ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18494/25
провадження № 2/753/11777/25
12 грудня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Котвицького В.Л.,
за участю секретаря Зеленої К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОБУДОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
До Дарницького районного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2023 по 01.09.2025 в загальному розмірі 4 891 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто одна) гривня 05 коп., з яких: основний борг: 3 178 (три тисячі сто сімдесят вісім) гривень 65коп., 3 % річних від простроченої суми: 344 (триста сорок чотири) гривні 38 коп., індекс інфляції: 1 368 (одна тисяча триста шістдесят вісім) гривень 02 коп., а також судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та співвласником у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 на підставі підставі договору купівлі-продажу квартири серія та номер: 942, виданого 19.03.2021. Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , проведених 31.10.2019, оформленого протоколом зборів співвласників Будинку від 15.11.2019, - ТОВ «Новобудова» визначено управителем вказаного багатоквартирного будинку, затверджено умови договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, обрано уповноважених осіб співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, та уповноважено ТОВ «Новобудова» на укладення з підрядною організацією договору про надання послуги з вивезення твердих побутових відходів на умовах погоджених сторонами та здійснювати розрахунки зі співвласниками за спожиті послуги. Згідно укладеного Договору №1-Б про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 27.12.2019 ціна послуги з управління становить: - в період з 01.10.2023 по 01.01.2024 - 9,29 грн. на місяць за 1 кв.м., а з 01.01.2024 - по 01.09.2025 - 11,24 грн. на місяць за 1 кв.м. Таким чином, враховуючи площу квартири АДРЕСА_1 у будинку, а саме 73.3 кв. м., - вартість послуги з управління багатоквартирним будинком становить: в період з 01.10.2023 по 01.01.2024 - 680 грн. 96 коп. в місяць, а в період з 01.01.2024 по 01.09.2025 - 823 грн. 89 коп. в місяць. Нарахування за послугу з вивезення твердих побутових відходів по квартирі АДРЕСА_1 у будинку позивачем здійснюється на 2 (дві) особи. Однак, відповідач належним чином не виконує свого зобов'язання щодо оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість за період з 01.10.2023 по 01.09.2025 у загальному розмірі 4 891, 05 грн., з яких: основний борг: 3 178, 65грн., 3 % річних від простроченої суми: 344, 38 грн., індекс інфляції: 1 368, 02 грн.
Ухвалою від 17.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання 18.11.2025 о «12» год. «50» хв. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5-А.
20.05.2025 представником позивача ОСОБА_2 подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просила задовольнити позовні вимоги. Зазначила, що станом на день звернення із заявою про зменшення розміру позовних вимог відповідачем повністю погашено суму основного боргу та згідно наданому суду розрахунку заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, сума основного боргу за період з 01.10.2023 по 01.11.2025 відсутня. У багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 , в тому числі квартирі АДРЕСА_1 позивачем протягом спірного періоду, починаючи з 01.10.2023 по 01.11.2025 надавались послуги з управління багатоквартирним будинком та вивезення твердих побутових відходів. Посилалася, що відповідач своєчасно не сплачує за спожиті ним житлово-комунальні послуги у повному обсязі, в той час, відповідач як власник квартири АДРЕСА_1 у будинку зобов'язаний нести тягар утримання належного йому на праві власності майна, а також майна, що є спільним майном багатоквартирного будинку, в силу статті 13 Конституції України і статей 319, 322, 358, 360, 382 ЦК України, ст. 67, 68, 151, 162 ЖК України, ст. 7 Закону №417. Акцентувала увагу на тому, що в межах своїх повноважень, передбачених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 27.07.2018 №190, позивач у будинку виконує обов'язковий перелік робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, в тому числі здійснює технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових комунікаційних мереж. Крім того, зазначила, що жодних претензій щодо якості надання або ненадання позивачем послуг протягом спірного періоду в розумінні ст.27-28 Закону №2189-VIII від відповідача по справі не надходило. Відтак, підстави для зменшення або звільнення від оплати за надані житлово-комунальні послуги по спірній квартирі - відсутні. Акцентувала на тому, що дії відповідача, пов'язані з оплатою основного боргу в ході судового розгляду даної цивільної справи не відповідають принципу добросовісності. Посилалася на те, що оскільки, відповідач порушив грошове зобов'язання, а саме цивільно-правовий обов'язок з оплати наданих житлово-комунальних послуг, - у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, та просила суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог відносно відповідача та стягнути на користь позивача за період з 01.10.2023 по 01.09.2025 3 % річних від простроченої суми: 344, 38 грн., індекс інфляції: 1 368, 02 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
В судове засідання представник позивача Яценко Т.Ю. не з'явилася, надала заяву в якій позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення підтримала та просила суд задовольнити, також просила суд про здійснення розгляду справи без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. У відповідності до положень ст. 175 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 у не скористався своїм процесуальним правом та не надав суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді за адресою місця проживання.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Відповідно до Рішення правління АТ ХК «Київміськбуд» №197/0/5-06 від 24.10.2006 та Авізо №324 від 24.04.2007 житловий будинок АДРЕСА_2 переданий на баланс, обслуговування і експлуатацію ТОВ «Новобудова».
