);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6719-ВТХ від 15.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленою оборонно-наступальною осколковою ручною гранатою DM51, яка належать до вибухових пристроїв військового призначення-до бойових припасів, і яка придатна до вибуху (т.2 а.п.162-169);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6721-ВТХ від 15.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленою оборонно-наступальною осколковою ручною гранатою DM51, яка належать до вибухових пристроїв військового призначення-до бойових припасів, і яка придатна до вибуху (т.2 а.п.172-179);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6716-ВТХ від 11.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленим 40-мм пострілом типу ВОГ-25П, який належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, і який придатний до вибуху (т.2 а.п.181-188);

- висновком експерта № СЕ-19/106-24/6728-ВТХ від 11.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленим 40-мм пострілом з осколковою гранатою OGi-7MA, який належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, і який придатний до вибуху (т.2 а.п.191-199);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6720-ВТХ від 18.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленим 40-мм пострілом M433 HEDP, який належать до вибухових пристроїв військового призначення-до бойових припасів. Наданий на дослідження 40-мм постріл M433 HEDP придатна до вибуху (т.2 а.п.202-208);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6722-ВТХ від 19.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленою наступальною осколковою ручною гранатою М67, яка належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, і яка придатна до вибуху (т.2 а.п.211-218);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6706-ВТХ від 03.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленою корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГН, який належить до заряду вибухової речовини, і який придатний до вибуху (т.2 а.п.221-227);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6707-ВТХ від 11.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленою корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГ-42, який належить до заряду вибухової речовини, і який придатний до вибуху (т.2 а.п.230-237);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6708-ВТХ від 04.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленою осколковою гранатою ОГ-17 30мм пострілу ВОГ-17М, яка належить до заряду вибухової речовини, і яка придатна до вибуху (т.2 а.п.240-247);

- висновком експерта №КСЕ-19/106-24/6732 від 30.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є великою тротиловою шашкою з різьбовим отвором, яка є вибуховою речовиною бризантної дії тринітротолуолом ( тротилом) загальна маса об'єкта дослідження 399,1 г, і яка придатна до вибуху (т.3 а.п.2-10);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6730-ВТХ від 30.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт, є промислово виготовленим ручним реактивним протитанковим гранатометом АТ - 4, який відноситься до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, і який придатний до вибуху (т.3 а.п.13-22);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6746-ВТХ від 31.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленим корпусом ручною термобаричних гранати РГТ-27С2, який належить до зарядів вибухової речовини, і який придатний до вибуху (т.3 а.п.25-32);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6736-ВТХ від 31.07.2024р., згідно якого, надані на дослідження об'єкти є промислово виготовленими протипіхотною осколковою направленого ураження міною М18А1 та ударно-хвильовим вузлом з не електричним капсулем - детонатором, які при конструктивному поєднанні належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, і які придатні до вибуху при їх конструктивному поєднанні (т.3 а.п.36-48);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6725-ВТХ від 31.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленою протипіхотною осколкової міною ОЗМ- 72, яка належить до зарядів вибухової речовини, і яка придатна до вибуху (т.3 а.п.51-58);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6734-ВТХ від 31.07.2024р., згідно якого, надані на дослідження об'єкти є двома промислова виготовленими наступальними осколковими ручними гранатами М67, які належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, і які придатні до вибуху (т.3 а.п.61-71);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6735-ВТХ від 26.07.2024р., згідно якого, надані на дослідження об'єкти є корпусом оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та підривачем - уніфікованим запалом ручних гранат дистанційної дії УЗРГМ. При конструктивному поєднані наданого на дослідження корпусу гранати Ф-1 з наданим на дослідження підривачем УЗРГМ, вони є обороною осколкової ручною гранатою Ф-1, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, і які після їх поєднання придатні до вибуху (т.3 а.п.74-84);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6744-ВТХ від 29.07.2024р., згідно якого, надані на дослідження об'єкти є корпусом оборонної осколкової ручної гранати РГО та підривачем -ударно дистанційним запалом у УДЗ. Після їх конструктивному поєднані вони є оборонною осколковою ручною гранатою РГО, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів. І які придатні до вибуху при їх конструктивному поєднанні (т.3 а.п.87-97);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6749-ВТХ від 29.07.2024р., згідно якого, надані на дослідження об'єкти є трьома промислова виготовленими корпусами осколкових ручних гранатами м/50, які належать до зарядів вибухової речовини, і які придатні до вибуху (т.3 а.п.100-106);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6750-ВТХ від 25.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є відрізком детонуючого шнура ДШ-В довжиною 120 міліметрів, який споряджений вибуховою речовиною та відноситься до засобів підриву, і який придатний до вибуху (т.3 а.п.109-114);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6717-ВТХ від 27.07.2024р., згідно якого, надані на дослідження об'єкти є двома промислова виготовленими підривачами BA Mle F11, які належить до засобів підриву, і які придатні до вибуху (т.3 а.п.117-123);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6726-ВТХ від 29.07.2024р., згідно якого, наданий на дослідження об'єкт є промислово виготовленим ручним реактивним протитанковим гранатометом RPG-75M, який відноситься до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, і який придатний до вибуху (т.3 а.п.127-136);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6731-ВТХ від 31.07.2024р., згідно якого, надані на дослідження об'єкти є промислово виготовленими трьома запалювальними трубками ЗТП-50 та трьома запалювальними трубками ЗТП-150, які належать до засобів підриву, і які придатні для цільового використання - підриву зарядів вибухових речовин вогневим способом (т.3 а.п.139-149);

