справа № 691/689/25
провадження № 2/691/590/25
29 грудня 2025 рокум. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами № 6952091 від 20.01.2022 і № 2850302374-192539 від 04.02.2022 у сумі 16191 грн. 33 коп. та понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 9000 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 20.01.2022 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір № 6952091, в електронній формі, підписаний електронним підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого Товариство надало позичальнику кредит у сумі 10000 грн., з пролонгацією, зі сплатою відсотків за користування кредитом у сумі 1140 грн., які нараховуються за ставкою 0,38 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування.
04.02.2022 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» і ОСОБА_1 було укладено договір № 2850302374-192539, в електронній формі, підписаний електронним підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора за умовами якого, Товариство надало позичальнику кредит у сумі 4000 грн., строком на 20 діб, до 24.02.2022, зі сплатою відсотків 1,85 % за кожен день користування кредитом.
07.03.2023 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» і ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу № 07/03/23, за умовами якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором № 2850302374-192539 від 04.02.2022.
18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» і ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 18-02/25, за умовами якого ТОВ «Коллект Центр» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором: № 2850302374-192539 від 04.02.2022.
25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 25-07/2024, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором № 6952091 від 20.01.2022.
Загальний розмір непогашеної заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитними договорами становить 16191 грн. 33 коп., з яких:
- за договором № 2850302374-192539 від 04.02.2022, загальна заборгованість - 5480 грн., яка складається з тіла кредиту - 4000 грн. та заборгованості за відсотками - 1480 грн.;
- за договором № 6952091 від 20.01.2022 загальна заборгованість - 10711 грн. 33 коп., яка складається з тіла кредиту - 9409 грн., заборгованості за відсотками - 1002 грн. 33 коп. та заборгованості за комісіями - 300 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.
Про час і місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 повідомлений поштовим повідомленням за встановленим місцем реєстрації.
Клопотання від відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження до суду не надходило.
Оскільки відповідач не подав відзив на позовну заяву, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За правилами з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Судом установлено, що 20.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 6952091, в електронній формі, підписаний електронним підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого, Товариство надало позичальнику кредит у сумі 10000 грн., строком на 30 днів, до 19.02.2022.
Відповідно до умов п. 1.5 договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 1440.00 грн. у грошовому виразі та 414.00 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору.
Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 11440 грн.
Комісія за надання кредиту 300 грн., яка нараховується за ставкою 3.00% від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом: 1140 грн., які нараховуються за ставкою 0.38 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
За умовами п. 2.1 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Пунктом 2.2 договору передбачено позичальником плату за договором, зокрема, п. 2.2.1 договору визначено сплату позичальником комісії за надання кредиту та відсотків за його користування у розмірах, визначених п. 1.5.1- п. 1.5.2 договору; п. 2.2.2 та п. 2.2.3 визначено термін нарахування відсотків, з урахуванням особливостей договору та принцип нарахування відсотків за стандартною (базовою) ставкою, з урахуванням пролонгації договору.
Розділом 4 вище указаного договору передбачено відповідальність сторін, зокрема виконання зобов'язання позичальником з повернення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та здійснення інших платежів відповідно до умов договору.
За умовами п. 6.1 договору, указаний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний через його сайт та відповідний мобільний додаток.
Відповідно до п. 6.3 договору, позичальник, приймаючи умови Товариства про укладання даного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами договору, графіком платежів та паспортом споживчого кредиту.
Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 10000 грн. 00 коп. підтверджується квитанцією ID платежу від 20.01.2022.
Згідно відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення, заборгованість ОСОБА_1 договором № 6952091 від 20.01.2022 становить 10711 грн. 33 коп., з яких: 9409 грн. - заборгованість за кредитом, 1002 грн. 33 коп. - заборгованість за відсотками за користування, 300 грн. - заборгованість за комісією.
Разом із цим, із відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення вбачається, що сплачені ОСОБА_1 грошові кошти на погашення заборгованості, були в тому числі скеровані на «сплату комісії за управління та обслуговування кредиту», а саме: 19.02.2022 у сумі 300,00 грн., 22.02.2022 у сумі 291,00 грн., а також здійснено «нарахування комісії за управління та обслуговування кредиту», що не передбачено умовами кредитного договору.
Всього за кредитним договором ОСОБА_1 було сплачено 1466,00 грн.
