Справа №705/7960/25
1-кп/705/1158/25
30 грудня 2025 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань матеріали кримінального провадження № 62022150010000462 від 09.09.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, Миколаївської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу та перебував на посаді прожекториста прожекторного відділення системи електротехнічного забезпечення роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 62022150010000462 від 09.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Підготовче судове засідання по вказаному кримінальному провадженні призначене на 30 грудня 2025 року.
1. В підготовчому судовому засіданні захисник заявив клопотання про передання справи за підсудністю.
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання захисника.
Прокурор у підготовчому засіданні просив відмовити у задоволенні даного клопотання.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання та матеріали судової справи, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
Отже, вищезазначене питання підлягає першочерговому вирішенню.
Так, згідно з ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання захисника, суд вважає, що захисник не вказав обставин, які свідчать про порушення правил підсудності, які б свідчили про те, що місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке інкримінується обвинуваченому, є саме м. Миколаїв, оскільки як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений був мобілізований 24.02.2025 року, згідно наказу від 15.10.2025 року був переведений на місце дислокації в АДРЕСА_3 до військової частини НОМЕР_1 , однак обвинувачений не прибув м. Умань на службу до тимчасового місця дислокації до військової частини НОМЕР_1 .
В судовому засіданні обвинувачений дані обставини не заперечував.
Враховуючи вище викладене, клопотання захисника не підлягає задоволенню.
2. Також, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без можливості внесення застави обвинуваченому ОСОБА_4 який закінчується 03.01.2026 року, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала вказане клопотання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні в цілому проти задоволення клопотання не заперечував, просив застосувати до ОСОБА_4 заставу у мінімальному розмірі.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує, що заявлені ризики не зменшилися, а також наявні обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність, підстави для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою мають оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Як зазначено в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, серед іншого, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 26.11.2025 відносно ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 грн., строком до 03.01.2026.
26.12.2025 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 скеровано до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Прокурор подав до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких була встановлена при застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зокрема,
- ризик переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), так як ОСОБА_4 усвідомлює, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, та за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та розуміючи можливі для нього наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності.
ОСОБА_4 перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, матиме можливість перетнути державний кордон з іншою державою, оскільки наразі продовжує тривати воєнний стан, цілодобово триває збройна агресія з боку російської федерації, наявна велика кількість осіб, що перетинають кордон, а в деяких місцевостях взагалі відсутні межі територіальної цілісності, може спробувати уникнути кримінальної відповідальності та бути непоміченим при перетині державного кордону. У зв'язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати останнього, а тому наявні всі передумови до його ухилення від органу досудового розслідування і суду;
- ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу вимагати подання від них неправдивих показань або зміну уже наданих під час досудового розслідування, тим самим матиме можливість особисто або через своїх колег, які є військовослужбовцями та інших свідків, яким відомі обставини зазначеного кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у справі;
- ризик вчинення інших злочинів чи продовження злочинів, у яких підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки, як вбачається, з матеріалів кримінального провадження, підозрюваний будучи військовослужбовцем військової частини, в умовах воєнного стану, вбачає за можливе грубе порушення військової дисципліни, як одного із основних принципів будови Збройних Сил України, може ухилятись від кримінальної відповідальності, при цьому усвідомлюючи, що за військовослужбовцями закріплена зброя та боєприпаси може використати їх, задля залякування свідків та/або в інших злочинних цілях.
Таким чином, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення наявних ризиків.
У судовому засіданні не встановлено даних про зменшення чи відсутність ризиків, а також про наявність достатніх стримуючих факторів для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Також, суд враховує, що завершення судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, неможливе.
Суд звертає увагу, що на даний час обставини, які зумовили тримання обвинуваченого під вартою у якості запобіжного заходу, не змінилися. Зокрема, в судовому засіданні ще не було допитано всіх свідків, самого обвинуваченого, не було досліджено доказів.
Разом з цим, суд не вбачає підстав зміни раніше визначеного розміру застави, оскільки не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити частково.
3. Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив по кримінальному провадженню призначити судовий розгляд, так, як підстави передбачені п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.
Обвинувачений та захисник щодо призначення справи до судового розгляду заперечували, оскільки, на їх думку, справа не підсудна Уманському міськрайонному суду.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду з наступних підстав.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, який складений відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: визначає дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Враховуючи наведені вимоги діючого кримінально-процесуального законодавства України, суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду не заявлено.
Відповідно до ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення вказаного кримінального провадження до судового розгляду.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 194, 196, 314, 315, 331, 369-372, 395 КПК України, суд
1. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про передачу справи за підсудністю - відмовити.
2. Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 27 лютого 2026 року включно.
Залишити без змін визначений раніше розмір застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у зв'язку з внесенням ним застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, де він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця перебування та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити, якщо обвинувачений не виконає покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.
3. Закінчити підготовче провадження у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області на 08 січня 2026 року о 12 годині 00 хвилин за адресою: вул. Андрія Кизила, 18 м. Умань Черкаської області.
Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та захисника.
Копію даної ухвали в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою направити Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» для виконання та вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1