ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25781/25
провадження № 3/753/8963/25
"18" грудня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, військовослужбовця, курсанта позаштатної зведеної навчальної роти в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (протокол серії А4001 № 136), -
09.11.2025 року, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 та будучи відрядженим для проходження БЗВП у в/ч НОМЕР_1 , під час перебування на території військового формування, яке дислокується у АДРЕСА_2 , всупереч вимогам функціональних обов'язків солдата резерву та в порушення вимог ст. 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перебував у стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 172-20 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 172-20 КУпАП не належить до цих випадків.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.
Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до ст.172-20 КУпАП - забороняється розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
За ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - особа притягується до адміністративної відповідальності у разі вчинення дій передбачених частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого стану.
Винність ОСОБА_1 , за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, в повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення А4001 № 136 від 10.11.2025 року; тесту на виявлення стану алкогольного сп'яніння № 1097 від 09.11.2025 року результат якого становить 2.35 ‰; акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів № 153; рапорту командира 5 позаштатної зведеної навчальної роти в/ч НОМЕР_1 капітана ОСОБА_2 , з якого слідує, що 09.11.2025 року заступником командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу майором ОСОБА_3 були перевірені військовослужбовці 5 позаштатної зведеної навчальної роти на предмет перебування в стані алкогольного сп'яніння. Після перевірки медичним пунктом частини підтверджено факт перебування у стані алкогольного сп'яніння, зокрема, ОСОБА_1 ; витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по строковій частині) № 317 від 23.10.2025 року, відповідно до якого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зараховано на котлове забезпечення; службової характеристики.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Враховуючи особу порушника, його характеристику з місця служби, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Разом з тим, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який вчинив правопорушення під час виконання службових обов'язків, а отже підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 172-20, 283-285 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті строком на 10 діб.
ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, звільнити від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя