Справа № 761/42088/23
Провадження № 2-о/761/47/2025
06 жовтня 2025 року Шевченківський районний суду м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
присяжні Приймак Я.В., Буран О.О.,
при секретарі Гусак О.Ю.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває заява ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки.
27 червня 2024 року Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва призначено в зазначеній справі судову психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено.
13.03.2025 на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 302, у зв'язку із чим ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.03.2025 провадження у даній справі поновлено.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлявся про день та час розгляду справи належним чином, заяв та клопотань від нього в адресу суду не надходило.
Зацікавлені особи, які також повідомлялись про розгляд справи належним чином, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до вимог ч. ч. 3-4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
За положеннями ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Так, в судові засідання у даній справі призначені 17.04.2025, 19.06.2025, 02.09.2025, 22.09.2025, 06.10.2025 заявник не з'явився, причини неявки, їх поважність не повідомив. Заяв про розгляд справи за його відсутністю ОСОБА_1 не подавалась.
Так, заявник повідомлявся про розгляд справи засобами електронного зв'язку. Повістки направлялись на електронну адресу заявника - ІНФОРМАЦІЯ_1 яка зазначена в заяві про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.
Довідки про доставку електронних листів містяться в матеріалах справи.
Верховний Суду у постанові від 28 червня 2023 року у справі № 757/48467/21 зазначив наступне.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Разом з тим, Верховний суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 947/26777/19 (провадження № 61-9161св22), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107 св22).
Разом з тим, матеріали справи містять інформацію про надання ОСОБА_1 правової допомоги адвокатом Купельським О.М. за договором №11/12-23 від 11.12.2023, який будучи зареєстрованим в системі "Електронний суд" є користувачем електронного кабінету, також повідомлявся належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, проте до зали суду не з'являвся.
Від адвоката Купельського О.М. також не надходило в адресу суду будь - яких клопотань, заяв про розгляд справи за його відсутністю.
Пояснення по суті справи учасниками процесу не надавались.
Приписами ч. 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Такі висновки Верховний Суд зробив у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
У постанові від 28.10.2021 в справі № 465/6555/16-ц Верховний суд зазначив - згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні в разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії»).
Так, у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На зазначене звертає увагу і Верховний Суд в постанові від 28.06.2023 (справа № 757/48467/21). Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "ЮніонАліментаріяСандерс С.А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).
Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що заявник будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, заяв про розгляд справи за її відсутності в адресу суду не надходило, суд вважає за можливе залишити заяву без розгляду.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 10, 44, 223, 294,353 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.
Суддя: