Справа № 761/31657/23
Провадження № 2/761/1428/2025
28 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування, -
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 24 вересня 2021 року о 14 год. 30 хв. у м. Києві , на 19 км дороги МО6, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобілем «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «ВІТЯЗЬ-КБ» Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. На момент дорожньо-транспортної пригоди між Позивачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та ТОВ «ВІТЯЗЬ-КБ», було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-2801-21-00057 від 05 лютого 2021 року, згідно згідно з умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року по справі №759/21063/21 відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Власник транспортного засобу «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 10.09.2021 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» із заявою на виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля Потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховим випадком. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП склала 66 155 грн. 76 коп. на підставі: Акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 10.09.2021; рахунку №x37699 від 01.10.2021 року; страхового акту №ДККА-77563 від 05.10.2021; розрахунку суми страхового відшкодування від 05.10.2021. Позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування в розмірі 66 155 грн. 76 коп. На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , була застрахована в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів №А04961074. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулось до страхової компанії Відповідача із заявою №11/20926 від 19.10.2021 року на виплату (страхового) відшкодування за полісом №AO4961074, за яким страхова компанія ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснила виплату в розмірі 47 231 грн. 53 коп., згідно платіжного доручення №12086 від 11.02.2022. Як зазначено представником відповідача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» виплата з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіль Потерпілого, яка не покриває, суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту. Між ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» було укладено угоду про здійснення страхового відшкодування від 01.02.2022, згідно якого розмір страхового відшкодування, розрахований в порядку Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить 66 155 грн. 76 коп., а узгоджений сторонами розмір страхового відшкодування становить 47 231 грн. 53 коп. Представником позивача зазначено, що відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Також зазначив, що відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну недостатньої страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичними розміром і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). За таких обставин відповідач, як особа відповідальна за завданий збиток повинен відшкодувати Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УСГ» різницю між сумою страхового відшкодування сплаченою за договором добровільного страхування наземного транспорту та сумою страхового відшкодування виплаченою за полісом №202066567, а саме: 66 155 грн. 76 коп., - 47 231 грн. 53 коп. = 16 438 грн. 35 коп. Вказані вище обставини стали підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.
?? Провадження в справі відкрито 26.01.2024 відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та дату судового засідання. В адресу суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує , просить задовольнити.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та дату судового засідання. В адресу суду надав заяву, в якій просив долучити до справи оригінал страхового полісу №АО/4961074, а також зазначив, що франшизу в розмірі 2 500, 00 грн. зобов'язується сплатити страховій компанії ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», про інші страхові виплати просить позивача звернутись до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», також просив розглянути справу без його участі.
Відзив на позов у встановленому законом порядку ОСОБА_1 подано не було.
Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 24 вересня 2021 року о 14 год. 30 хв. у м. Києві , на 19 км дороги МО6, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобілем «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ «ВІТЯЗЬ-КБ».
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року по справі №759/21063/21 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч.6. ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім того згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством Відповідно до вимог статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На момент дорожньо-транспортної пригоди між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та ТОВ «ВІТЯЗЬ-КБ», було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-2801-21-00057 від 05 лютого 2021 року, згідно з умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Внаслідок зазначеного вище ДТП було завдано майнової шкоди власнику автомобіля «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
08 вересня 2021 року потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди, звернувся до Страховика Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» з заявою про подію з ознаки страхового випадку згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №28-2801-21-00057 від 05 лютого 2021 року.
На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» складено страховий акт №ДККА-77563 та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 66 155,76 грн.
06 жовтня 2021 року відповідно платіжного доручення №26650 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» перерахувало страхове відшкодування на рахунок ТОВ «Кий Авто Центр» в розмірі 66 155,76 грн. (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи).
Таким чином, зважаючи на викладене вище до Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобілем «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.09.2021 у м. Києві.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/4961074 у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ». Ліміт відповідальності страховика становить - 130 000,00 грн., франшиза - 2 500,00 грн.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» 31.08.2021 звернулось до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» з вимогою в порядку суброгації.
Представник позивача зазначає, що ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 47 231,53 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №12086 від 11.02.2022, яке міститься в матеріалах справи.
Сума виплаченого страхового відшкодування Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» = 66 155,76 грн.; сума, відшкодована ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» = 47 231,53 грн. (66 155,76 грн. + 47 231, 53 грн. =16 438, 35 грн.).
Суд не погоджується з твердженням представника позивача про стягнення з ОСОБА_1 завданих збитків у розмірі 16 438,35 грн., оскільки Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/4961074 у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ». Ліміт відповідальності страховика становить - 130 000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 р. (справа № 755/18006/15-ц) зазначила, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (постанова від 27.03.2019 у справі № 752/16797/14-ц).
Як зазначалось вище, страхова сума на одного потерпілого за полісом №АО/4961074 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів становить 130 000,00 грн.
Слід зазначити, що сума вказана позивачем, як різниця між розміром страхового відшкодування та фактичним розміром шкоди - 13 938, 35 грн. перебуває в межах ліміту суми страхового відшкодування.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц).
Всупереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України стороною позивача не надано суду доказів щодо розміру залишкової вартості пошкодженого автомобіля, що унеможливлює об'єктивне визначення судом розміру відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість.
В розумінні вимог чинного законодавства України та судової практики, в тому числі і висновків Верховного Суду, можливість застосування положень ст. 1194 ЦК України пов'язується з фактичним розміром шкоди, який перевищує ліміт відповідальності страхової компанії, а не з розміром суми, яку страхова компанія сплачує потерпілій особі на підставі прийнятого рішення про визнання події страховим випадком.
З іншого боку, відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Так, розмір франшизи за договором страхування, укладеним між відповідачем та ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» становить 2 500, 00 грн.
За обставин встановлених під час розгляду справи, беручи до уваги, що збитки спричинені ДТП перебувають в межах ліміту відповідальності страхової компанії, враховуючи, те що в справі експертиза не заявлялася та з огляду на розмір франшизи, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 2 500 грн. 00 коп., у задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 17, 175, 280-282, 353-355 ЦПК України, ст. ст. 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:невідомий, АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ:30859524, 03038, м. Київ. вул. І. Федорова, 32А) франшизу в розмірі 2 500 грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:невідомий, АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ:30859524, 03038, м. Київ. вул. І. Федорова, 32А) судовий збір у розмірі 447 грн. 33 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 28 січня 2025 року.
Суддя: