Справа № 565/3042/25
Провадження № 3/565/811/25
29 грудня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області в особі судді Незнамової І.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч.1 ст.1732 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ВАБ №939430 від 04.12.2025 року слідує, що 04 грудня 2025 року, близько 02 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила умисні дії психологічного характеру відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким спільно проживає, а саме: ображала ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим вчинила домашнє насильство.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч.1 ст.1732 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнала, при цьому, пояснила, що дійсно 04 грудня 2025 року, близько 02 год. 00 хв., перебуваючи за місцем проживання, між нею та сином ОСОБА_2 , з яким спільно проживає, виник конфлікт, в ході якого вона висловилась нецензурною лайкою в адресу сина, оскільки останній вчиняв відносно неї психологічне насильство, ображав її, вибивав вхідні двері до квартири, агресивно себе поводив. У зв'язку з такою поведінкою сина, вона викликала поліцію. Однак, по приїзду на місце події, поліцейські склали протоколи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.1732 КУпАП, як відносно неї, так і відносно сина. При цьому, ОСОБА_1 зазначала, що саме вона є потерпілою від домашнього насильства з боку свого сина ОСОБА_2 , стосовно якого працівниками поліції, окрім протоколу, також був винесений терміновий заборонний припис, з вимогою залишити квартиру на добу. Зауважила, що її нецензурні висловлення в адресу сина були спровоковані його протиправною поведінкою, що, на її переконання, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, тому просить провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ВАБ №939430 від 04.12.2025 року слідує, що 04 грудня 2025 року, близько 02 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила умисні дії психологічного характеру відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким спільно проживає, а саме: ображала ОСОБА_2 нецензурною лайкою.
Суд зауважує, що в графі «потерпілий»протоколу серії ВАБ №939430 від 04.12.2025 року, запис відсутній.
Частина 1 ст.1732 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Суд зазначає, що згідно формулювання обвинувачення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення, з об'єктивної сторони дії ОСОБА_1 виражені у формі психологічного насильства - образ нецензурною лайкою сина ОСОБА_2 .
Як встановлено у судовому засіданні з пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , між нею та її сином дійсно відбувся конфлікт, спровокований саме її сином ОСОБА_2 , який вибивав вхідні двері до квартири, ображав ОСОБА_1 , у зв'язку з чим остання викликала поліцію, при цьому, дій що могли спричинити шкоду психологічному здоров'ю сина, ОСОБА_1 не вчиняла.
Вказані обставини підтверджуються рапортом ЄО №9008 від 04.12.2025 року, з якого встановлено, що 04.12.2025 року на службу «102» надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що її син - ОСОБА_2 вибиває вхідні двері до квартири, кричить, вчиняє психологічне насильство стосовно заявниці, поводить себе агресивно.
Згідно письмового пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 04.12.2025 року слідує, що дійсно, за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, його матір ОСОБА_1 ображала його нецензурною лайкою.
З наведеного вбачається, шо до потерпілого ОСОБА_2 його матір'ю ОСОБА_1 не було застосовано домашнього насильства, в тому числі ОСОБА_2 не завдано шкоди психологічному здоров'ю, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого диспозиція ст.173-2 КУпАП.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку дії ОСОБА_1 у виді образ нецензурною лайкою сина ОСОБА_2 , були спровоковані саме протиправною поведінкою сина, який вчиняв домашнє насильство відносно ОСОБА_1 .
Самі по собі образи нецензурною лайкою без наслідків у вигляді можливості настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому, - не становить складу правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява №25).
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу протоколу про адміністративне правопорушення, адже діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Інших протиправних дій ОСОБА_1 , які б, у свою чергу, утворювали склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.1732 КУпАП, у судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 1732 КУпАП.
Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.1732 КУпАП.
У відповідності до ч.1п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, ст.ст.221, 283 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю у її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області.
Суддя І.М.Незнамова