КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
16 грудня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Воропая Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Воропая Р.М. на постанову судді Обухівського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 03.10.2025 року, о 16 год. 50 хв., в Київській області, Обухівського району, м. Обухів, траса Н-0146 км, керуючи автомобілем «Hyundai Santa Fe» державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним виїжджаючи з другорядної дороги, не надав перевагу в русі автомобілю «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, власникам завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, 13.4 ПДР України, відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Обухівського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Не погоджуючись з постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Воропай Р.М. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Обухівського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2025 року скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог захисник вказав, що оскаржувана постанова є упередженою, незаконною і такою, що прийнята без повного і всебічного дослідження обставин справи, а при її ухваленні суд не врахував фактичні обставини справи, які повинні бути встановлені. Визнаючи ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції, як на докази вини послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №478597 від 11.08.2025, схему ДТП у якій відображені місце зіткнення, механічні пошкодження транспортних засобів безпосередньо після зіткнення та пояснення учасників дорожньо-транспортної події, наданими відразу після події. Захисник звертає увагу на неправильну кваліфікацію дій, тобто на помилкове посилання на п. 13.4 ПДР, оскільки вказаний пункт регулює ситуації утрудненого зустрічного роз'їзду, проте ніяким чином не регулює виїзд з прилеглої території чи рух в попутному напрямку, як у даному випадку. Крім того, водієм було закінчено маневр та на момент зіткнення він рухався своєю смугою, тому п. 10.1 ПДР, який вимагає у водіїв перед початком руху чи його зміною переконатися в безпечності маневру та дати дорогу іншим транспортним засобам, діє до включення в потік руху. Захисник вказує на те, що недоведений причинно-наслідковий зв'язок між заявленим порушенням і наслідками, що є обов'язковою умовою ст. 124 КУпАП, самого факту настання ДТП недостатньо. Крім того, захисник зазначає про недостатність чи неналежність доказів, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення доказової переваги не має. Якщо схема ДТП та інші матеріали справи підтверджують завершений виїзд і рух смугою, то всі сумніви мають вирішуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На фотознімках, що містяться в матеріалах справи, а також в документі «дані про пошкодження транспортних засобів» відображено, що у автомобіля Hyundai Santa Fe пошкоджений задній бампер та ляда багажника, що свідчить про удар в задню частину автомобіля, а у автомобіля Hyundai Sonata пошкоджено передній бампер, передні фари, капот та решітка радіатора, що відповідно свідчить про удар в передню частину авто та ще раз підкреслює те, що зіткнення відбулось в одній смузі, а не при перетині ОСОБА_1 смуги руху, в якій рухався ОСОБА_2 .
Крім того, захисник вказує на порушення з боку іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , який зобов'язаний був дотримуватись безпечної швидкості (п. 12.1 ПДР) та дистанції і інтервалу (п. 13.1 ПДР), що фактично сам ОСОБА_2 визнав у своїх письмових поясненнях, та внаслідок чого і настала ДТП.
Отже судом не встановлено, чи дійсно ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР, адже суд першої інстанції не встановив усіх фактичних обставин ДТП та не надав належної оцінки доказам, що суперечить ст. 245, 251, 252 КУпАП. Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_1 та його захисника Воропая Р.М., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, їх пояснення та відповіді на запитання суду, передослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, 15 грудня 2025 року подав до суду клопотання за вх. №158648, у якому просив розглянути справу без його участі та залишити без задоволення апеляційну скаргу адвоката Воропая Р.М., а постанову Обухівського районного суду Київської області від 29.10.2025 року без змін (а.с. 54-61).
Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення складу правопорушення, зазначеного у ст. 124 КУпАП необхідно з'ясувати, чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Наявність факту вчинення правопорушення доводиться шляхом надання сторонами відповідних доказів, які підлягають оцінці судом.
Відповідно до ст. 251 КУПАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Ухвалюючи постанову Обухівського районного суду Київської області від 29 жовтня 2025 року про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина правопорушника доведена наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 472535 від 03.10.2025 року, копією схеми ДТП, письмовими поясненнями та іншими матеріалами справи, при цьому не конкретизуючи та не обґрунтовуючи, який саме доказ (докази) поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 .
Відповідно, апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 за наявними в матеріалах справи доказами.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №472535 від 03.10.2025 року, водій ОСОБА_1 , 03.10.2025 року, о 16 год. 50 хв., в Київській області, Обухівського району, м. Обухів, траса Н-0146 км, керуючи автомобілем «Hyundai Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, виїжджаючи з другорядної дороги не надав перевагу в русі автомобілю «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, 13.4 ПДР України, відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а. с. 1).
З вказаного протоколу також вбачається, що свідки не залучались. ОСОБА_1 у графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначив, що з протоколом не згодний, а також надав свої пояснення на окремому аркуші. До протоколу додано схему ДТП та пояснення водіїв-учасників ДТП.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 472508 від 03.10.2025 року складеного відносно ОСОБА_2 , з якого вбачається, що 03.10.2025 року, о 16 год. 50 хв., в Київській області, Обухівського району, м. Обухів, траса Н-0146 км, керуючи автомобілем «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважний, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем «Hyundai Santa Fe» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду в попутному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3.б, 12, 13.1 ПДР України, відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а. с. 7).
Відповідно до схеми місця ДТП від 03.10.2025 року встановлено статичне розташування автомобілів після ДТП 03 жовтня 2025 року в Київській області, Обухівського району, м. Обухів, на автомобільній дорозі Н-0146 км, за участі водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Схема місця ДТП від 03.10.2025 року підписана всіма учасниками ДТП без зауважень (а. с. 2).
Матеріали справи також містять письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , надані ними працівникам поліції 03.10.2025 року, які є протилежними за своїм змістом щодо обставин ДТП, що має суттєве значення для встановлення фактичних обставин ДТП, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.
Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_1 , які він підтвердив в суді апеляційної інстанції, перед виконанням маневру виїзду з другорядної дороги на головну, він надав дорогу всім іншим транспортним засобам, які рухались по ній, виїхав на головну дорогу та одразу зайняв свою праву смугу руху, і, коли вже проїхав по головній дорозі близько 10 м, відчув удар у задню частину свого автомобіля.
У письмових поясненнях ОСОБА_2 вказав, що він рухався в лівій смузі та перед його автомобілем раптово виїхав автомобіль «Hyundai Santa Fe», не надавши переваги в русі. ОСОБА_2 , намагаючись запобігти зіткненню, виїхав у праву крайню смугу, але уникнути зіткнення не вдалось. Винуватим вважає водія іншого транспортного засобу, який раптово виїхав з другорядної дороги на головну.
Водночас апеляційний суд зауважує, що предметом судового розгляду у справі, що переглядається, є відповідність дій ПДР України саме водія ОСОБА_1 у той час як суд позбавлений можливості надавати правову (юридичну) оцінку діям іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , оскільки протокол про адміністративне правопорушення, що є предметом розгляду цієї справи, складений відносно ОСОБА_1 , а суд здійснює судовий розгляд лише щодо особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення в межах апеляційної скарги.
Надаючи правову оцінку діям ОСОБА_1 на предмет не виконання ним вимог ПДР, а саме не надання ним переваги в русі іншому транспортному засобу при виїзді з другорядної дороги, як про те зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 472535 від 03.10.2025 року, апеляційний суд з огляду на фактичні обставини події ДТП, яка мала місце у цій справі 03 жовтня 2025 року, з висновками місцевого суду щодо наявності у діях останнього ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не погоджується оскільки фактичні обставини цієї справи не дають підстав дійти висновку про те, що саме невиконання ОСОБА_1 п. 13.4 ПДР України знаходиться у прямому причинному зв'язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортних засобів. Як наслідок вина ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом.
Крім того, як неодноразово вказував захисник Воропай Р.М., в тому числі в судовому засіданні при апеляційному розгляді, у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду першої інстанції вбачається неправильне посилання на пункт ПДР, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 . Зокрема, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові Обухівського районного суду Київської області від 29 жовтня 2025 року вказано, що ОСОБА_1 не був уважним виїжджаючи з другорядної дороги не надав перевагу в русі іншому автомобілю, внаслідок чого відбулося зіткнення, та такими діями порушив крім п. 2.3б, п. 13.4 ПДР. Проте, п. 13.4 Правил дорожнього руху регулює правила утрудненого зустрічного роз'їзду, а вимога до водія при виїзді з другорядної дороги надати дорогу транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі, випливає з інших пунктів ПДР.
Твердження ОСОБА_1 та його захисника Воропая Р.М. про те, що водій завершив маневр повороту з другорядної дороги на головну та на момент зіткнення транспортних засобів рухався по головній дорозі в правій смузі для руху повністю підтверджується фотознімками з місця ДТП (а. с. 17, 18). Таким чином, перед водієм ОСОБА_1 не ставилась вимога надати перевагу в русі іншим транспортним засобам.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, "Берктай проти Туреччини" від 08 лютого 2001 року, "Леванте проти Латвії" від 07 листопада 2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
За вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно приписів статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, поза розумним сумнівом, вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п. п. 2.3б, 13.4 Правил дорожнього руху України, а таким чином постановою Обухівського районного суду Київської області від 29 жовтня 2025 року необґрунтовано висновок про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, а провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Воропая Р.М. - задовольнити.
Постанову Обухівського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов
Справа № 372/5779/25
Апеляційне провадження № 33/824/5779/2025
Категорія: ст. 124 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Тиханський О.Б.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.