єдиний унікальний номер справи 531/2670/23
номер провадження 1-в/531/60/25
30 грудня 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника медичної установи - ОСОБА_4 ,
особи, стосовно якої передбачається припинення застосування
примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка заяву лікаря-психіатра КНП «Карлівська лікарня ім. Л.В. Радевича» ОСОБА_7 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , -
До суду надійшла заява лікаря-психіатра КНП «Карлівська лікарня ім. Л.В. Радевича» ОСОБА_7 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 з тих підстав, що він перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 2007 року з діагнозом: «Легка розумова відсталість в ступені вираженої дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю, олігофренічними дефектами, дефектом психопат подібного типу зі значним порушенням поведінки». Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 01 серпня 2024 року застосовано до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14 квітня 2025 року змінено стосовно ОСОБА_5 вид примусового заходу медичного характеру з лікування у закладі з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Відповідно до висновку ЛКК Поліклінічного відділення КНП «Карлівська лікарня ім. Л.В. Радевича» від 28 жовтня 2025 року, за період спостереження за хворим пацієнт перебував під регулярним спостереженням психіатра, лікування отримував згідно з призначенням, скарг не висловлює. З боку поведінки - спокійний, критичне ставлення до свого стану наявне, агресивних чи асоціальних дій не спостерігалося. Порушень режиму лікування та огляду не зафіксовано. З урахуванням клінічного покращення і стабільного психічного стану, відсутності суспільно небезпечних дій і належного виконання лікувального режиму, комісія вважає недоцільним подальше застосування амбулаторного примусового психіатричного нагляду та лікування. Рекомендується: припинити амбулаторного примусової психіатричної допомоги; подальше диспансерне спостереження у психіатра на добровільних засадах.
В судовому засідання лікар-психіатр ОСОБА_7 була відсутня.
Представник медичного закладу ОСОБА_4 повністю підтримала заяву лікаря-психіатра.
Прокурор вражав, що за наявності висновку ЛКК, яким встановлено необхідність припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, заяву необхідно задовольнити.
ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні також підтримали заяву лікаря-психіатра та просили її задовольнити.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 95 КК України та ст. 514 КПК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 01 серпня 2024 року застосовано до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14 квітня 2025 року змінено стосовно ОСОБА_5 вид примусового заходу медичного характеру з лікування у закладі з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно висновку ЛКК Поліклінічного відділення КНП «Карлівська лікарня ім. Л.В. Радевича» №785 від 28 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_5 , за період спостереження за хворим пацієнт перебував під регулярним спостереженням психіатра, лікування отримував згідно з призначенням, скарг не висловлює. З боку поведінки - спокійний, критичне ставлення до свого стану наявне, агресивних чи асоціальних дій не спостерігалося. Порушень режиму лікування та огляду не зафіксовано. З урахуванням клінічного покращення і стабільного психічного стану, відсутності суспільно небезпечних дій і належного виконання лікувального режиму, комісія вважає недоцільним подальше застосування амбулаторного примусового психіатричного нагляду та лікування. Рекомендується: припинити амбулаторного примусової психіатричної допомоги; подальше диспансерне спостереження у психіатра на добровільних засадах.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне заяву лікаря-психіатра КНП «Карлівська лікарні ім. Л.В. Радевича» ОСОБА_7 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Керуючись ст. 95 КК України, ст. ст. 512, 514 КПК України, суд, -
Заяву лікаря-психіатра КНП «Карлівська лікарні ім. Л.В. Радевича» ОСОБА_7 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Припинити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Полтавського апеляційного суду.
Суддя