Справа № 752/6996/25
Провадження №: 2/752/5165/25
30 грудня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючої судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», Товариство) звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договором позики у загальному розмірі 91270 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30.12.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») було укладено в електронній формі кредитний договір №7427266, умовами якого передбачалося, що кошти кредиту надаються останнім у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем з метою отримання кредиту. 27.09.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27092024, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало позивачу за плату належні йому права вимоги, а останній прийняло належні первісному кредитору права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників 27.09.2024 до договору факторингу №27092024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25480 грн, яка складається із суми основного боргу позики в розмірі 7000 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 18480 грн.
Також, 20.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 у електронній формі був укладений договір позики №4199287, за умовами якого позичальнику надано кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки останнього. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги, а останній приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. На підставі реєстру боржників №24 від 16.05.2024 до вказаного вище договору факторингу, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 23040 грн за договором позики №4199287, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6000 грн та заборгованості за процентами в сумі 17040 грн.
До того ж, 12.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі - ТОВ «Аванс Кредит») та ОСОБА_1 у електронній формі було укладено кредитний договір №17019-11/2023, за умовами якого позичальнику надано кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки останнього. 21.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №21032024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги, а останній приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 21.03.2024 до договору факторингу №21032024, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором у розмірі 42750 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 10000 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 32750 грн.
Оскільки після відступлення ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» прав вимоги, відповідач у добровільному порядку належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань з повернення грошових коштів за вказаними вище договором позики та кредитними договорами, позивач був змушений звернутися до суду із вказаним позовом відповідно до вимог якого просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою корить сукупний розмір заборгованості за цими договорами в загальному розмірі 91270 грн, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 для розгляду цивільної справи №752/6996/25 визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду подати суду відзив на позов.
Відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень щодо суті спору, а також заява про проведення розгляду справи з повідомленням учасників справи, або ж повідомлення про адресу іншого місця проживання, від відповідача на адресу суду не надходило. Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви з додатками на його адресу зареєстрованого місця проживання, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду, як неотримане з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до положень пункту 4 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на те, що на поштовому повідомленні проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в силу положень пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається, що поштове відправлення вручено відповідачеві та він є повідомленим про розгляд справи.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Згідно постанов Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі №725/486/22, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
У відповідності до вимог частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною восьмою статті 279 ЦПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позовну заяву, то суд на підставі частини восьмої статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Положеннями статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
Відповідно до приписів статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Як убачається з матеріалів справи, 30.12.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №7427266, відповідно до пунктів 1.2, 1.3 якого на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 7000 грн, тип кредиту - кредит.
Відповідно до пункту 1.4 вказаного договору строк кредиту складає 360 дні, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.
За умовами пункту 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього договору.
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховуються товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту 30.12.2023 або 31.12.2023 (пункти 2.1, 2.2. договору).
У пункті 9.6 вказаного договору його сторони врегулювали порядок його укладення та створення електронних підписів сторін. Зокрема, передбачили, що договір уважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в інформаційно-комунікаційній системі товариства/ зазначений в цьому договорі.
У розділі 10 договору «Реквізити та підписи сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «Авентус Україна», з електронним підписом директора ОСОБА_2 , а також ідентифікуючі відомості споживача ОСОБА_1 , а саме: дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, телефони та електронний підпис клієнта НОМЕР_2 .
Тобто, даний договір сторони уклали в електронному виді шляхом електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором.
Окрім того, 30.12.2023 відповідачем також було підписано Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №7427266 від 30.12.2023, де міститься графік повернення кредиту разом із щомісячною сплатою процентів за користування кредитом та кінцевою датою повернення кредитних коштів - 24.12.2024.
27.09.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27092024, відповідно до якого останнє зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) з плату, а ТОВ «Авентус Україна» відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до наданої в матеріали справи копії акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №27092024 від 27.09.2024, на виконання вимог пункту 1.2 договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора перейшло права вимоги заборгованості від боржників і фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
За наданим суду витягом з реєстру боржників від 27.09.2024 до договору факторингу №27092024 від 27.09.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 25480 грн за кредитним договором №7427266, з яких 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 18480 грн - заборгованість за відсотками.
Разом з тим, судом установлено, що 20.12.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4199287, відповідно до умов пункту 1 якого було визначено, що позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківських рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а останній зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
За умовами пункту 2 вказаного договору сума позики була визначена в розмірі 6000 грн, строк позики 30 днів, базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) складає 26,71%, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення становить 3,00%. Дата надання позики визначена 20.12.2023, а останній день її повернення позичальником - 19.01.2024. При цьому вказано, що знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики становить 0,01%, а процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) в день - 3,50% (не застосовується в період воєнного стану). Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 1732,08%.
