17 листопада 2025 року місто Київ
справа № 758/1757/23
провадження № 22-ц/824/11308/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Саліхова В,В., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Височанської Н.В.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
позивач - ОСОБА_2
позивач - ОСОБА_3
відповідач - ОСОБА_4
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Лисенком Сергієм Володимировичем,
на рішення Подільського районного суду м. Києва від 3 грудня 2024 року, ухвалене у складі судді Ларіонової Н.М.,-
У лютому 2023 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_4 , в якому просили визнати протиправним правочин з відчуження автомобіля марки Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі довідки рахунку від 23.12.2024, виданої ПП «ОК Де-лайн», стягнути з ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_2 2/4 частки вартості автомобіля в сумі 178455 грн., на користь ОСОБА_1 частину вартості автомобіля в сумі 89227,50 грн., на користь ОСОБА_3 частину вартості автомобіля в сумі 89227,50 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .
Спадкоємцями ОСОБА_5 є його батьки та діти.
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , доньки, ОСОБА_2 - мати, ОСОБА_6 батько, звернулися до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу із заявами про відкриття спадкової справи.
На момент відкриття спадщини, стало відомо, що існує правочин з відчуження автомобіля марки Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі довідки рахунку від 23.12.2024, виданої ПП «ОК Де-лайн». Правочин було незаконно вчинено відчужувачем ОСОБА_4 після втрати повноважень повіреного (припинення довіреності внаслідок смерті довірителя).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 (батько), спадщину після його смерті прийняла лише ОСОБА_2 . Онуки відмовилися від прийняття спадщини на користь бабусі.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року , яке змінено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року в частині правового обґрунтування, позивачам відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 (батько ОСОБА_4 ) про витребування автомобіля.
Відповідачка не була наділена правом щодо вільного розпорядження майном померлого, а тому підставою недійсності правочину від 23.12.2014 є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України. Своїми протиправними діями відповідачка заподіяла шкоди позивачам, яка вимірюється вартістю автомобіля.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили позов задовольнити.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 3 грудня 2024 року в позові відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лисенко С.В. подав апеляційну скаргу, в який просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт вважає, що рішення винесено при невідповідності висновків обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Протиправно застосовано до вимог позивачів позовна давність, при цьому не встановлено порушення права позивачів.
Сторона позивачів вважає, що належним та ефективним способом захисту їх прав буде стягнення збитків, яких завдано внаслідок відчуження спірного автомобіля відповідачем без належного обсягу цивільної дієздатності (ч.2 ст.216 ЦК України).
Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 є спадкоємцем після померлого ОСОБА_5 за заповітом не ґрунтуються на наявних матеріалах справи, а також її фактичних обставинах. Це обумовлено тим, що заповіт про який зазначає суд стосується лише майнових прав на квартиру, та жодного відношення до спірного майна та даної справи не має.
Що стосується позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, то в цій частині апелянт зазначає, що строк позовної давності в період з травня 2015 року по листопад 2016 року є перерваним, а тому відлік позовної давності розпочинається саме з листопада 2016 року (дата ухвалення рішення Апеляційним судом м. Києва у справі за позовом позивачів до ОСОБА_8 про витребування майна) і фактично припиняється у листопаді 2019 року. Сторона позивача зазначає, що вони з травня 2015 року намагаються захистити своє порушене право, водночас у 2016 році у задоволенні позову було відмовлено з огляду на неправильно обраний спосіб захисту, в подальшому позивачів належним чином не повідомляли про час та місце розгляду справи, а адвокати у судові засідання не з'явились без пояснення причин, що зумовило залишення позовів без розгляду, що унеможливлювало вчинення будь-яких інших процесуальних дій.
Пояснення з приводу даних обставин наводились у клопотанні про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності (викладені у відповіді на відзив), яке взагалі залишено судом першої інстанції без уваги.
Представник ОСОБА_4 адвокат Старенький С.Є. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване залишити без змін.
В судовому засідання представник позивачів адвокат Лисенко С.В. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_4 адвокат Старенький С.Є. в судовому засіданні 29.10.2025 проти доводів апеляційної скарги заперечував, надав свої пояснення, в судове засідання, призначене на 17.11.2025 не з'явився, будучи повідомленим про дату і час судового засідання, що підтверджується розпискою. Причини своєї неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе завершувати розгляд справи в його відсутність відповідно до вимог частини 2 статті 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 .
Спадкоємцями після померлого за законом є його батьки - ОСОБА_2 і ОСОБА_6 та діти - ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , а за заповітом - ОСОБА_4 , які звернулися у встановленому законом порядку з заявами про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвої В.І.
За життя ОСОБА_5 був придбаний автомобіль марки Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, якими керувала ОСОБА_4 на підставі довіреності.
