Єдиний унікальний номер справи № 404/4924/22
Провадження №22-ц/824/16528/2025
29 грудня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Журби С.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_2 про зменшення боргу за кредитним договором,
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року позов акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 направила через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі та задовольнити зустрічний позов.
В апеляційній скарзі також зазначено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.
Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, суд зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
Водночас суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які діяли добросовісно та пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено 09 липня 2025 року, зазначення дати складання повного тексту рішення відсутнє. Із матеріалів справи вбачається, що копію повного оскаржуваного рішення було вручено представнику апелянта 07 серпня 2025 року, що підтверджується наявною у справі довідкою про доставку електронного документа (а.с.77). Оскільки 30-денний строк оскарження рішення припадає на вихідний день - суботу 06 вересня 2025 року, то наступним за ним робочий день вважається останнім днем строку на подання апеляційної скарги. В даному випадку першим робочим днем є понеділок 08 вересня 2025 року. Відтак апеляційна скарга направлена апелянтом 08 вересня 2025 року, тобто в межах 30-денного строку з дня вручення оскаржуваного рішення суду. За таких умов строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин, відтак є обґрунтовані підстави для його поновлення.
В апеляційній скарзі також зазначено клопотання про звільнення апелянта від сплати судового збору на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року вказану цивільну справу витребувано з суду першої інстанції. Цивільна справа надійшла до апеляційного суду.
Перевіривши апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав:
У відповідності до положень ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги мають бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 цього Законусудовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ст. 2 Закону України "Про судовий збір"платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За результатами розгляду направленого апелянтом клопотання суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від обов'язку його сплати. При цьому таке право суду надано відносно певної, чітко визначеної категорії учасників судового процесу або справ певної категорії. Також суд може ухвалити вказане рішення з мотивів майнового стану сторони у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно з положеннями ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Верховний Суд у справі № 686/114/16-ц від 04.07.2018 зазначив, що звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є правом суду, не його обов'язком, а сторона повинна довести суду таку необхідність.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ч. 5 ст. 136 ЦПК України, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Таким чином, наявність підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору/відстрочення сплати судового збору підлягає доведенню на загальних підставах.
Зважаючи на зазначене, для встановлення наявності підстав для звільнення апелянта від обов'язку сплати судового збору або його відстрочення апелянтом мали б бути надані докази щодо розміру його річного доходу за попередній календарний рік, чого апелянтом здійснено не було. Будь-яких доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану апелянт до суду не надав. Не доведено й наявності інших підстав для застосування положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з чим клопотання не підлягає до задоволення.
Безпідставне звільнення, відстрочення та розстрочення особі сплати судового збору за відсутності належних та допустимих доказів суперечить завданню та меті ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» у частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору та може розцінюватися, як надання певних процесуальних переваг заявнику перед іншими учасниками судового процесу, які зобов'язані сплачувати такий збір.
Відповідно до ч. 2 п. 6 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подання первісного позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі - 21 800,90 грн (1,55 від ціни позову 1 453 393,18 грн).
Апеляційну скаргу подано апелянтом через підсистему «Електронний суд», відтак, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» в даному випадку судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в частині оскарження первісного позову складає 21 800,90 * 150% *0,8 = 26 161,08 грн.
За подання зустрічного позову позивача було звільнено від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Отже, апелянт звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги про оскарження рішення в частині ухвалення зустрічного позову на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
За таких умов, апелянту слід надати до суду докази відстрочення сплати судового збору або сплатити судовий збір у розмірі 26 161,08 грн судового збору за подання апеляційної скарги за наступними реквізитами:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Солом'ян. р-н/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: 548999980313101206080026010
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Документ про сплату судового збору має містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Підтвердження сплати судового збору (доплату) необхідно подати до Київського апеляційного суду.
Відповідно до положень ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, яка передбачає залишення заяви/скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків. Якщо у визначений судом строк недоліки заяви/скарги будуть виправлені, заява/скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник/апелянт не усуне недоліки заяви/скарги у строк, встановлений судом, заява/скарга вважається неподаною і повертається такій особі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року залишити без руху, надавши строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку неусунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С. О. Журба