Як визначено у пункті 5.3 позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.
У пункті 22 договору сторони врегулювали технологію (порядок) його укладення та визначили, що цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику, затвердженого постановою Національного банку України від 03.11.2021 №113.
Також, у матеріали справи надано роздруківку додатку №1 до вказаного вище договору позики, де міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
За змістом наведених вище документів убачається, що вони підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором ТМ7dEe849f.
У поданій до суду позовній заяві ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» посилалось на те, що до нього від первісного кредитора перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище договором позики на підставі відповідного договору факторингу.
Так, в матеріали справи надана копія договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, укладеного між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов пункту 1.1. якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
При цьому, при укладенні вказаного вище договору факторингу його сторони визначили, що під терміном «боржники» розуміються позичальники клієнта, яким клієнт надав позику, тобто які мають зобов'язання перед клієнтом згідно з договорами позики, щодо внесення основної суми боргу (кредиту), плати за кредитом (плати за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, а також будь-які представники боржника, повірені, правонаступники, поручителі, інші особи, що взяли на себе обов'язок виконати (повністю або частково) зобов'язання щодо сплати заборгованості замість боржника. «Право вимоги» - права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) 04заборгованості з боржників, які виникли на підставі договору позики.
28.07.2021, 16.05.2024 та 30.05.2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» були укладені додаткові угоди №2, №24 та №28 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, згідно яких сторони погодили внести зміни до пункту 1.3 договору, де визначено обов'язок клієнта повідомити боржників про відступлення права вимоги, погоджено загальну суму прав вимоги, які відступаються згідно реєстру боржників №24 від 16.05.2024, а також внесено зміни до пункту 1 додаткової угоди №24 та змінити строки щодо боржників на нові у викладеній редакції.
На підтвердження факту переходу до позивача за вказаним вище договором факторингу права вимоги за договором позики №4199287 від 20.12.2023, що укладений із відповідачем, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до позовної заяви надано копію акту прийому-передачі реєстру боржників №24 від 16.05.2024 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021.
У наданому суду витязі з реєстру боржників №24 від 16.05.2024 значиться інформація про передачу права вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за договором позики №4199287, за яким наявна заборгованість у загальному розмірі 23040 грн, з яких 6000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 17040 грн - заборгованість за відсотками.
Також, з долучених до позовної заяви доказів убачається, що 12.11.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №17019-11/2023, відповідно до умов пунктів 1.1-1.4 якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
За змістом указаного договору тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 12.11.2023. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту: 05.11.2024. За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.
Відповідно до положень пункту 1.4.1 вказаного договору процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.2. цього договору.
У пункті 1.5 договору зазначено, що клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.
Умовами пункту 1.6 договорів визначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4731-21хх-ххх-9955 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаним реквізитами.
За змістом пунктів 2.1, 2.2 договору перед його укладанням товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного Банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, одним із перелічених у договорів способів. Видача кредиту клієнту - фізичній особі товариством здійснюється он-лайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт товариства https://avans.credit/.
Відповідно до пункту 3.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору.
За змістом пункту 7.1. договору, він уважається укладеними з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом зобов'язань за ним.
У розділі 8 договорів «Реквізити та підписи сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «Аванс Кредит», з електронним підписом директора Кожухар А.А., а також ідентифікуючі відомості клієнта ОСОБА_1 , а саме: дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, телефони, номер картки позичальника та електронний підпис клієнта НОМЕР_3 .
Тобто, цей договір сторони уклали в електронному виді шляхом електронного підпису відповідача в договорі про надання фінансового кредиту одноразовим ідентифікатором.
Згідно листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.01.2025 за №3466_250130164227, 12.11.2023 о 20:10:08 було успішно перераховано кошти на суму 10000 грн, маска карти НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua - 307636113, призначення платежу: зарахування 10000 грн на картку НОМЕР_4 .
Разом з цим, 21.03.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Аванс Кредит» було укладено договір факторингу №21032024, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.6 Договору факторингу №21032024, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору. Права вимоги вважаються прийнятими фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним акту прийому-передачі реєстру боржників (додаток №2).
