Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 193/1774/25
Провадження № 3/542/562/25
29 грудня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Нові Санжари у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і матеріали справи, додані до нього, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
26 листопада 2025 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області від Полку патрульної поліції в місті Кривий ріг УПП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126КУпАП.
Відповідно до постанови Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2025 року справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 КУпАП направлено для розгляду за місцем проживання порушника до Новосанжарського районного суду Полтавської області на підставі статті 276 КУпАП.
24 грудня 2025 року справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 КУпАП надійшла до Новосанжарського районного суду Полтавської області та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшла до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.
З протоколу від 18 листопада 2025 року серії ЕПР1 № 516355 (а.с. 5), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, вбачається наступне.
18 листопада 2025 року близько 09 год 19 хв у Дніпропетровській області в Криворізькому районі, траса Н-11 55 км, Софіївська ОТГ, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом BMW 520D, державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не мав права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторного протягом року. Зафіксовано на нагрудний відео реєстратор Motorola vb400 477427, 475771. Вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушив пункт 2.1а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 126 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 29 грудня 2025 року, ОСОБА_1 з'явився.
Після роз'яснення відповідно до статті 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. ОСОБА_1 не заперечував те, що він керував транспортним засобом за обставин, зазначених в протоколі, не маючи при цьому права на керування таким транспортним засобом. Пояснив, що керування ним транспортним засобом за відсутності права на керування обумовлено надзвичайними подіями, а саме: тим, що його дідусь потрапив до лікарні, і йому було необхідно дістатись лікарні і допомогти дідусеві із закупівлею ліків, наданням допомоги. Поряд з цим, особи, яка б довезла його до дідуся, не було. Вважав, що оскільки він є військовим, то він має право сісти за кермо, якщо це відповідає ситуації. На його думку, ситуація, яка склалась, була нагальна, та надавала йому право сісти за кермо, не маючи права на керування транспортним засобом. Підтвердив те, що, дійсно, протягом року, вже вчиняв аналогічне правопорушення - керував транспортним засобом без права на його керування у червні 2025 року, накладене стягнення у вигляді штрафу - сплатив.
Надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення в сукупності із доданими до нього матеріалами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно з частиною 5 статті 126 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пунктом 2.1а Правил дорожнього руху України, встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно частини 10 статті 15 Законом України «Про дорожній рух», встановлено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 516355 від 18 листопада 2025 року (а.с. 5);
- рапортом інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській обл. ДПП лейтенанта поліції Владислава Старікова, в якому вказано, що 18.11.2025, близько 09 год 19 хв у Дніпропетровській області, в Криворізькому районі, с. Вишневе, траса Н-11, 55 км було зупинено транспортний засіб марки BMW 520D з державним номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: перевищення швидкісного режиму у населеному пункті. Під час перевірки документів встановлено, що останній керував транспортним засобом, будучи особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом, та вже притягався до відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП протягом року, згідно з постановою серії ЕНА № 4946355 від 11.06.2025 року. Правопорушення було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор motorola vb400 477427, 475771 (а.с. 6);
- відеозаписами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 8);
- інформацією з Адмінпрактики порталу Армор, з якого встановлено, що ОСОБА_1 на підставі постанови серії ЕНА 4946355 від 11.06.2025 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП (а.с. 9);
- карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с. 6).
Відповідно до інформації з Адмінпрактики порталу Армор встановлено, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до постанови серії ЕНА № 4946355 від 11.06.2025 за частиною 2 статті 126 КУпАП, у зв'язку з тим, що він керував транспортним засобом, не маючи права керувати таким транспортним засобом (а.с. 9). Факт вчинення першого правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, ОСОБА_1 підтверджено.
Судом досліджено відеозаписи події з камер поліцейських, які є додатками до протоколу. Порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення не порушений, ОСОБА_1 оголошені його права відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.
Також з досліджених відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 не повідомляв працівникам патрульної поліції, що він був змушений сісти за кермо через необхідність допомогти своєму дідусеві, який потрапив до лікарні, а повідомив, що повертається на службу.
З огляду на протиріччя в поясненнях, наданих ОСОБА_1 суду та на місці події працівникам поліції, за відсутності документів на підтвердження тих обставин, що дідусь особи, яка притягається до відповідальності, дійсно потребував допомоги з боку ОСОБА_1 , суд оцінює критично його пояснення, як такі, що спрямованні на уникнення відповідальності.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Національній гвардії України (а.с. 16).
Аргумент відносно того, що він як військовий, має право сісти за кермо без права на керування транспортним засобом у будь-якій нагальній ситуації, суд не приймає до уваги з огляду на те, що у даній ситуації, останній не виконував обов'язків військової служби, не перебував на спеціальному завданні, а здійснював керування цивільним транспортним засобом, будучи одягненим у цивільний одяг.
Отже, суд, дослідивши матеріали справи, вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи вид стягнення, суд зазначає, що обставин, передбачених статтею 34 КУпАП, які пом'якшують відповідальність, а також обставин, передбачених статтею 35 КУпАП, які обтяжують відповідальність, не встановлено.
Санкцією частини 5статті 126 КУпАП для водіїв передбачено вид стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до довідки старшого інспектора відділення адміністративної практики ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП майора поліції Сергія Крижановського зазначено, що згідно з наявних облікових баз гр. ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 7).
При призначенні покарання суд враховує висновки Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04.09.2023 (справа №702/301/20), яка звернула увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Обґрунтовуючи доводи, наведені у вказаній постанові, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Суд зазначає, що на необхідності під час розгляду справ про адміністративні правопорушення застосовувати за аналогією окремі положення кримінального процесуального законодавства та/або окремі висновки, сформовані в рішеннях Касаційного кримінального суду, зокрема, й сформовані у постанові Об'єднаної палати ККС у складі Верховного Суду від 04.09.2023 № 702/301/20, наголошено й у Листі голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду О. Марчука від 04.12.2025 № 718/0/158-25.
Також, у вказаному Листі голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду О. Марчука від 04.12.2025 № 718/0/158-25 акцентовано увагу на тому, що частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено «накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого». Вказане положення є імперативним щодо позбавлення права керування транспортним засобом, і таке стягнення має бути застосовано безальтернативно. При цьому дискреція в такому разі можлива лише щодо строку застосування такого заходу.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу порушника, обставини вчинення ним правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, а також, запобігання вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років, що передбачено частиною 5 статті 126 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», із правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 40-1, частиною 5 статті 126, статтями 276-280, 283, 285 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн (сорок тисяч вісімсот гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови оголошено 29 грудня 2025 року о 16 год 00 хв у приміщенні Новосанжарського районного суду Полтавської області.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва