печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61159/25-к
29 грудня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2025, у кримінальному провадженні №12022000000000629 від 13.07.2022, -
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 174 КПК України в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2025, у кримінальному провадженні №12022000000000629 від 13.07.2022, а саме на:
- автомобіль марки «Mercedes-Benz V 300 D», рік випуску 2021, колір чорний, VIN НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .
Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Також посилається на те, що накладений арешт порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України.
У судове засідання слідчий/прокурор не з'явились, про розгляд клопотання повідомлялись належним чином.Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відстуності, у якому просив відмовити у задоволенні вимог заявника.
Старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 подав до суду письмові заперечення, у якизх просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки вказаний автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні, а досудове розслідування наразі триває.
До суду надійшла заява адвоката про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити.
При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022000000000629 від 13.07.2022 щодо кримінальних правопорушень за підозрами: ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255 (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III), частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 1, частиною 3 та частиною 4 статті 358, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 212, частиною 2 та частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 2 статті 205-1, частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 209 (в редакції Закону від 10.11.2015 № 770- VIII), частиною 2 та частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 5 статті 191 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255 (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III), частиною 2 та частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 190 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, частиною 1 статті 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), частиною 2, частиною 3, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 28 частиною 1, частиною 3, частиною 4 статті 358, частиною 3, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 28 частиною 3 статті 212, частиною 3, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 28 частиною 4 статті 190, частиною 2, частиною 3, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 28 частиною 2 статті 205-1, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 209 (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015), частиною 2, частиною 3, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 28 частиною 4 статті 28 частиною 5 статті 191 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 1, частиною 3, частиною 4 статті 358, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 28 частиною 3 статті 212, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 28 частиною 4 статті 190, частиною 2, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 28 частиною 2 статті 205-1, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 209 (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015), частиною 2, частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 28 частиною 5 статті 191 КК України виділених 13.07.2022 з матеріалів кримінального провадження № 12015100060000632 від 02.02.2015.
Також Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021000000000644 від 19.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 190 КК України, виділених з матеріалів кримінального провадження № 12018000000000048 від 26.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 358 (чинна до 01.07.2020), ч. 3 ст. 358 (чинна до 01.07.2020), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, в рамках якого 21.08.2020 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та 10.11.2020 ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
20.10.2021 відповідно до постанови прокурора Офісу Генерального прокурора матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015100060000632 від 02.02.2015 та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000644 від 19.05.2021 об'єднано в одне провадження, яке обліковано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015100060000632.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2025, у кримінальному провадженні №12022000000000629 від 13.07.2022, накладено арешт на наступні об'єкти рухомого майна:
- автомобіль марки «Mercedes-Benz С 200 К», VIN НОМЕР_4 , держаний номер НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є рідною сестрою ОСОБА_16 ;
- автомобіль марки «Mercedes-Benz V 300 D», VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є донькою ОСОБА_16 , шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Із мотивувальної частини ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2025 вбачається, що підставами накладення арешту є забезпечення кримінального провадження, а саме, забезпечення спеціальної конфіскації та з метою збереження речового доказу.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства щодо накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. Обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, а також спеціальної конфіскації майна. Таким чином, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. А також, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Як встановлено, у даному клопотанні прокурор клопотав накласти арешт на танспортні засоби, в тому числі і на автомобіль марки «Mercedes-Benz V 300 D», VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_17 , яка є донькою ОСОБА_16 .
На думку прокурора, вказаний автомобіль придбаний ОСОБА_17 ймовірно за грошові кошти, які отримані після вчинення кримінальних правопорушень.
І тому, з метою виконання завдань кримінального провадження, на переконання прокурора, виникла необхідність у застосуванні в одному із видів заходів забезпечення кримінального провадження - арешт майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації, як виду покарання, та з метою збереження речового доказу.
Заявником зазначено, що зміна власника транспортного засобу відбулася ще до моменту накладення арешту на транспортний засіб: «MERCEDES-BENZ», модель V 300 D, рік випуску 2021, колір чорний, VIN-номер транспортного засобу : НОМЕР_1 .
ОСОБА_17 не є фігурантом кримінальних проваджень №12015100060000632 від 02.02.2015, №12021000000000644 від 19.05.2021 та №12022000000000629 від 13.07.2022.
Транспортний засіб нею придбано за власні кошти.
Заявник не мав та немає жодних відносин з фігурантами вищенаведених кримінальних проваджень (та інших кримінальних проваджень), про їх існування йому нічого не відомо.
Грошові кошти згідно договору повністю сплачені ОСОБА_17 .
Ні заявник, ні ОСОБА_17 не є сторонами даного кримінального провадження (або будь-якого іншого кримінального провадження), не подано будь-якого цивільного позову, нікому із них не пред?явлено підозри у даному кримінальному провадженні.
На підставі Договору купівлі-продажу транспортного засобу №3245/2025/509282 від 29.01.2025, заявник став власником транспортного засобу: «MERCEDES-BENZ», модель V 300 D, рік випуску 2021, колір чорний, VI-номер транспортного засобу W1V44781313890900, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .
До укладення вищенаведеного Договору, даним транспортним засобом ОСОБА_4 користувався на підставі доручення. Підтвердженням цьому є лист територіального сервісного центру №2146 від 23.10.2025, який містить інформацію про те, що з 28.07.2023р. по 28.10.2023р.; з 11.12.2023р. по 11.06.2024р.; з 31.07.2024 р. по 31.01.2025р., ОСОБА_4 був належним користувачем транспортного засобу: «MERCEDES-BENZ», модель V 300 D, номерний знак НОМЕР_6 .
Враховуючи вказане, слідчий суддя приходить висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належного йому майна, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.09.2022, у справі 757/23217/25-к, а саме в частині наступного рухомого майна:
- автомобіль марки «Mercedes-Benz V 300 D», VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1