Справа №362/6600/25 Суддя І інстанції - Дорошенко В.М.
Провадження № 33/824/5452/2025 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
22 грудня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Яциника В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, зі стягненням судового збору на користь держави 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 18.08.2025 о 16 год. 00 хв. на автодорозі М-05 «Київ-Одеса» 72 км + 150 м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Т520», д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення п.п. 2.3 (б), 13.1 ПДР України, не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Scania», д.н.з. НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Не погоджуючись із постановою судді, захисник Яциник В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2025 року та винести нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник вказує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, захисник зазначає, що з письмових пояснень ОСОБА_2 , які він надавав після ДТП, вбачається, що він керував автомобілем «Scania», попереду помітив ДТП, знизив швидкість та його ззаду наздогнав автомобіль «Renault Т520». З письмових пояснень ОСОБА_1 , які він надавав після ДТП вбачається, що він керував автомобілем «Renault Т520» з м. Біла Церква до м. Києва, справа була ДТП, автомобіль, який рухався попереду, різко знизив швидкість і він зіткнувся з цим автомобілем. ОСОБА_1 застосував екстрене гальмування, як видно зі схеми ДТП, гальмівний шлях становив 9 м, проте не мав технічної можливості уникнути ДТП.
Як вказує апелянт, з метою встановлення усіх обставин справи, він просив суд першої інстанції призначити експертизу, проте суд відмовив у задоволенні клопотання, не мотивуючи свою відмову.
Разом з тим, апелянт вважає, що оскільки для вирішення справи по суті, встановлення причинно-наслідкового зв'язку із настанням ДТП має істотне значення, доцільно було би призначити експертизу, оскільки письмові пояснення учасників ДТП не можуть надати суду достатніх, об'єктивних і науково обґрунтованих даних для встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями учасників дорожнього руху та настанням ДТП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Яциник В.В., які підтримали апеляційну скаргу, та просили її задовольнити, пояснення потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов'язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна.
Пунктом 2.3 (б) Правил дорожнього руху, передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу залежно від швидкості, дорожньої обстановки, особливостей вантажу та стану транспортного засобу.
Порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 б, 13.1 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 427027, з якого вбачається, що 18.08.2025 о 16 год. 00 хв. на автодорозі М-05 «Київ-Одеса» 72 км + 150 м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Т520», д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення п.п. 2.3 (б), 13.1 ПДР України, не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Scania», д.н.з. НОМЕР_3 , під керування водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються схемою місця ДТП від 18.08.2025, письмовими поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2 про те, що він керував автомобілем «Scania», д.н.з. НОМЕР_2 , помітив ДТП, знизив швидкість, та його позаду наздогнав автомобіль «Renault Т520», д.н.з. НОМЕР_1 .
Окрім того, згідно пояснень ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду, вбачається, що він рухався автодорогою «Київ - Одеса» орієнтовно зі швидкістю 80 км/год. Попереду побачив дорожньо - транспортну пригоду, а саме, авто в кюветі, на допомогу якому зупинилось два автомобілі. Оскільки дорожнє полотно не дуже широке, він відреагував на таку дорожню ситуацію, та він вирішив знизити швидкість, щоб безпечно проїхати повз, чи можливо, якщо потрібна допомога, то в подальшому зупинитись. При цьому, він не застосовував екстренне гальмування, оскільки була достатньою відстань, а лише забрав ногу з педалі екселератора (газа) і пустив машину «накатом». Порівнявшись з тими автомобілями, які стали на допомогу людям, які перебували в авто, що злетіло, відчув удар в задню частину автомобіля, побачивши в дзеркало заднього виду, що відбулось зіткнення з його автомобілем. Ледь втримавши автомобіль, він зміг зупинитись на узбіччі, а автомобіль Рено, який допустив зіткнення, їхав на більшій швидкості, тому зупинився подалі біля відбійника, як і було відмічено на схемі місця ДТП. Безумовно, в даній ДТП вважає винним водія Рено, який не дотримався дистанції, внаслідок чого і відбулось зіткнення.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що він керував автомобілем «Renault Т520», д.н.з. НОМЕР_1 , справа було ДТП, попереду автомобіль знизив швидкість. Він звернув увагу на ДТП і зіткнувся з автомобілем Scania», д.н.з. НОМЕР_2 .
З пояснень ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції вбачається, що дійсно він рухався на автомобілі Рено автодорогою «Київ - Одеса», орієнтовно зі швидкістю 80 км./год. Попереду нього рухався також вантажний автомобіль Сканія, тому він це враховував і тримався безпечної дистанції, зокрема, метрів 50-70. Побачивши, що водій автомобіля Сканія скинув швидкість, не натискаючи на педаль гальма, і дистанція між ними зменшується, він вирішив його обігнати. Продовжуючи рух з цією ж швидкістю, він наблизився до автомобіля Сканія, включив покажчик лівого повороту, проте, здійснити обгін не зміг через рух автомобілів по смузі зустрічного руху. В цей час праворуч побачив дорожньо - транспортну пригоду, подививсь туди, і одночасно побачив, що в автомобілі Сканія загорілись «стопи», зрозумів, що водій гальмує, тому відразу застосував екстрене гальмування, але уникнути зіткнення не зміг. Вважає, що в цій ситуації водій Сканії не повинен був різко гальмувати, адже, саме це стало причиною дорожньо - транспортної пригоди.
Зі схеми ДТП вбачається, що ДТП відбулось на а/д М-05 «Київ - Одеса» 72 км. При цьому автомобіль Scania, д.н.з. НОМЕР_2 , знаходиться попереду автомобіля Renault T520, д.н.з. НОМЕР_4 , а також автомобілі перебувають у одному напрямку на узбіччі. Дана схема підписана обома учасниками ДТП без зауважень.
При цьому, зі зворотнього боку схеми дорожньо-транспортної пригоди також вбачається, що транспортні засоби отримали такі ушкодження: Renault T520, д.н.з. НОМЕР_4 - кабіна, система охолодження, мотор, підвіска, світло, вітрове скло, ліва та праві двері, праве бокове дзеркало; автомобіль Scania, д.н.з. НОМЕР_2 - задній борт, відбійник, верхній правий габарит, балкон.
Також з цього доказу убачається місце зіткнення та напрямок руху кожного з автомобілів до пригоди, а також наявність гальмівного шляху автомобіля Рено.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Доводи апеляційної скарги захисника в частині того, що ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях вказував, що автомобіль, який рухався попереду нього, різко знизив швидкість, є безпідставними, оскільки не відповідають як змісту письмових пояснень ОСОБА_1 , написаних при оформленні ДТП про те, що автомобіль попереду нього лише знизив швидкість, він в цей час звернув увагу на ДТП та зіткнувся з автомобілем Scania. Окрім того, такі доводи не відповідають і поясненням ОСОБА_1 , наданим в суді апеляційної інстанції, в яких він чітко вказав, що побачивши, що водій автомобіля Сканія скинув швидкість, не натискаючи на педаль гальма, і дистанція між ними зменшується, він вирішив його обігнати, тому продовжив рух з тією ж швидкістю, зменшивши дистанцію, проте, наблизившись до Сканії, здійснити обгін не зміг через рух зустрічного транспорту, і в цей час, подивившись на ДТП, одночасно побачив «стопи», сам загальмував, але вже не зміг уникнути зіткнення.
З наведеного вбачається, що дистанція між транспортними засобами, які рухались в одному напрямку в одній і тій же смузі руху була зменшена свідомо водієм ОСОБА_1 , який хотів здійснити обгін транспортного засобу, але в силу об'єктивних підстав не зміг, в подальшому відволікся на ДТП, не достатньо слідкував за дорожньою ситуацією, в тому числі, зменшенням в силу дорожніх обставин, водієм ОСОБА_2 швидкості руху транспортного засобу і допустив з ним зіткнення.
Що стосується доводів апеляційної скарги про не врахування судом першої інстанції наявності гальмівного шляху 9 м, то на думку апеляційного суду з врахуванням показань самого ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, такий гальмівний шлях лише підтверджує те, що водій ОСОБА_1 не був уважним та не дотримувався безпечної дистанції.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру.
Для дотримання безпечної дистанції, водій повинен вибрати таку відстань до транспортного засобу, який рухається попереду, щоб в екстреній ситуації ця відстань дала змогу йому встигнути вжити заходів, щоб запобігти зіткненню. Дистанція буде вважатися правильною, якщо водій встиг уникнути аварії.
З наведеної вище сукупності наявних доказів у справі доходжу висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії водія ОСОБА_1 , який не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, чого і сам не заперечував, є порушенням п.п. 2.3 б, 13.1 ПДР України та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому, для вирішення даної справи не виникала потреба в спеціальних знаннях, тому вірно суд першої інстанції не задовольнив клопотання щодо призначення у справі судової автотехнічної експертизи, як не знайшов підстав для цього і суд апеляційної інстанції.
Будь-яких доказів на спростування висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апелянтом не наведено, та апеляційним судом не встановлено.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП.
Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи, які б могли стати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Яциника В.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал