Справа № 761/26204/24
Провадження № 2-др/761/216/25
15 грудня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Притула Н.Г., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Голосної Аліни Володимирівни про стягнення витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, позов задоволено частково.
Разом з тим, 29.07.2025 року представник позивача подала до суду заяву про стягнення з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.
Відповідач не направив до суду заперечення проти заяви.
Згідно з положеннями ч.3 ст.270 ЦПК України, оскільки суд вирішує лише питання про судові витрати розгляд заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали вищезазначеної справи суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, частково задовольнивши заяву, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 269 725 (двісті шістдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять п'ять) гривень 71 копійку та судовий збір в розмірі 2 697,17 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Крім того у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 року в справі №648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).
На підтвердження обставин, викладених у заяві про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_1 у зв'язку з розглядом в суді цієї справи представником позивача було надано до суду: копію Договору №01Б-1/1151 про надання правничої допомоги від 09.04.2024 року; копію додаткової угоди №1 від 09.04.2024 року до договору №01Б-1/1151 від 09.04.2024 року; розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу від 24.06.2024 року; копію акту виконаних робіт від 02.07.2024 року на суму 16 000,00 грн.; копію квитанції від 02.07.2024 року про сплату 16 000,00 грн.
Надаючи оцінку наведеному в розрахунку вартості виконаних робіт (наданих послуг), де викладено об'єм виконаних адвокатом робіт та витрачений ним на це час, зокрема вказано, що на написання адвокатського запиту до МТСБУ, вивчення та надання правової оцінки звіту №2968 від 03.08.2023 року, написання вимоги до ОСОБА_2 , підготовку та написання позовної заяви до суду загалом було витрачено 8,0 год., що становить 16000,00 грн., однак суд зазначає, що витрачання такої кількості часу на вказані послуги є надмірним для фахівця в галузі права, а розумний і реальний час, який був би витрачений на надання таких послуг з врахуванням складності справи, не повинен перевищувати 4 год.
Водночас, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, а також те, що позов був задоволений частково, суд вважає, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню та з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Голосної Аліни Володимирівни про стягнення витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди- задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Г. Притула