За умовами кредитного договору, загальні витрати позичальника за кредитом та всіма нарахуваннями становить 11440,00 грн.
А тому від цієї суми слід відняти вже сплачену частину коштів та борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Мілоан» буде становити 11440-1466=9974,00 грн.
При цьому ТОВ «Мілоан» не може передати за договором факторингу більшу частину коштів, ніж йому належить на момент відступлення права вимоги.
04.02.2022 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2850302374-192539, в електронній формі, підписаний електронним підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора за умовами якого, Товариство надало ОСОБА_1 кредит у сумі 4000 грн., строком на 20 діб, до 24.02.2022, процентна ставка фіксована та складає 702 % річних, що становить 1480 грн.
За умовами п. 2.5 договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом здійснюється згідно графіка розрахунків (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 6.1 договору передбачено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до чинного законодавства України та умов договору.
На підтвердження отримання позичальником кредитних коштів у розмірі 4000 грн. 00 коп., позивач надав інформаційну довідку про проведення трансакції через технологічного оператора платіжних послуг РSР Platon грошових коштів платником 04.02.2022 на суму 4000 грн.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.03.2023 становить 5480 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за кредитом, 1480 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками.
25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 265-07/2024, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, що вказані в реєстрі боржників, у тому числі за договором № 6952091 від 20.01.2022.
Згідно додатку № 1 реєстр боржників до договору факторингу № 25-07/2024, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 6952091 від 20.01.2022, загальна сума заборгованості останнього становить 10711 грн. 33 коп.
На підтвердження виконання умов указаного договору факторингу, позивач надав платіжну інструкцію доручення № 448090005 від 26.07.2024 про перерахування платником ТОВ «Факторинг Партнерс» отримувачу ТОВ «Мілоан» оплати згідно умов указаного договору факторингу.
07.03.2023 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги № 07/03/23, за умовами якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило, а ТОВ «Коллект Центр» набуло за плату право вимоги згідно реєстру боржників.
Згідно додатку № 1 реєстр боржників до договору про відступлення прав вимоги № 07/03/23, ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2850302374-192539 від 04.02.2022, загальна сума заборгованості останнього становить 5480 грн.
На підтвердження виконання умов указаного договору факторингу, позивач надав акт № 1 зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.03.2023.
18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 18-02/25, за умовами якого ТОВ «Коллект Центр» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором № 2850302374-192539 від 04.02.2022.
На підтвердження виконання умов указаного договору № 18-02/25, позивач надав акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.03.2025.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем доведено вимоги про стягнення заборгованості за договором позики № 2850302374-192539 від 04.02.2022 укладеним між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 на суму 5480 грн. та за договором № 6952091 укладеним 20.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 на суму 9974 грн. 00 коп.
Загальний розмір непогашеної заборгованості у ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитними договорами становить 15454 грн. 00 коп.
Щодо судових витрат.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, відносяться витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн., надавши договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на отримання юридичної допомоги від 01.07.2025, витяг з акту № 9 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025.
При цьому суд враховує, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12- І71гс19).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 456/456/20, від 01.11.2022 у справі № 757/24445/21-ц.
Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що зазначення адвокатом 2 години часу на усну консультацію на суму 3000,00 грн. є явно надуманими, оскільки позич лише за одним договором факторингу з ТОВ «Мілоан» придбав право вимоги до 15000 боржників, а тому консультування його по кілька годин по кожній позовній заяві не відповідає ні фізичним можливостям ні здоровому глузду. Зазначення адвокатом 2 години часу на складання позовної заяви на суму 6000 грн. суд також вважає явно завищеними, оскільки позовна заява є нескладною, більшу частину якої складає цитування норм Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України, яка є незмінною для такої категорії позовних заяв, без посилання на практику Верховного Суду та ЄСПЛ, участі в судових засіданнях адвокат не приймав.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про не співмірність витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн. і вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3000 грн., оскільки саме така сума буде відповідати критерію розумності, справедливості, виконаної адвокатом роботи та співмірності з розміром задоволених позовних вимог.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 - 282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за кредитними договорами № 6952091 від 20.01.2022 та № 2850302374-192539 від 04.02.2022 у сумі 15454 (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 2312 (дві тисячі триста дванадцять) грн. 08 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.
Суддя Л. В. Подорога