- висновком експерта №СЕ-19/106-24/6753-ВТХ від 31.07.2024р., згідно якого, надані на дослідження об'єкти є промислово виготовленими 96 електродетонаторами типу ЕДП та 24 електродетонаторами типу ЕДП-р, які належить до засобів підриву, і які придатні до вибуху (т.3 а.п.152-163);

- висновком експерта №СЕ-19-24/31082-БД від 12.07.2024р., згідно якого, генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві з гранат РГ- 42 та пакування підривачами об'єкт №20 збігаються з генетичними ознаками зразка буквального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 , і ймовірність їх походження саме від підозрюваного ОСОБА_7 становить не менше ніж 99,9999999 % (т.3 а.п.167-228);

- протоколом обшуку від 18.04.2024р., проведеного за місцем проживання ОСОБА_7 у кв. АДРЕСА_5 , під час якого було вилучено змив з предмету схожого на реактивний двигун до танкової гранати, 8 аркушів А4 з рукописним текстом на військову тематику, 1 книга з рукописним текстом на військову тематику, роздрукована книга «Військова топографія», папка скорозшивач з роздруківками на військову тематику, папка з роздруківкою книги «Руководство по підривним роботам», 9 файлів з роздруківками на військову тематику, 4 деталі від автомата Калашникова, 2 мобільні телефони, 2 ноутбуки, планшет, жорсткий диск, 2 прицільні пристрої до РПГ, підривний пристрій, набої до гладкоствольної рушниці у кількості 62 шт. та флеш накопичувач до протоколу (т.4 а.п.63-70).

Проаналізувавши сукупність зібраних доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за обставин встановлених судом, доведена повністю.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд та вважає, що вказані докази не суперечать критерію доведення вини особи «поза розумним сумнівом», згідно якого передбачається доведення стороною обвинувачення перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів того, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення (рішенням ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України", заява № 16437/04).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що суд першої інстанції надав невірну оцінку його поясненням та показам всіх свідків, які були допитані судом, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки пояснення обвинуваченого та всіх допитаних судом першої інстанції свідків містяться у вироку суду, і їм надано належну оцінку. Всі свідки перед допитом були попереджені про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показів. Більш того, судом надано критичну оцінку показам свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які надані ними з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинуваченим ОСОБА_7 , оскільки їх покази не узгоджуються з іншими доказами у справі та між собою. Так, свідок ОСОБА_20 підтвердив, що він не бачив передачи зброї, бойових припасів та вибухових речовин безпосередньо ОСОБА_7 , але при цьому підписав відповідний документ.

