17 грудня 2025 року
справа № 753/4300/25
провадження № 22-ц/824/10672/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника третьої особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2025 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2025 року постановлене під головуванням судді Комарцева Л.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок залиття, стягнення 3% річних та відшкодування моральної шкоди,-
У березні 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок залиття, стягнення 3% річних та відшкодування моральної шкоди.
Позивач вказує, що є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач є власником та проживає поверхом вище у квартирі АДРЕСА_2 цього ж будинку. 29.11.2024 з вини відповідача було затоплено квартиру позивача. Відповідно до Висновку експерта №01/2025 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 27.01.2025 розмір матеріальних збитків в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 складає 70579 грн. За викладених обставин позивач просить стягнути зазначений розмір збитків в сумі 70579,00 грн., 3% річних в розмірі 52,21 грн., моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., судові витрати та в резолютивній частині судового рішення зазначити, що: «органу (особі), що здійснює примусове виконання судового рішення у даній справі здійснювати нарахування та стягнення 3 процентів річних на фактичну (не сплачену) суму основної заборгованості з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) починаючи з 01.03.2025 до повного виконання рішення суду.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок залиття в розмірі 70579, 00 грн. (сімдесят тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 00 копійок), витрати понесені за проведення експертизи в розмірі 16 000 грн. (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок), моральну шкоду в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), судовий збір в розмірі 968,96 грн. (девятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).
Не погоджуючись із рішенням та додатковим рішенням суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні вимог.
Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 не міг фізично завдати шкоди 29 листопада 2024 року позивачеві майнової шкоди, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, долученим до матеріалів справи.
Додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає законну силу.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.
В судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 та його представник третьої особи ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.
Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.
Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.
Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.
Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) міститься висновок, що: «якщо позов пред'явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред'явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі».
Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства (пункти 35, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 473/1433/18, провадження № 14-35цс20).
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 82), тобто до звернення до суду із цим позовом (04 березня 2025 року) та відкриття провадження у цій справі його не було в живих.
Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, колегія суддів, встановивши, що відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобтодо пред'явлення представником ОСОБА_6 - ОСОБА_5 цього позову ( 04 березня 2025 року), дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції 02 квітня 2025 року ухвалено додаткове рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення. Скасування первісного судового рішення є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього. Таких висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 31 травня 2021 року у справі № 911/132/14.
У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 908/8884/21 (провадження № 12-39гс22).
Відповідно до частин першої, другої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Керуючись ст. 255, 256, 367, 374, 377, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2025 року скасувати.
Додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2025 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок залиття, стягнення 3% річних та відшкодування моральної шкоди закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді