Справа № 697/2864/25
Провадження № 2/697/1329/2025
29 грудня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали цивільної справи за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» (далі - ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ») подано позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» (23.06.2025 назву було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ») та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики №92629 від 28.07.2019 в електронній формі.
Згідно умов договору позики позикодавцем сума коштів в розмірі 5000 грн була перерахована на картковий рахунок вказаний позичальником при укладанні договору позики. Відповідно до умов договору позики стандартна процентна ставка становить 0,01% в день, розмір комісії складає 1,4%, підвищена комісійна винагорода у випадку прострочення терміну платежу становить 3,0%.
Відповідач не виконує свої грошові зобов'язання належним чином, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 25104,50 грн, яку просить суд стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 06.11.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, 02.12.2025 ним було отримано ухвалу про відкриття провадження, відзив на позов не подано.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно д ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 28.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» та відповідачем був укладений Договір позики №92629.
Відповідно до пункту 1.1. договору позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов'язується повернути позику та грошову винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України - гривні, в сумі та строк: Сума позики 5000,00 гривень. Плата за користуванням позикою - стандартна процентна ставка становить 0,01% в день, розмір комісії складає 1,4%, підвищена комісійна винагорода у випадку прострочення терміну платежу становить 3,0%. Строк повернення позики 26.08.2019.
Згідно з п. 4.2 договору сторони домовились, що повернення позики та сплата плати за користування позикою здійснюватиметься згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору та розміщується в Особистому кабінеті.
Зазначений договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Згідно Графіку платежів до Договору позики №92629 від 28.07.2019 сума позики -5000,00 грн; проценти за користування позикою - 14,5 грн; комісійна винагорода - 2030,00 грн; термін платежу 26.08.2019; заборгованість за договором позики 7044,50 грн. (а.с.10-18).
Згідно з Довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛАЄНС» № 92629 від 01.09.2025, ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ», на картковий рахунок отримувача Білецького Максима Анатолійовича 28.07.2019 було успішно перераховано грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., номер банківської картки отримувача коштів НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №92629 від 28.07.2019 заборгованість відповідача у період з 28.07.2019 по 31.07.2025 становить складає 25104,50 грн, з яких:
- 5 000,00 грн - заборгованість за позикою,
- 20104,50 грн - заборгованість по процентам та комісії за користування позикою.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторін.
Згідно ст.ст.1054, 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Матеріали справи свідчать про те, що позикодавець свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак останній не здійснював погашення заборгованості.
Доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, отримання коштів, відповідачем суду не надано.
Разом з тим, щодо нарахування та стягнення заборгованості за процентами та комісією за користування позикою, суд зазначає наступне.
У ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Зі змісту ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, з-поміж іншого, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 ЦК України).
Таким чином право позивача нараховувати передбачені договором позики проценти та комісії припиняється після спливу визначеного договором строку надання позики чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
В цих правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки викладені, зокрема в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 300/438/18.
Як зазначалося вище у п. 5.4. договору позики сторони обумовили, що у випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості.
Водночас позивачем такі позовні вимоги до відповідача не заявлені.
Відповідно до п. 4.2 договору та графіку платежів до договору позики:
- сума позики - 5000,00 грн;
- проценти за користування - 14,5 грн;
- комісійна винагорода за користування - 2030,00 грн.
А отже нарахування комісії та процентів поза графіком (по закінченню терміну кредитування) є неправомірною.
Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За вказаних обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підтверджені належними та допустимим доказами, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 7044,50 грн., з яких:
- основний борг складає 5000,00 грн.,
- заборгованість по відсотках складає 14,50 грн.
- заборгованість по комісії складає 2030,00 грн.
Що стосується судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2422,40 грн. (а.с.1.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Оскільки вимоги позивача задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а саме у розмірі 28,06%, що становить 679,73 грн. судового збору та 1403,00 грн. правничої допомоги.
Керуючись ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» заборгованість за кредитним договором №92629 від 28.07.2019 у розмірі 7044,50 грн.
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 679,73 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 1403,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено 29.12.2025.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», код ЄДРПОУ 41229318, місцезнаходження: вул. В'ячеслава Липинського, 10/1, м. Київ, 01054.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 .
Суддя Г . С . Сивухін