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири серія та номер: 942, виданого 19.03.2021, що підтверджується витягом з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, сформованою системою від 29.05.2024 (номер інформаційної довідки 380615254).
Судом встановлено, що рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , проведених 31.10.2019, оформленого протоколом зборів співвласників Будинку від 15.11.2019, - Позивача - ТОВ «Новобудова» визначено управителем вказаного багатоквартирного будинку, затверджено умови договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, обрано уповноважених осіб співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, та уповноважено ТОВ «Новобудова» на укладення з підрядною організацією договору про надання послуги з вивезення твердих побутових відходів на умовах погоджених сторонами та здійснювати розрахунки зі співвласниками за спожиті послуги.
27.12.2019 між ТОВ «Новобудова» та уповноваженими зборами співвласників Будинку особами, які діють на підставі Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, - підписаний Договір №1-Б про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Умови даного Договору відповідають умовам Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженого 05.09.2018 постановою КМУ № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком», та містить всі істотні умови, передбачені Цивільним кодексом України, зокрема: предмет договору, права та обов?язки сторін, ціну послуг та порядок розрахунків, строк дії Договору та інші умови, та відповідні додатки, а саме: список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності; загальні відомості про будинок; перелік технічної документації на будинок; вимоги до якості послуги з управління будинком; кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території.
При цьому, зазначений договір в силу прямої вказівки норм ч.11 ст.10, ч.5 ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ч.1 ст.15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є обов'язковим для виконання усіма співвласниками (як фізичними, так і юридичними особами), тобто житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, незалежно від наявності підпису кожного із співвласників на такому договорі.
Відповідно до п.1 вказаного Договору, управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб співвласників та мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладання індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (п.3 договору).
Послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно з додатком 4 до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно укладеного Договору №1-Б про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 27.12.2019 та кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території ціна послуги з управління (крім квартир та нежитлових приміщень першого поверху) становить : в період з 01.10.2023 по 01.01.2024 - 9,29 грн. на місяць за 1 кв.м., а з 01.01.2024 - по 01.09.2025 - 11,24 грн. на місяць за 1 кв.м.
Враховуючи площу квартири АДРЕСА_1 у будинку, а саме 73.3 кв. м., - вартість послуги з управління багатоквартирним будинком становить: в період з 01.10.2023 по 01.01.2024 - 680 грн. 96 коп. в місяць, а в період з 01.01.2024 по 01.09.2025 - 823 грн. 89 коп. в місяць.
Що стосується послуги з вивезення твердих побутових відходів, то судом встановлено, що вони надаються ТОВ «Новобудова» на підставі укладеного з ТОВ «Селтік ТБО» Договору №0109-16/10 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01.09.2016 та Договору №10-05/01-18 про надання послуг з вивезення роздільно зібраних твердих побутових відходів (ТПВРЗ) від 01.07.2018.
Нарахування оплати за вивезення побутових відходів здійснюється згідно Закону України 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради про затвердження норм та тарифів на відповідні послуги.
Згідно з Розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 31.01.2023 за №59 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів у м. Києві на 2023-2027 роки» для об'єкта утворення «Житлові будинки багатоквартирні упорядковані» розрахунковою одиницею є людина (мешканець).
Вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів для ТОВ «Новобудова» в період з 01.10.2023 по 01.09.2025 становить 150 грн. 00 коп. за 1 куб.м. в місяць.
Виходячи з норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Києві, затверджених розпорядженням КМВА від 31.01.2023 №59 вартість вказаної послуги на 1 особу в місяць у Будинку, в тому числі квартирі АДРЕСА_1 в період з 01.10.2023 по 01.09.2025 - 27 грн. 38 коп.
Нарахування за послугу з вивезення твердих побутових відходів по квартирі АДРЕСА_1 у будинку позивачем здійснюється на 2 (дві) особи.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами ЦК України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актами, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 1 ст. 12 Закону України 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону.
Згідно з п. 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного перепланування спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.
У відповідності до ст. 27 Закону України 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежно ї якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
Відповідачем не було надано доказів не надання послуг позивачем або надання ним послуг неналежної якості.
Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Так, статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а статтею 68 ЖК України на власників квартир покладається обов'язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Як встанволено судом та підтверджується наявними у справі доказами, відповідач свої зобов'язання зі своєчасної оплати за спожиті ним житлово-комунальні послуги належним чином не виконує, що підтверджується долученим позивачем розрахунком заборгованості за вказаний період.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов'язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов'язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30.10.2013 у справі за № 6-59цс13).
Київський апеляційний суд у Постанові від 02.10.2024 по справі № 757/47134/23-ц вказав: «Постанова КМУ від 5 березня 2022 року № 206 "Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", яка є підзаконним нормативно-правовим актом та якою спірні правовідносини врегульовано в інший ніж у ЦК України спосіб, а саме заборонено нараховувати та стягувати неустойку, інфляційні нарахування та проценти річних, нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, застосуванню не підлягає з огляду на ієрархію нормативно-правових актів. (рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, постанова Верховного Суду України від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15), постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20)).
До того ж, судом враховано, що на момент розгляду справи постанова КМУ від
05 березня 2022 року № 206 "Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" викладена в іншій редакції, а звільнення осіб від нарахування неустойки, інфляційних втрат та процентів річних за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги передбачено лише в тих територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, що додатково вказує на обґрунтованість нарахування 3% річних та інфляції на суму заборгованості в період з 01.10.2023 по 01.09.2025.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають 3 % річних від простроченої суми у розмірі 344, 38 грн. та індекс інфляції у розмірі 1 368, 02 грн.
Розрахунки 3% річних та індексу інфляції суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки вони виконані за правильними формулами, з урахуванням статистичних даних про індекси інфляції за період прострочення.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, позивач довів укладення договору і наявність договірних зобов'язань відповідача по оплаті наданих позивачем послуг згідно умов договору. Відповідач послуги отримав і не оплатив їх у повному розмірі і у встановлений у договорі строк, у зв'язку із чим мав заборгованість, проте, в ході розгляду справи визнав її, оплативши у повному обсязі. Відповідач не довів наявності підстав для звільнення його від обов'язку сплатити за надані йому житлово-комунальні послуги, чи для зменшення їх вартості, чи факту ненадання таких послуг. Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати від відповідача - споживача житлово-комунальних послуг їх оплату у повному обсязі за встановленими тарифами і розцінками, а відповідач, як сторона, що послуги отримав, але не виконав своєчасно свої зобов'язання, допустив прострочення з оплати, - зобов'язаний сплатити позивачу за втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі 1 368, 02 грн.та 3% річних від простроченої суми у розмірі 344, 38 грн.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат були надані підтверджуючи документи.
Таким чином, в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 16, 509, 510, 525, 526, 611, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ЦК України,статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - невідомо, РНОКПП - невідомо, адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВОБУДОВА» (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 10, рахунок у форматі IBAN № НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 32917247) 3 % річних та інфляційну складову боргу, нарахованих на основну заборгованість в період з 01.10.2023 по 01.09.2025 в загальному розмірі 1 712 (одна тисяча сімсот дванадцять) гривень 40 коп., з яких: 3 % річних від простроченої суми: 344 (триста сорок чотири) гривні 38 коп., інфляційні нарахування: 1 368 (одна тисяча триста шістдесят вісім) гривень, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 19.12.2025.
Суддя В.Л. Котвицький