Житомирський апеляційний суд
Справа №295/4821/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/541/25
Категорія ч. 1 ст. 296 КК України Доповідач ОСОБА_2
18 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 25 лютого 2025 року, яким засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 28.03.2024 вироком Богунського районного суду м. Житомира за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки;
- за ч. 1 ст. 296 КК України - на 3 (три) роки обмеження волі.
Попередній вирок Богунського районного суду м. Житомира від 28.03.2024р., за яким ОСОБА_6 засуджено за ч.4 ст.186, ст.69, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням на 3 роки - підлягає самостійному виконанню.
Речові докази - DVD-R - диск із відеозаписом вирішено залишити зберігати в матеріалах справи.
Згідно вироку, 08 березня 2024, близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи поруч із зупинкою транспортного засобу «ТЦ Дастор», що розташована за адресою: вул. Домбровського, 3 в м. Житомирі.
В цей час на зупинці зупинився автобус марки «ПАЗ» р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «САВ-ТРАНС» з водієм якого у ОСОБА_6 , виник словесний конфлікт на грутні раптово виниклих неприязних відносин.
В ході даного конфлікту у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, направлений на порушення громадського порядку з пошкодженням майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 , в цей же день, час, місці та за вказаних обставин, діючи з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, демонструючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих норм поведінки та моральності в суспільному житті, грубо порушуючи громадський порядок, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і норм моральності, зневазі до оточуючих, яка виразилась в нахабному поводженні та пошкодженні майна схопив обома руками праве дзеркало заднього виду і відірвав його від кузову вказаного автобуса та кинув на асфальтовану поверхню таким чином пошкодивши його.
Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_6 , ТОВ «САВ-ТРАНС» було заподіяно матеріальної шкоди, на загальну суму 14865 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок скасувати, а його виправдати за ч.1 ст.296 КК України.
Зазначає, що у своїх показах він як на досудовому слідстві так і у суді вину у інкримінованому діянні не визнавав та пояснив, що цей кримінальний проступок вчинила інша особа.
Твердить, що він не має у своєму гардеробі сірого спортивного костюму та жилетів.
Зазначає, що з протоколу огляду від 22.03.24р. вбачається, що особа, яка відриває руками дзеркало заднього виду була одягнута в одяг з елементами білого кольору, так одягнутий був ОСОБА_9 , який до суду не з'являвся, а на досудовому слідстві переклав вину у скоєному на нього.
Що стосується впізнання особи по фотографіям на досудовому слідстві,
зазначає, що в протоколах вказується про впізнання по рисам обличчя, однак такі прикмети в протоколі не наведені. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дають неправдиві показання, оскільки двері до автобуса були зачиненні, була темна пора доби і вони не могли бачити хто відірвав дзеркало.
На думку обвинуваченого, кваліфікація його дій згідно висновків суду є такою, що не відповідає об'єктивній стороні складу кримінального правопорушення. Також не встановлений мотив.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За правилами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України обґрунтувавши це належним чином у вироку з посиланням на докази та надавши їм відповідну оцінку.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, які мають значення для з'ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 за ч.1 ст. 296 КК України обґрунтовано зіслався на такі докази.
Обвинувачений ОСОБА_6 вину не визнав, показавши, що він 08.03.2024 випив дуже багато алкоголю і деяких моментів вже не пригадує. Зі знайомими вийшли на зупинку громадського транспорту де чекали на автобус. Під'їхав автобус ПАЗ, він присів на місце для пасажирів і хотів якнайшвидше добратися додому і продовжити святкувати, але його попросили звільнити місце та вийти із автобусу, що його дуже розлютило. Вони вийшли із автобусу і потрапили до рук поліцейських, які одразу забрали їх та відвезли до поліцейського відділку, звідки одразу відпустили додому. Після чого він нікого не бачив і дзеркало автобусу не чіпав. Також вважає, що його дії мають кваліфікуватись як дрібне хуліганство, а не як кримінальне правопорушення.
Про те, вказані показання обвинуваченого спростовуються іншими доказами, які були досліджені судом першої інстанції та проаналізовану у вироку з наданням переконливої оцінки.
