єдиний унікальний номер справи 531/2699/25
номер провадження 2/531/1232/25
29 грудня 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Попова М.С.,
за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ», за участі представника позивача Грушевого Юрія Віталійовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 1410738810641 від 16.04.2024 року у розмірі 11820,00 грн., а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на оплату правової допомоги в розмірі 10600,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до договору про надання кредиту №1410738810641 від 16.04.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ», відповідач отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 3000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 894,25%(2,45% в день) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить 168153,19%. Строк кредиту-120 днів з 16.04.2024 року по 14.08.2024 року.
Вказаний договір був укладений в електронній формі, підписаний відповідачем шляхом введення особистого паролю в особистому кабінеті.
Позивач свої зобов'язання за даним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, переказ коштів здійснено 16.04.2024 року, що підтверджується довідкою про переказ коштів ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ, а також довідкою про ідентифікацію. Проте відповідач свої зобов'язання порушила, кошти позивачу не повернула, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 28.10.2025 становить 11820,00 грн., та яка складається із: заборгованості за кредитом-3000,00 грн., заборгованості за відсотками-8820,00 грн
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ», тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 07 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
14.11.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про часткове визнання позову, у якій остання визнає факт укладення кредитного договору. Водночас відповідач не погоджується з сумою нарахованих процентів в розмірі 8820,00 грн., оскільки вона є дружиною військовослужбовця, а тому, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», підлягають стягненню проценти за користування кредитом в лише розмірі 2352,00 грн. Окрім того, ОСОБА_1 прохає задовольнити витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн., що становить вартість складання позовної заяви, в решті суми відмовити, оскільки представник позивача участі в судових засіданнях не брав.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до договору про надання кредиту № 1410738810641 від 16.04.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ», відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 3000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 894,25%(2,45% в день) річних від суми кредиту. Реальна процентна ставка становить 168153,19%. Строк кредиту-120 днів з 16.04.2024 року по 14.08.2024 року.
Вказаний договір був укладений в електронній формі, відповідно до умов Закону України «Про електронні послуги».
Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Перед підписанням договору відповідач була ознайомлена із з усіма істотними умовами договору у спосіб, передбачений договором, що стало підставою для його підписання сторонами.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, кошти відповідачу надав, що підтверджується довідкою про переказ коштів ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ від 29.07.2025 №7/13523, а також довідкою про ідентифікацію, проте остання свої зобов'язання порушила, кошти позивачу не повернула, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 28.10.2025 р. становить 11820,00 грн., та яка складається із: заборгованість за кредитом-3000 грн., заборгованість за відсотками-8820,00 грн.
Вказану заборгованість відповідачем так і не погашено.
Відповідно до п. 1.3.1. Договору відповідач зобов'язаний здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку, що є додатком до кредитного договору.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено в ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
За замістом норми ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналізуючи викладене, беручи до уваги, що спір між сторонами виник за договірних обставин, суть яких ніким не спростовувалась, сам договір не суперечить діючому законодавству, та враховуючи положенняст.1049 ЦК України, яким визначено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання кредиту №140738810641 від 16.04.2024 року за тілом кредитом в сумі 3000,00 грн..
Що стосується стягнення процентів за кредитним договором № 140738810641 від 16.04.2024 року суд зазначає наступне.
Згідно ч. 15 ст. 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів для доведення статусу особи, яка має право на пільги, визначені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 12 серпня 2023 року серії НОМЕР_1 , виданого Карлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 12 серпня 2023 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведено державну реєстрацію шлюбу. Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_4 , прізвище дружини - ОСОБА_4 .
Згідно довідки №530, виданої 22 серпня 2025 року ТВО командира військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 на ім?я ОСОБА_2 останній 21.08.2023 призваний на військову службу по мобілізації.
Таким чином, матеріали справи містять відповідні документи щодо наявності підстав для звільнення відповідача ОСОБА_1 від нарахованих процентів за користування кредитом в розумінні ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» за період з 19 травня 2024 року по 14.08.2024, а тому відсотки за користування кредитними коштами підлягають стягненню за період з 17.04.2024 по 18.04.2024 року.
З огляду на встановлене, суд приходить висновку, що визначена позивачем за договором сума заборгованості по нарахованих процентах підлягає частковому задоволенню, зокрема, стягненню підлягає сума нарахованих процентів за період з 17.04.2024 по 18.05.2024 року у розмірі 2352,00 грн. (3000х2,45 %х32 дні).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 1095, 92 грн. (5352х100% :11830,00х2422,40).
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Матеріали цивільної справи містять копію договору про надання правової допомоги №1 від 02.01.2025, акт виконаних робіт №1 від 02.01.2025, рахунок №27/27-01 від 27.10.2025, платіжну інструкцію №LK988/17, ордер на надання правничої допомоги.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд, зменшуючи розмір заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу, за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, зазначив наступне.
«Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 3 статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 3 статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 141 цього Кодексу».
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.
Тому, виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 10600,00 грн. є завищеними.
Зокрема суд звертає увагу, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, з огляду на ціну позову, яка складає 11 820,00 грн. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція сторін, зокрема ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ», є сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
Враховуючи часткове визнання позову відповідачкою, зважаючи на заяву ОСОБА_1 про зменшення витрат на правову допомогу, обсяг виконаної ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також того, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» задоволено частково, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з відповідача на користь позивача 1 500,00 грн витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України , суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 40860735, вул. Таранця, 20, м. Шпола, Черкаська область, 20603), суму заборгованості за кредитним договором №1410738810641 від 16.04.2024 у загальному розмірі 5352,00 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят дві гривні нуль копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал» (код ЄДРПОУ 40860735, вул. Таранця, 20, м. Шпола, Черкаська область, 20603), суму сплаченого судового збору, що складає 1095,92 грн. (одна тисяча дев'яносто п'ять гривень дев?яносто дві копійки) та витрати на правову допомогу в розмірі 1 500 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень нуль копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя М.С. Попов