Крім того, свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 показали, що передача зброї ОСОБА_7 в лютому 2022 року проходила поблизу смт.Попільня Житомирського району Житомирської області поруч з автошляхом Біла Церква - Житомир, під час якої обвинувачений ОСОБА_7 отримав від військових ЗСУ та працівників спецслужб України велику кількість військових ящиків з військовим знаряддям, боєприпаси та вибухівки, про що написав розписку, яку віддав присутньому начальнику штабу ОСОБА_19 .

Проте, керівництво жодної військової частини не підтвердило факт передачі вказаного майна обвинуваченому ОСОБА_7 та начальник Департаменту контррозвідки СБУ України своїм листом від 20.11.2025 підтвердив, що відносно особи, яка зі слів обвинуваченого начебто супроводжувала передачу даного майна останньому - ОСОБА_13 - інформація відсутня, а також відсутня інформація щодо надання ОСОБА_7 допуску до державної таємниці.

Доводи апелянта про те, що вирок суду підлягає скасування відповідно до п.7 ч.2 ст.412 КПК України, оскільки судом не виконано вимоги про фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження в суді першої інстанції, а саме, що покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні суду першої інстанції не було зафіксовано на відео, відсутня відеофіксація судових засідань від 23.10.2024 року, 07.11.2024 року, 26.11.2024 року, 12.02.2025 року, 26.03.2025 року, а під час судового засідання від 05.03.2025 року не було здійснено аудіо та відео фіксацію, колегія суддів вважає необгрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 листопада 2023 року у справі №359/10291/19, при вирішенні питання про те, чи було порушення повноти фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу істотним і таким, що може потягнути за собою наслідки, визначені пунктом 7 частини другої статті 412 Кримінального процесуального кодексу України, необхідно зважати на обсяг інформації, відсутньої на технічному носії, та значущість тих процесуальних дій, які проводились у судовому засіданні і мали стати «інформативною основою» ухваленого судового рішення, але інформація про них виявилась відсутньою на технічному носії.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо не виконано вимоги про фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження в суді першої інстанції.

Однак, в матеріалах кримінального провадження наявні всі письмові журнали судових засідань, з яких вбачається, що технічна фіксація під час кожного судового засідання здійснювалася за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua, та в них надано посилання на технічні записи кожного судового засідання, і обвинувачений з ними ознайомився.

Крім того, навіть відсутність відеозапису судових засідань або допиту вказаних свідків, на переконання колегії суддів, не може свідчити про істотне порушення вимог КПК України, що може потягнути за собою наслідки, визначені п.7 ч.2 ст.412 КПК України, оскільки обвинувачений підтвердив, наявність звукозаписів судових засідань, а також факт допиту вказаних свідків безпосередньо в судовому засіданні суду першої інстанції, і їхні покази зазначені у вироку суду. Більш того, особисто обвинувачений не заперечує факт допиту вказаних свідків та правильність викладених у вироку суду їх показань.

Таким чином, колегія суддів не може визнати вказані порушення КПК істотними, а тому не вбачає підстав для скасування вироку суду із зазначених підстав.

Вказання апелянта про те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином письмові докази, колегія судді також вважає безпідставними, оскільки надані сторонами письмові докази було досліджено безпосередньо у судовому засіданні суду першої інстанції в присутності обвинуваченого, і суд першої інстанції надав їм належну оцінку у вироку суду.

Крім того, під час апеляційного розгляду та в апеляційній скарзі жодних клопотань про повторне дослідження письмових доказів або визнання будь-яких доказів недопустимими, обвинувачений ОСОБА_7 не заявляв, сам факт зберігання зброї, боєприпасів та вибухових речовин також не заперечував.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що раніше він служив в ОПСП ТрО «Азов Київ», від керівництва якого в кінці лютого 2022 року отримав боєприпаси на зберігання, а не в військовій частині НОМЕР_1 (3 ошбр), яка була сформована в липні 2022 року та не є правонаступником прав і обов'язків ТрО «Азов Київ» після її реорганізації, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_22 від 11.04.2024 року №5/1833, який наявний в матеріалах кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_7 не призивався по мобілізації на військову службу до лав ЗСУ, і матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів на підтвердження факту несення останнім військової служби в період з лютого 2022 року по квітень 2024 року.

Крім того, факт несення ОСОБА_7 військової служби до лютого 2022 року, жодним чином не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, стосовно доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що вилучені в нього боєприпаси, вибухові речовини та пристрої він отримав на зберігання саме від ОПСП ТрО «Азов Київ», що на його думку підтверджується копією розписки про отримання БК від 27.02.2022 року, яку не було взято до уваги судом першої інстанції, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, суд першої інстанції зазначив, що оцінюючи надані обвинуваченим ОСОБА_7 на підтвердження його показів у тій частині, що всі боєприпаси, вибухові речовини та вибухові пристрої були ним отримані від військових, копії:

- рапорту (без дати) командир 1 стрілецького взводу 1 роти 1 стрілецького батальйону мол. лейтенанта ОСОБА_23 , у якому останній доповідає командиру НОМЕР_2 стрілецького батальйону НОМЕР_3 окремої штурмової бригади в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_24 про те, що в АДРЕСА_4 в період лютого 2022 року було передано ОСОБА_7 зброю, вибухівку, бойові припаси для забезпечення ведення бойових дій силами оборони України на території Житомирської та Київської області, та просить дозвіл на підготовку документів для отримання транспортування та супроводження до місця тимчасової дислокацій батальйону (а.с.146 т.4);

- розписки з номенклатурою вибухових та бойових предметів, яка місить рукописний текст, відповідно до якого ОСОБА_7 отримав 27.02.2022р. від в.о. начальника штабу окремого полку спеціального призначення ТРО «Азов Київ» ОСОБА_8 на зберігання з метою забезпечення сил оборони України для відбиття збройної агресії ворога бойові припаси та заначено перелік боєприпасів (а.с.110 т.4) він виходить із наступного.

Згідно ч.1 ст.99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

А згідно вимог ч.3 ст.99 КПК сторона кримінального провадження зобов'язані надати суду лише оригінал документа, яким є сам документ.

Крім того, згідно правового висновку Верховного Суду, зробленого у постановах від 08.11.2018р. (справа №761/5698/15-к), від 19.03.2019р. (справа №580/2235/15-к), від 15.01.2020р. (справа №753/16449/13-к), від 12.11.2020р. (справа №201/2194/17), від 21.04.2021р. (справа №161/9225/19), 22.04.2021р. (справа №202/1310/16-к), та від 21.10.2021р. (справа №596/1688/18), від 31.08.2022р. (справа №521/15375/14), від 05.09.2023р. (справа №333/1286/21) та інші надання стороною кримінального провадження суду копії (а не оригіналу) документу, являється істотним порушенням вимог ч.3 ст.99 КПК, наслідком чого є визнання такої копії та зафіксованих у ньому фактичних даних недопустимим доказом.

Зокрема у постанові від 12.11.2020р. (справа №201/2194/17) Верховний Суд зазначив: «Частиною 3 ст. 99 КПК України визначено, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Зазначена норма закону є імперативною та прямо вказує, що сторони кримінального провадження на підтвердження тих чи інших обставин, що є предметом доказуванням у кримінальному провадженні не просто мають право, а зобов'язані надати суду оригінал документа, тобто сам документ. Виключення з даного правила допускаються лише у випадках, передбачених ч. 5 ст. 99 КПК України»

Також, у цій же самій постанові Верховний Суд також зазначив, що навіть нотаріально завірена копія будь-якого наданого суду документу не може бути прирівняна до його оригіналу в розумінні вимог ч.3 ст.99 КПК України.

Проте, як видно із наданого обвинуваченим ОСОБА_7 суду цих документів вони не являються їх оригіналами, а є лише їх ксерокопіями.

За таких обставин, суд першої інстанції визнав надані обвинуваченим ОСОБА_7 ксерокопії цих документів недопустимими доказами у даному кримінальному провадженні.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Що стосується доводів апелянта про те, що факт передачі йому на зберігання боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв ТрО «Азов Київ» може бути підтверджено співробітником Департаменту контррозвідки Служби безпеки України ОСОБА_25 , то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки вказаний свідок судом не допитувався.

Крім того, 17 листопада 2025 року апеляційним судом за клопотанням обвинуваченого було зроблено запит до Департаменту контррозвідки Служби безпеки України, для з'ясування факту перебування на службі ОСОБА_13 .

Згідно відповіді начальника ДКР СБУ від 20.11.2025 року Департамент не володіє будь-якою інформацією стосовно вказаної особи, тобто ОСОБА_15 не перебуває на службі в ДКР СБУ.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає такі доводи обвинуваченого ОСОБА_7 спробою затягнути судовий розгляд та уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Доводи апелянта про те, що гараж, в якому були виявлені боєприпаси перейшов у власність його родини 07.10.2022 року, а тому він не міг перемістити боєприпаси до вказаного гаража в лютому 2022 року, як про це наголошував прокурор та зазначено у вироку суду, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в обвинувальному акті та оскаржуваному вироку суду зазначено, що в кінці лютого 2022 року (точної дати досудовим слідством не встановлено), ОСОБА_7 виявив бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої поруч з автошляхом Біла Церква - Житомир, що біля селища Попільня Житомирського району Житомирської області, які в подальшому придбав та перемістив до гаражного приміщення, розміщеного по вул. Київській 36-а в смт. Попільня Житомирської району Житомирської області, де також незаконно зберігав їх без мети збуту до 18 квітня 2024 р., коли вони були виявлені та вилучені працівниками правоохоронного органу.

При цьому, точного часу переміщення вилучених у нього бойових припасів, вибухових речовини та вибухових пристрої до вказаного гаражного приміщення для зберігання, ні в обвинувальному акті, ні в оскаржуваному вироку суду не зазначено.

Крім того, точний час переміщення ОСОБА_7 бойових припасів, вибухових речовини та вибухових пристрої, саме до гаражного приміщення, розміщеного по вул. Київській 36-а в смт. Попільня Житомирської району Житомирської області, на переконання колегії суддів жодним чином не вливає на правильність висновків суду стосовно доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду обвинувачений неодноразово зазначав особисто та не заперечував, що отримав боєприпаси та вибухові пристрої в кінці лютого 2022 року та зберігав їх до 18 квітня 2024 року, коли вони були виявлені та вилучені працівниками правоохоронного органу.

Доводи обвинуваченого про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що він зберігав зброю у стані крайньої необхідності з метою відсічі збройної агресії рф, а також помилково не застосував щодо нього положення ст.43-1 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони також є аналогічними тим, що були надані обвинуваченим під час розгляду провадження в суді першої інстанції.

Суд першої інстанції такі доводи обвинуваченого розглянув та надав їм належну оцінку, відповідним чином мотивувавши свої висновки у вироку суду.

Зокрема, суд зазначив, що оцінюючи посилання обвинуваченого ОСОБА_7 як на підставу для висновку про відсутність у його діях складу даного злочину на те, що під час придбання та зберігання без відповідного дозволу зазначених боєприпасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв він діяв в умовах крайньої необхідності з метою послідуючого відсічу військової агресії зі сторони збройних сил російської федерації на території смт.Попільня Житомирського району суд виходить із наступного.

Так, згідно вимог ч.1 ст.39 КК України не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

А згідно правового висновку ВС, зробленого у постанові від 25.10.2018р. (справа №161/7193/16-к): «Крайня необхідність є правомірною за сукупності чітко визначених умов, таких як: існує небезпека переліченим у цій статті об'єктам, яка виникла внаслідок дії стихійних сил, механізмів, тварин, а у деяких випадках - дій інших людей; небезпека є наявною, тобто такою, що безпосередньо загрожує завданням шкоди зазначеним об'єктам або вже її завдає; небезпека є дійсною, тобто існує реально, а не в уяві особи; небезпека у даній обстановці не може бути відвернена чи усунута іншим шляхом, окрім заподіяння шкоди; при усуненні небезпеки не допущене перевищення меж крайньої необхідності.

У разі заподіяння особою шкоди за відсутності стану крайньої необхідності, зокрема, в умовах, коли особа мала змогу уникнути небезпеки без заподіяння шкоди, вона підлягає кримінальній відповідальності за вчинене на загальних підставах».

Аналогічний правовий висновок з цього питання зробив Верховний Суд і у постанові від 12.03.2024р. (справа № 722/151/20), зазначивши що заподіяння шкоди об'єктам кримінально-правової охорони визнається вчиненим у стані крайньої необхідності лише у випадку, коли це зумовлювалося нагальною потребою запобігти більш тяжким наслідкам для людини, суспільства, держави, та в обстановці, що склалася, було необхідним і єдино можливим способом відвернути таку загрозу.

У постанові від 22.05.2024р. (справа № 749/19/22) Верховний Суд також зробив правовий висновок про те, що правом на заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності особа може скористатися лише в тому разі, якщо в цій обстановці заподіяння шкоди є вимушеним, крайнім, останнім засобом усунення небезпеки. При цьому одного лише виникнення небезпеки ще недостатньо для стану крайньої необхідності. Якщо в особи є декілька засобів (шляхів) усунення небезпеки, у тому числі не пов'язаних із заподіянням шкоди охоронюваним законом відносинам, то це означає, що вона не перебуває у стані крайньої необхідності, а отже, і заподіяну нею шкоду не можна визнати правомірною.

Проте, співставлення ознак, передбачених ст.39 КК України та зазначеним правовим висновкам Верховного Суду, із тими, що характеризують обстановку та характер дій обвинуваченого ОСОБА_7 , не дає підстав до висновку про те, що в його діяннях є ознаки, які притаманні крайній необхідності.

Так як достеменно є загально відомим той факт, що з 24.02.2022 р. розпочалось повномасштабне вторгнення з боку збройних сил російської федерації на територію України, проте запеклі бої відбувалися лише на околицях м.Києва та півночі Житомирської області.

Жодних бойових дій на околицях смт.Попільня Житомирської області, яке знаходиться на значній відстані (близько 60 км.) від м.Києва, як в кінці лютого 2022р. так і пізніше взагалі не проводилось.

Крім того з відкритих джерел достовірно відомо, що станом на 02.04.2022р. Збройні Сили України повністю звільнили всю Київську область від російських окупантів. При цьому в подальшому правоохоронними органами було оголошено про добровільну видачу зброї правоохоронним органам, а отже обвинувачений ОСОБА_7 мав можливість видати у його володінні зброю, бойові припаси та вибухові пристрої правоохоронним органам з метою уникнення відповідальності, проте цього не зробив.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 щодо незаконного придбання, перевезення та зберігання зазначених бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, жодним чином не підпадають під передбачені ст.39 та ч.3 ст.43-1 КК України підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за їх незаконне придбання, перевезення та зберігання.

Оскільки, як одразу після придбання боєприпасів, вибухових речовини та пристрої в лютому 2022 року так і пізніше на протязі з початку квітня 2022 р. коли Збройні Сили України повністю звільнили всю територію Київської області від російських окупантів по 18.04.2024р. (тобто на протязі більше двох років), коли останні були виявлені та вилучені у нього слідчими органами, ОСОБА_7 правоохоронні органи про них не повідомив та в добровільному порядку їх не видав (що згідно вимог ч.3 ст.263 КК України було би законною підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності за такі протиправні дії), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Отже, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_7 за невстановлених обставин придбав, перемістив та на протязі більше двох років зберігав зазначені боєприпаси, вибухові речовини та пристрої незаконно, тобто за відсутності небезпеки, що безпосередньо загрожувала правоохоронюваним інтересам особи, суспільства і держави, з чим погоджується і апеляційний суд

Наведеним також спростовуються твердження командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_26 , який в своєму листі адресованому до Житомирського апеляційного суду, наголошував, що ОСОБА_7 отримав та зберігав зазначені боєприпаси, вибухові речовини та пристрої в умовах крайньої необхідності з метою послідуючого відсічу військової агресії зі сторони збройних сил російської федерації.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про невідповідність вказаних у вироку висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки перелічені вище докази, кожний окремо та у сукупності, підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за обставин, встановлених судом.

Щодо призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_7 слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції виходив із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.

Також судом враховано особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який офіційно не працює, являється членом громадських організацій, має грамоти та подяки від громадських організацій і військових частин за волонтерську діяльність, є учасником бойових дій, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий.

При цьому, суд першої інстанції також врахував не лише смертоносність вилучених у ОСОБА_7 зброї, боєприпасів та вибухових речовин, їх небезпечність, а й їх дуже велику кількість, яка дуже була необхідною для ЗСУ для захисту від військової агресії з боку російської федерації, про що ОСОБА_7 , будучи учасником бойових дій, якій допомагав військовим займаючись волонтерською діяльністю, мав знати. Більш того, під час активних бойових дій на сході України, коли зброя, бойові припаси , вибухові пристрої вкрай необхідні для збереження життя наших військових та активного супротиву окупантам, ОСОБА_7 умисно зберігав вказане майно, не виконуючи свого обов'язку та не скориставшись добровільною його поверненням правоохоронним органам.

За наведених обставин суд прийшов до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим і призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.263 КК України, та вважав, що саме таке покарання, буде необхідним та достатнім для запобігання вчиненню нових злочинів та буде відповідати меті покарання, передбаченої ч.2 ст.50 КК України.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що суд першої інстанції не врахував належним чином дані про його особу, зокрема те, що він є учасником бойових дій, займається волонтерською діяльністю: з 2016 року в ГО «Рада ветеранів АТО», а з 2022 року в ГО «Інваліди- учасники АТО на Сході України», а також помилково зазначив, що він раніше судимий, оскільки вирок суду щодо нього не набрав законної сили, спростовуються змістом мотивувальної частини вироку, оскільки вказані обставини, а також той факт, що він раніше не судимий враховані судом першої інстанції при призначенні покарання. Вказання в анкетних даних обвинуваченого про вирок суду від 11.07.2016, який не набрав законної сили та перебуває на розгляді апеляційного суду Київської області, не є істотним порушенням кримінального процесуального закону, оскільки при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції зазначено, що останній раніше не судимий.

Також колегією суддів враховано досудову доповідь Житомирського районного сектору №5 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області від 19.08.2024 згідно якої ризик вчинення повторного злочину та ризик небезпеки для суспільства оцінено як низький (а.п.74-74 т.1), що свідчить про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк наближений до мінімального.

Крім того, призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в розмірі наближеному до мінімального, передбачений санкцією ч.1 ст.263 КК України, відповідно до ст.414 КПК України не можна вважати явно несправедливим через суворість.

Будь яких інших підстав для пом'якшення призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання апелянтом не наведено та з матеріалів кримінального провадження не вбачається.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання є необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, відсутності істотних порушень кримінального процесуального закону, які б безумовно тягнули за собою скасування судового рішення, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування вироку суду першої інстанції, який відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 08 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: