Справа № 712/17566/25
Провадження № 2а/712/338/25
про повернення позовної заяви
26 грудня 2025 року м. Черкаси
Cуддя Соснівського районного суду м. Черкаси Чапліна Н.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, стягнення безпідставно набутих коштів,
ОСОБА_1 24.12.2025 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просив суд:
- визнати поважними причини пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення із позовом про оскарження постанови про адміністративне правопорушення №3481/М/2025 від 07.07.2025;
-визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №3481/М/2025 від 07.07.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою ОСОБА_2 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набути кошти в сумі 34000 грн.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя зазначає наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно з ч.1 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до ч. 4 172 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Досліджуючи питання належності захисту права позивача на повернення спірних коштів у порядку адміністративного судочинства, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Постанова про застосування адміністративно штрафу є актом індивідуальної дії (правозастосовним актом), який стосується прав, обов'язків та інтересів визначеного у постанові суб'єкта (за обставинами справи - позивача), є обов'язковою для нього, а її дія вичерпується виконанням. Правовідносини сторін спору щодо накладення та сплати цього штрафу є публічно-правовими. Оскарження такої постанови як акта суб'єкта владних повноважень належить до юрисдикції адміністративного суду.
Водночас однією із заявлених у даному позові вимог є вимога щодо стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача безпідставно набутих коштів в сумі 34000 грн, які, на думку позивача, відповідач набув безпідставно у ході виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз статті 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
За змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.
Посилаючись на безпідставність набуття ІНФОРМАЦІЯ_3 коштів, позивач посилався на протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення № 481/М/2025 від 07.07.2025, яка має бути скасована.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові, зокрема цивільні відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
З огляду на чинне правове регулювання правовідносини щодо повернення з бюджету коштів, які були сплачені у якості штрафу, але після скасування постанови про застосування штрафу знаходяться у бюджеті без достатньої правової підстави, не є публічно-правовими.
Такий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 та використано Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 27.02.2024 у справі №320/1000/23.
Таким чином, заявлені позовні вимоги належить розглядати в порядку різного судочинства, отже, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 172 Кодексу адміністративного судочинства України щодо об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві.
Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Згідно з ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст.172, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, стягнення безпідставно набутих коштів, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Чапліна