21.03.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Аванс Кредит» було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №210320214 від 21.03.2024, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №21032024 від 21.03.2024, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Згідно даних витягу з реєстру боржників від 21.03.2024 до договору факторингу №21032024 від 21.03.2024 наявна інформація про передачу права вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №17019-11/2023, за яким наявна заборгованість у загальному розмірі 42750 грн, з яких 10000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 32750 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно з наданою ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» карткою обліку договору (розрахунку заборгованості) у ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №7427266 від 30.12.2023 наявна заборгованість у розмірі 25480 грн, яка складається із заборгованості по основному боргу в сумі 8000 грн, а також заборгованості по відсоткам у розмірі 18480 грн. Відповідно до змісту позовної заяви, з моменту отримання позивачем права вимоги за цим договором, а саме з 27.09.2024 жодних штрафних санкцій на вказану заборгованість не нараховувалось.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики №4199287 від 20.12.2023 вказано, що у відповідача за період з 16.05.2024 по 31.01.2025 станом на 31.01.2025 наявна заборгованість в сумі 23040 грн, у тому числі: 6000 грн - тіло основного боргу, 17040 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №17019-11/2023 від 12.11.2023 вказано, що у відповідача станом на 21.03.2024 за період з 12.11.2023 по 21.03.2024 наявна заборгованість в сумі 42750 грн, у тому числі: 10000 грн - тіло основного боргу, 32750 грн - заборгованість за відсотками. За змістом поданої позивачем позовної заяви також вказано, що з моменту отримання позивачем права вимоги за цим договором, а саме з 21.03.2024 жодних штрафних санкцій на вказану заборгованість не нараховувалось.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами першою та другою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами частин першої, другої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року №675-VIII.
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до положень частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону).
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зі змісту укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ Аванс Кредит» вказаних вище договору позики та кредитних договорів убачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між його сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, вони оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки ці договори були укладені на сайтах кредитодавців, та відповідач підписав їх одноразовими ідентифікаторами, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт позикодавця, такі договори не були би укладеними. Такий висновок суду узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19, провадження №61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20, провадження №61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20, провадження №61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20, провадження №61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20, провадження №61-2902св21.
Договори містять паспортні дані ОСОБА_1 , його адреси, номеру телефону та інші відомості.
З положень Закону України «Про електронну комерцію» убачається, що такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.
Згадані вище договори були вчинені в електронній формі, яка відповідно до статті 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми, а отже вони є обов'язковими до виконання сторонами.
Доказів на спростування факту підписання відповідачем спірних договорів до суду не надано.
У поданій до суду позовній заяві ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» посилалось на те, що до нього від первісних кредиторів перейшли права вимоги до відповідача за вказаними вище договором позики та кредитними договорами на підставі відповідних договорів факторингу.
Так, з матеріалів справи убачається, що 27.09.2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір факторингу №27092024, де відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників та витягу з такого реєстру від 27.09.2024 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №7427266 від 30.12.2023.
Також, 14.06.2021 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого та на підставі згаданих раніше акту прийому-передачі реєстру боржників від 16.05.2024, а також витягу з такого реєстру до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №4199278 від 20.12.2023.
Крім того, у відповідності до укладеного між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договору факторингу №21032024 від 21.03.2024, а також згідно долучених у матеріали справи копій акту прийому передачі реєстру боржників від 21.03.2024, а також витягу з реєстру боржників від 21.03.2024 до ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №17019-11/2023 від 12.11.2023.
Положеннями частини першої статті 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов'язку погашення кредиту.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за №361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за №278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за №667/11010/14-ц.
Таким чином, до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №4199287 від 20.12.2023 та кредитним договорами №17019-11/2023 від 12.11.2023 та №7427266 від 30.12.2023.
Договори факторингу не визнані недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. Отже, укладені між фінансовими установами та позивачем договори факторингу є належними доказом переходу права вимоги до боржника за вказаними вище договорами.
Окрім того, з матеріалів справи чітко вбачається, що позивачем до позовної заяви додано копії договорів факторингу, акти прийому-передачі реєстру боржників, витяги з реєстрів боржників, з якими і пов'язано набуття позивачем права вимоги.
Отже, судом було встановлено, що до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .
Разом з тим, як передбачено умовами договору про надання споживчого кредиту №7427266 від 30.12.2023 та договору позики №4199287 від 20.12.2023, кошти кредиту/позики надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_5 .
Доказом надання позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктами 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року №75 передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Разом із тим, позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені договором про надання споживчого кредиту №7427266 від 30.12.2023 та договором позики №4199287 від 20.12.2023, а відповідач ці кошти отримав.
Зі змісту наданих до суду договорів позики та кредиту неможливо встановити, на який саме рахунок позичальника та яким чином була перерахована сума позики.
Виписки з рахунку, платіжної інструкції, довідки про перерахування коштів за допомогою електронних платіжних систем, сервісів он-лайн платежів, тощо, які б підтверджували перерахування ТОВ «Авентус Україна» ОСОБА_1 коштів у розмірі 7000 грн за договором про надання споживчого кредиту №7427266 від 30.12.2023, а також коштів у розмірі 6000 грн ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_1 за договором позики №4199287 від 20.12.2023 позивачем не надано.
Як слідує з матеріалів справи, звертаючись до суду позивач у позовній заяві, позивач виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про витребування доказів, зокрема, інформації щодо належності відповідачу карткового рахунку та надходження на нього коштів, відповідної виписки з рахунку.
Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Додані до позовної заяви розрахунки заборгованості за договорами позики та кредиту не є належним доказом надання відповідачеві кредитних коштів та наявності заборгованості, оскільки самі розрахунки є внутрішніми документами фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику, а будь-яких доказів перерахування коштів на картку чи на рахунок відповідача позивачем не надано.
Вказані висновки ґрунтуються на правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 29 січня 2020 року у справі №755/18920/18.
Крім того, з розрахунку заборгованості за договором позики №4199287 від 20.12.2023 убачається зазначення у ньому лише суми заборгованостей за основною сумою боргу та відсотками, які утворилися станом на момент укладення позивачем із первісним кредитором договору факторингу, що залишилися незмінними на час подачі позову до суду. Розгорнутих відомостей щодо окремого нарахування вказаних сум, зокрема, відсотків такий розрахунок не містить.
За вказаних обставин, у зв'язку з недоведенням позивачем належними та допустимими доказами виконання обов'язку щодо переказу коштів у позику відповідачу на його рахунок, або іншим способом, а також фактичного користування відповідачем коштами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №7427266 від 30.12.2023 та договором позики №4199287 від 20.12.2023
Щодо позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення суми заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №17019-11/2023 від 12.11.2023, то суд дійшов таких висновків.
Як було установлено судом, зі змісту договору про надання фінансового кредиту №17019-11/2023 від 12.11.2023, укладеного між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , слідує, що він був укладений в електронній формі та підписаний відповідно одноразовим ідентифікатором
Сам договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.
Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 23 березня 2020 року №404/502/18.
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статтей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно з частиною другою статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Статтями 1046, 1049 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За умовами пункту 1.6 вказаного договору сторони передбачили, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4731-21хх-хххх-9955 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Зі змісту наданого позивачем листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.01.2025 за №3466_250130164227 слідує, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банка України №21/788-рк від 01.05.2023. Між їх підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 2022-01-12. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 12-11-2023 20:10:08 на суму 10000 грн, маска картки НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua - 307636113, призначення платежу: зарахування 10000 грн на карту НОМЕР_4 .
За таких обставин суд уважає доведеним факт зарахування на виконання умов договору про надання фінансового кредиту №17019-11/2023 від 12.11.2023, укладеного між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , кредитних коштів на картковий рахунок відповідача у розмірі 10000 гривень.
Отже, ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договорами. Відповідач не виконав своїх зобов'язань зі сплати кредитної заборгованості.
Окрім того, відповідно до умов укладеного між відповідачем та первісним кредитором договору про надання фінансового кредиту №17019-11/2023 від 12.11.2023 передбачалося, що кредит надавався строком на 360 днів, кінцевою датою його повернення є 05.11.2024, а процентна ставка за користування кредитними коштами була погоджена в розмірі 2,5%.
Згідно наданого суду розрахунку заборгованості відповідача за вказаним договором убачається, що окрім заборгованості по тілу кредиту у останнього також наявна заборгованість по відсоткам, які були нараховані за користування кредитними коштами. А саме, за наданим розрахунком такі відсотки були нараховані первісним кредитором у період з 12.11.2023 по 21.03.2024 в загальному розмірі 32750 грн, виходячи з відсоткової ставки 2,5% на день.
Тобто, з вказаного вище розрахунку, а також умов кредитного договору, випливає, що нарахування відсотків за користування відповідачем кредитними коштами не виходить за межі вказаного у договорі періоду кредитування позичальника.
Відповідач, у свою чергу всупереч вимогам частини першої статті 81 ЦПК України, не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої, або наявність заборгованості в іншому розмірі.
Положеннями частин першої та третьої статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Проте, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого ухвалою суду строку. В матеріалах справи також відсутні докази неможливості подання відповідачем доказів з об'єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження строк.
Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредитних коштів чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, встановивши укладення між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем кредитного договору, відсутність повної сплати боргу за кредитним договором, перехід права вимоги до позивача, суд доходить висновку про задоволення позову в цій частині вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №17019-11/2023 від 12.11.2023, а саме тіла кредиту в сумі 10000 грн та відсотків у розмірі 32750 грн.
Згідно вимог статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язанні з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки за результатами розгляду суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову у цій справі, то відповідно з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені на сплату судового збору в розмірі 1418,32 грн, тобто пропорційно до загального розміру задоволених позовних вимог (46,84%).
Керуючись статтями 2, 4, 7, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №17019-11/2023 від 12.11.2023 у розмірі 42750 грн, а також понесені у справі судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1418,32 грн.
У задоволенні інших вимог позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
1. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30, код ЄДРПОУ 35625014;
2. Відповідач - ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 .
Суддя А.О. Митрофанова