Справа № 295/17696/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/881/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
Житомирський апеляційний суд
Ухвала
29 грудня 2025 р. м. Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши матеріали судового провадження №295/17696/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 18.12.2025,
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 18.12.2025 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2025 про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні №12024065400000874 від 21.06.2024 про зміну підслідності та визнання його потерпілим.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 подав відповідну апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою постанову прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2025 про відмову в задоволенні клопотання - скасувати.
Дослідивши апеляційну скаргу та надані матеріали, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення суду, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції, має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно із ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК законодавча техніка, зокрема в ст.309 цього Кодексу, якою визначено виключний перелік судових рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
При цьому, оскаржувана ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання у відповідному кримінальному провадженні (відмова у зміні підслідності та відмова у визнанні потерпілим) - передбачена кримінальним процесуальним законом (п.1 ч.1 ст.303 КПК України), проте у відповідності до положень ст.309 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягає, про що також зазначено і слідчим суддею в резолютивній частині оскаржуваного рішення.
Отже, оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватися в тому ж порядку, що і виправлене судове рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Дотримання відповідного порядку оскарження може бути поєднане із наявністю відповідних обмежень права на оскарження тих чи інших судових рішень.
Враховуючи те, що в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали слідчого судді, на яку, згідно із кримінальним процесуальним законом, не може бути подана апеляційна скарга, вважаю, що в даному випадку необхідно застосувати загальне правило, передбачене ч.4 ст.399 КПК України, а саме відмовити у відкритті апеляційного провадження, та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.
Щодо доводів апеляційної скарги про зазначення в ухвалі слідчого судді невірної назви постанови слідчого.
Слід зауважити, що порядок виправлення описок, роз'яснення незрозумілого судового рішення здійснює суд, що його ухвалив, в порядку ст.ст.379,380 КПК України.
Вказана описка в ухвалі слідчого судді не утворює підстав для перегляду в апеляційному порядку судового рішення, яке згідно з вимогами ст.309 КПК не підлягає апеляційному оскарженню.
Керуючись ч.4 ст.399 КПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 18.12.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 03.12.2025 про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні №12024065400000874 від 21.06.2024.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати ОСОБА_3 , який подав апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
На ухвалу апеляційного суду учасниками судового розгляду справи можуть бути подані касаційні скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її винесення (отримання копії).
Суддя: