Ухвала від 14.05.2025 по справі 761/19209/25

Справа № 761/19209/25

Провадження № 2/761/7116/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста КиєваЮзькова О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, третя особа: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про скасування рішення-відмови, відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, третя особа: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо оскарження протиправних рішень - відмови виконувати повноваження органами досудового розслідування Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З тексту позову вбачається, що заявник відповідно до ч.1 ст.307 КПК України просить, скасувати рішення-відмови виконати повноваження, винесені органами досудового розслідування: підрозділами детективів Національного антикорупційного бюро України, слідчими досудового розслідування антикорупційної прокуратури, які несуть відповідальність за законність та своєчасність, та зобов'язати здійснити процесуальні дії за заявою заявника, з якого звертається з часу створення антикорупційних органів державної влади, виконати повноваження: здійснити розслідування рішень органів державної влади, які не відповідають закону та відшкодувати шкоду, завдану протиправною дією в розмірі 350 тисяч доларів - набутий борг в 2007-2024 р. період захисту порушеного права державою Україна, оскільки ОСОБА_1 є постраждалою особою від протиправних дій держави України.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність юрисдикції суду, необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових правовідносин.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

При цьому, у ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Звертаючись зо суду ОСОБА_1 просить в порядку ст. 307 КПК України скасувати рішення-відмову, провести розслідування рішень органів державної влади та відшкодувати шкоду, завданою протиправною дією 350 000 доларів США - набутий борг у період 2007-2024 роки.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку кримінальному судочинства, визначено у Кримінальному процесуальному кодексі.

Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України передбачено оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Так, згідно з ч. 1 ст. 307 КПК України рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20 (провадження № 14-12цс21): "критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб'єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір кримінальним, слід керуватися ознаками, наведеними у Кримінальному процесуальному кодексі України.

Отже, ОСОБА_1 в позовній заяві просить суд провести розслідування рішень органів державної влади, скасувати рішення-відмову, стягнути набутий борг в період захисту порушеного права державою України, в порядку КПК України, тому суд приходить до висновку, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищенаведене, підстави для відкриття провадження в справі відсутні.

Роз'яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду, в порядку, визначеному КПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 19, 186, 353-355 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, третя особа: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про скасування рішення-відмови, відшкодування шкоди відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Суддя:

Попередній документ
133031420
Наступний документ
133031422
Інформація про рішення:
№ рішення: 133031421
№ справи: 761/19209/25
Дата рішення: 14.05.2025
Дата публікації: 01.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (14.05.2025)
Дата надходження: 05.05.2025
Предмет позову: про відшкодування шкоди