Так, свідок ОСОБА_10 водій автобусу на підприємстві ТОВ ТОВ «САВ-ТРАНС» пояснив, що 08 березня 2024р. він перебував на робочому місці і перевозив на автобусі робочих заводу «Кромберг». Ввечері, приблизно о 22:30, він виїхав із гаражу і доїхав до ТЦ «Дастор», що на перехресті вул. Домбровського та пр.Перемоги і зупинився на автобусній зупинці, щоб підібрати працівників. Зайшли працівники і він вже хотів зачинити двері автобусу, але в цей момент до автобусу вломилися 4 чоловіків, які були на підпитку. Він пояснив їм, що автобус не рейсовий і виконує приватні перевезення і прямує до заводу «Кромберг». Але ці чоловіки вимагали відвести їх на Богунію. Робочі з автобусу також підтримали водія, троє з них піднялись і видворили цих хлопців з автобусу, а водій зачинив двері. І в цей час останній із хлопців, який виходив із автобусу, спеціально підстрибнув, схопився за переднє бокове дзеркало автобусу і зламав його. Після цього була викликана поліція та цих хлопців затримано. Складалися протоколи, водій залишився на місці події. Автобус вже далі не поїхав, а за працівниками спеціально приїхав інший автобус. Також відзначив, що серед чоловіків, які вломилися в автобус був ОСОБА_6 , якого він впізнав в судовому засіданні, і був одягнений в сірий спортивний костюм та був з бородою.
Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_11 , при цьому свідок чітко вказав, що дзеркало відірвав обвинувачений ОСОБА_6 , якого він впізнає.
Згідно з двома протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.03.2024 року: свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожний окремо, серед пред'явлених чотирьох осіб за зовнішніми ознаками впізнали ОСОБА_6 , як особу, яка 08.03.2024 пошкодила дзеркало заднього виду автобуса «ПАЗ». (а.с. 67-72).
Згідно з рапортом працівника поліції на службу «102» 08.03.2024 о 22:26 від ОСОБА_12 надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3, троє невідомих осіб у алкогольному сп'янінні зайшли до автобуса «Кромберг» та зчинили бійку. Дані особи пошкодили двері автобуса (а.с. 38).
Відповідно до рапорту працівника поліції 20.03.2024 о 10:15 до РУ надійшла заява від ОСОБА_10 , в якій останній повідомив, що 08.03.2024 близько 23:00 невідомі особи перебуваючи на зупинці «ТЦ Дастор» в м. Житомирі, по вул. Домбровського, 3, пошкодили автомобіль марки «ПАЗ» з д.н.з. НОМЕР_2 шляхом відламу дзеркала заднього виду (а.с. 37).
Рапортом чергового СОГ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, зі змісту якого вбачається, що на момент приїзду за адресою: м. Житомирі, по вул. Домбровського, 3, працівники патрульної поліції зупинили двох чоловік, які ймовірно здійснили пошкодження автобуса. Одним із двох чоловіків виявився ОСОБА_6 , який відмовився від дачі показів. (а.с. 39).
Згідно з протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію у ОСОБА_10 від 08.03.2024, останній зазначив, що 08.03.2024 близько 23:00 год. невідома особа, перебуваючи на зупинці «ТЦ Дастор» в м. Житомирі, по вул. Домбровського, 3, пошкодила автобус марки «ПАЗ» з д.н.з. НОМЕР_2 шляхом відламу дзеркала заднього виду (а.с. 40).
Згідно з протоколом огляду місця події від 08.03.2023 р. в присутності двох понятих було оглянуто відкриту ділянку місцевості, а саме автомобільну дорогу, зокрема зупинку громадського транспорту «ТЦ Дастор» за адресою: м. Житомирі, вул. Домбровського, 3, на якій знаходився автобус марки «ПАЗ» з д.н.з. НОМЕР_2 в кузові бежевого та синього кольорів. Під час огляду було виявлено пошкодження автобусу, а саме відсутність правого дзеркала заднього виду. На відстані близько одного метру від передніх вхідних дверей виявлено три фрагменти дзеркала заднього виду, а саме: корпус синього кольору та дзеркало, що мало пошкодження у вигляді тріщин по більшій частині площі (а.с. 41-43).
Згідно копії видаткової накладної №344 від 12.03.2024, копії рахунку на оплату №75 від 12.03.2024 та копії платіжної №7973 від 25.03.2024 ФОП ОСОБА_13 вартість одного дзеркала, яке було придбано підприємством ТОВ «Сав-Транс» в березні 2024р. складає 14865 грн. (а.с. 54-56).
Відповідно до тимчасового реєстраційного талону, вбачається, що автобус «ПАЗ» належить юридичній особі ТОВ «САВ-ТРАНС» (а.с. 57).
Згідно з протоколом зняття показань з технічних приладів (засобів), що мають функцію відеозапису від 22.03.2024 представником ТОВ «Дастор-Житомир» за власним бажанням було надано копії відеозаписів станом на 08.03.2024 в період часу з 22:00 год. по 23:00 год. на цифровому носії - диску DVD-R, які виконані камерами відео спостереження ТЦ «Дастор», що розташований за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3 (а.с.60).
З протоколу огляду предмету (відео) від 22.03.2024, а саме диску DVD-R, на якому міститься відеозапис з камери відеоспостереження за 08.03.2024, що за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3, видно, як о 22:15 хв. до зупинки під'їжджає автобус білого кольору, до салону якого входять троє осіб, які перебувають там декілька хвилин. Надалі ці особи виходять з автобусу, один з яких одягнутий в одяг з елементами білого кольору, знаходячись біля вхідних дверей відриває руками дзеркало заднього виду (а.с. 61-65).
Так, кваліфікуючи дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 296 КК України суд послався на п. 1-15 постанову ВП ВС від 03.07.2019 (справа № 288/1158/16-к), де зроблено висновок про те, що безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
Кримінально каране хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці право охоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо.
Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
Обвинувачений ОСОБА_6 в апеляційній скарзі зазначає, що даний злочин вчинила зовсім інша особа, а він не має у своєму гардеробі сірого спортивного костюму, жилетів не носить принципово взагалі.
Однак такі доводи обвинуваченого є необґрунтованими та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Водій автобусу ОСОБА_10 та один із пасажирів ОСОБА_11 ствердно вказали на особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який виходивши із автобусу, спеціально підстрибнув, схопився за переднє бокове дзеркало автобусу і зламав його. Також зазначені свідки в судовому засіданні підтвердили, що серед чоловіків, які вломилися в автобус, був саме ОСОБА_6 , він був одягнений в сірий спортивний костюм та був з бородою.
Показання свідків висловлені ними у судовому засіданні, є послідовними, переконливими, оскільки вони повністю узгоджуються між собою, а також узгоджуються і з іншими доказами у справі.
Також суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, зазначену у постанові суду від 09 листопада 2021 року (справа №281/128/19, провадження № 51-4536км19), відповідно до якої доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) винуватості особи.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів з камер спостереження з зупинки громадського транспорту встановлено, що 22:22:55 год. на зупинку прибув автобус марки ПАЗ, всередину якого через передні двері зайшли троє осіб, один із яких в сірому спортивному костюмі. Через кілька хвилин, біля 22:26 год. всі троє хлопців вийшли, а один із них, який був в сірому костюмі та чорній жилетці, підстрибнув, схопився за переднє праве дзеркало автобусу, відламав його та кинув на асфальт. В подальшому автобус залишився на місці.
Встановлені обставини очевидно дають суду підстави стверджувати, що дії ОСОБА_6 , який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в громадському місці, після відмови підвезти його, став себе вести нахабно та неадекватно, проявив невиправдану агресію, навмисно пошкодив майно, зупинив роботу відомчого транспорту правильно кваліфікована за ч.1 ст. 296 КК України.
З матеріалів провадження об'єктивно вбачається, що обвинувачений не заперечував факт перебування на зупинці громадського транспорту та перебування в автобусі, як і конфлікту з подієм та пасажирами, тоді як свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 засвідчили вчинення останнім хуліганських дій, наслідком яких стало пошкодження автобусу «ПАЗ».
Наведені показання узгоджуються з протоколом огляду місця події відеозаписом подій 22.03.2024, а також з дослідженими судом письмовими доказами, зокрема протоколами впізнання обвинуваченого свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Натомість доводи ОСОБА_6 стосовно обставин кримінального провадження є непослідовними, спочатку він відмовився будь-що повідомляти, згодом вказував, що нічого не пам'ятає, а після ухвалення вироку за яким йому було призначено покарання у виді обмеження волі, в суді апеляційної інстанції, став стверджувати, що дії вчинила інша особа, що лише свідчить про його намір уникнути відповідальності.
Будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів, які суд поклав в обґрунтування вироку колегія суддів не вбачає.
Сукупність наведених у вироку доказів спростовує доводи обвинуваченого про недоведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого чч.1 ст.296 КК України.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 призначено відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України в межах санкції ч.1 ст.296 КК України з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, даних про особу обвинуваченого, який не одружений, офіційно не працює, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, вину не визнав, шкоди не відшкодував, вказане правопорушення вчинив під час перебування в суді іншого кримінального провадження щодо нього за вчинення хуліганства, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним у ст. 65 КК України.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_6 є законним та обґрунтованим, тому підстав для його зміни чи скасування не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 25 лютого 2025 року щодо нього - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: