Справа № 761/34584/23
Провадження № 4-с/761/160/2025
Іменем України
26 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Коломієць А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Боднар Денис Володимирович про скасування постанови, -
28.10.2025 року до суду надійшла вказана скарга, в якій заявник просить суд: визнати неправомірною та скасувати постанову від 16.10.2025 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні НОМЕР_2, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Боднаром Денисом Володимировичем.
Вимоги скарги обгрунтовані тим, що упровадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувала справа №761/34584/23 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням від 12.07.2024 вказаний позов було задоволено, стягнуто на користь Банку заборгованість за договором кредиту № 3602/2600/05/21 від 07.06.2021 року в сумі 8953015 гривень 60 копійок, а також судовий збір в розмірі 134295,23 грн.
На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист №761/34584/23 від 08.05.2025.
08.05.2025 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Боднаром Денисом Володимировичем (надалі - Виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №761/34584/23, виданого 08.05.2025 Шевченківським районним судом міста Києва.
Як зазначає заявник, він 20.10.2025 через автоматизовану систему виконавчого провадження отримав інформацію щодо постанови, винесеної Виконавцем, про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16.10.2025 (Оскаржувана постанова). Наручно чи поштою Оскаржувану постанову ОСОБА_1 на час подання даної скарги не отримав.
Скаржник вважає дану постанову незаконною та передчасною у зв'язку з тим, що він в порушення статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», не отримував ні постанови Виконавця про арешт майна Боржника, ні письмових пропозицій Стягувача щодо визначення вартості майна Боржника.
Крім того, частиною 1 ст.10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та п.51 Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» визначено, що незалежна оцінка майна проводиться на підставі договору на проведення оцінки між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Інформації стосовно укладення відповідного договору на проведення оцінки між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ТОВ «СПЕЦЮСТ» та Виконавцем як замовником оцінки Боржник також не отримував.
У зв'язку з викладеним заявник вважає, що оскаржувана постанова винесена Виконавцем передчасно, без дотримання порядку, визначеного ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак підлягає скасуванню.
11.11.2025 року до суду надійшли заперечення на скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боднар Д.В. в яких він просить відмовити в задоволенні скарги. Як зазначив приватний виконавець, згідно відповіді № 9002072 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС Фізична особа: РНОКПП: НОМЕР_1 ПІБ: ОСОБА_2 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 17.07.2024, 20:53:09. Відповідно до відомостей з реєстру АСВП документи виконавчого провадження доставлено. Виконавча дія опис майна доставлена боржнику 10.06.2025.
Таким чином боржник міг скористатись положеннями ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника досягти згоди зі стягувачем щодо вартості майна та письмово повідомити виконавця про визначену ними вартість майна. Також необхідно зазначити, що положення Закону України «Про виконавче провадження» не вимагають укладення договору на проведення оцінки між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та Виконавцем.
Таким чином у відповідності до положень статей 20 та 57 Закону України «Про виконавче провадження», єдиною процесуальною дією для залучення у виконавчому проваджені суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання є постанова, а не договір. Самостійно, договір про надання послуг з оцінки майна, що може укладатись між виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, не являється процесуальним документом на підставі якого оцінювач залучається для участі у виконавчому провадженні для визначення вартості майна боржника.
В судове засідання заявник чи його уповноважений представник не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду скарги. Уповноважений представник заявника звернувся до суду із заявою про розгляд скарги за відсутності заявника та його представника, просив задовольнити скаргу в повному обсязі.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Боднар Д.В. в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд скарги за його відсутності та відмовити в задоволенні скарги.
Представник Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення, про поважні причини неявки суду не повідомив, пояснення на скаргу до суду не направив.
На підставі положень ч.2 ст.450 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які не з'явились в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, врахувавши заперечення приватного виконавця, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Як встановлено судом, постановою від 08.05.2025 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Боднар Д.В. відкрив виконавче провадження НОМЕР_2 щодо боржника ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №761/34584/23, виданого 08.05.2025 року Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» (ЄДРПОУ: 13857564, місцезнаходження: вул. Генерала Алмазова, 18/7, м. Київ, 01133) заборгованість за договором кредиту № 3602/2600/05/21 від 07.06.2021 року в сумі 8953015 (вісім мільйонів дев'ятсот п'ятдесят три тисячі п'ятнадцять) гривень 60 копійок, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі - 7720929,95 грн, суми заборгованості по відсотках в сумі 1232085,65 грн. та судового збору в сумі 134295,23 грн..
Постановою від 16.10.2025 року приватний виконавець призначив суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «Спецюст» для оцінки описаної постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 06.06.2025 земельну ділянку, площею (га): 0.2216, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3221482100:04:003:0135.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Частина 3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Частина 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Таким чином, як вбачається, Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає укладення приватним виконавцем із суб'єктом оціночної діяльності договору на проведення оцінки.
Крім того, позивач не надав суду доказів, що він із стягувачем досяг згоди щодо вартості земельної ділянки, а тому відповідно була відсутня необхідність в проведенні оцінки арештованого майна.
Отже, ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами заявлені вимоги скарги, а наведенні скаржником доводи скарги є лише припущенням про ймовірну необхідність укладення договору із суб'єктом оціночної діяльності та не можуть братися судом до уваги.
Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що заявник не надав доказів на підтвердження вимог скарги, суд не вбачає підстав для задоволення вимог скарги.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Боднар Денис Володимирович про скасування постанови - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя: Притула Н.Г.