23.12.2014 після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на підставі виданої ним генеральної довіреності, яка у відповідності до статті 1008 ЦК України припинила свою дію, продала автомобіль ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 .
Заява приватним нотаріусом була прийнята та відкрита спадкова справа 40/2020, номер у спадковому реєстрі 66063588, що підтверджується витягом із спадкового реєстру від 04.07.2020 № 60802201.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 15.01.2021 спадкоємцем майна померлого ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), яка отримала квартиру АДРЕСА_1 .
Дочка ОСОБА_6 ОСОБА_9 та онука ОСОБА_6 . ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини на користь дружини померлого ОСОБА_2 .
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11.05.2016 (справа № 758/5584/15-ц) відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 до ОСОБА_7 , треті особи: Лисюк О.В., приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу, управління Державної автомобільної інспекції ГУ ВМС України в м. Києві про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме автомобіля марки Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі довідки рахунку ВІА929696 від 23.12.2014, виданої ПП «Ок Де-лайн».
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18.10.2022 (справа № 755/21821/21) задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Мєдвєдєва Л.Б., ТОВ «Еверест - Буд-Інжинірінг» про тлумачення заповіту. Розтлумачено зміст заповіту, складеного 06.12.2014 ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гурою Л.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 658, відповідно до якого ОСОБА_5 заповів ОСОБА_4 належні йому майнові права на квартиру АДРЕСА_2 та майнові права на нежитлове приміщення в житловому будинку АДРЕСА_3 , згідно договорів від 28.06.2012 № 337/МЕ, від 28.06.2012 №338/МЕ, додаткової угоди від 21.07.2012 № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав від 28.06.2012 № 337/МЕ, додаткової угоди від 21.07.2012 № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав від 28.12.2012 № 338/МЕ та договору від 18.05.2014 № 784.
Постановою Київського апеляційного суду від 21.12.2023 рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18.10.2022 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28.08.2024 постанову Київського апеляційного суду від 21.12.2023 залишено без змін.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10.02.2022 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та стягнення збитків залишено без розгляду в частині вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 03.08.2022 залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та стягнення збитків.
Згідно звіту № 237 про незалежну оцінку майна вартість автомобіля Mazda 3, 2011 року випуску становить 356910 грн.
Крім того, судом установлено, що відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 08.05.2015 кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
27.03.2011 між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 1/1106943, відповідно до якого банк видав ОСОБА_5 кредит в сумі 91670 грн. на купівлю транспортного засобу Mazda 3, який був повністю погашений.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із їх безпідставності. При цьому, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі пропустили строк звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права і інтересу.
Проте, з такими висновками повністю погодитись не можна з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням (частини перша та друга статті 1268 ЦК України).
Установлено, що позивачі є спадкоємцями майна померлого ОСОБА_5 , які прийняли спадщину, звернувшись до нотаріальної контори у строки встановлені законом.
Станом на момент смерті ОСОБА_5 належав автомобіль Mazda 3, 2011 року випуску.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги у цій справі, позивачі посилались на те, що на момент вчинення правочину з відчуження автомобіля марки Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі довідки рахунку ВІА929696 від 23.12.2014, виданої ПП «ОК Де-лайн» відповідачка ОСОБА_4 не була наділена правом щодо вільного розпорядження майном померлого, а тому підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України.
Установлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
23.12.2014 ОСОБА_4 , користуючись довіреністю на право володіння та розпорядження, виданою ОСОБА_5 , після смерті останнього продала автомобіль Mazda 3, 2011 року випуску, своєму батьку ОСОБА_7 , який поставив його на облік у ВРЕВ-1 УДАІ у м. Києві та зареєстровав автомобіль на своє ім'я з новим реєстраційним номером НОМЕР_1 .
Також установлено, що існує рішення апеляційного суду у справі № 758/5584/15-ц, яке набрало законної сили, яким відмовлено у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі: смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частин 1,2,3 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
У справі про визнання договору недійсним за позовом третьої особи належними відповідачами є всі сторони оспорюваного правочину (тобто сторони договору), а не лише одна особа, оскільки їхня участь необхідна для повного та правильного вирішення спору, оскільки договір впливає на їхні права та обов'язки, а порушений інтерес третьої особи має бути таким, що вимагає такого втручання.
Оспорюючи договір купівлі-продажу автомобіля у цій справі позивачі ОСОБА_7 як сторону оспорюваного договору не залучили.
Встановивши, що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 договір купівлі-продажу автомобіля недійсним не визнаний, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з їх безпідставністю.
Разом з тим, оскільки у задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю, відсутні підстави для застосування до вимог позивачів позовної давності.
Відтак, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а його мотивувальна частині має бути викладена в редакції цієї постанови.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Лисенком Сергієм Володимировичем, задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 3 грудня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 30 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: В.В.Саліхов
А.М. Стрижеус