11.12.2025
ЄУН 389/630/24
провадження № 2/389/175/24
11 грудня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Українського В.В.
за участю секретаря судового засідання Гой І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у місті Знам'янка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Знам'янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в цілому.
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (будівля громадського призначення), розташований по АДРЕСА_1 та складається з нежитлової будівлі - літ. А, прибудови - літ. а1, прибудови - літ. А1, мансарди - літ. А2, мансарди - літ. А3, підвалу - літ. Пд, входу у підвал - літ. а, ганку з пандусом - літ. кр, пожежних сходів - літ. с, навісу - літ. а2, вимощення - літ. І, огорожі - літ. N, хвіртки - літ. N1, воріт - літ. N2, огорожі - літ. N3, воріт - літ. N4. Свої вимоги мотивував тим, що він отримав у дар нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчить договір дарування посвідчений 01 серпня 2014 року приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Гріцик Наталією Михайлівною, зареєстровано в реєстрі за №722. Відповідно до вказаного договору та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності 25063401 від 01.08.2014, згідно з даними технічної документації та правовстановлюючого документу, відчужуване майно становить нежитлове приміщення позначене на плані літ. «А», навіс літ. «n», вбиральня літ. «Б», огорожа літ. «N», загальна площа становить 832,7 кв.м. Згодом він зробив реконструкцію нежитлового приміщення з будівництвом прибудови літ. - А1, прибудови літ. - а1, мансарди літ. - А2, А3, однак зареєструвати право власності на нежитлове приміщення в цілому не має можливості через відсутність дозвільних документів на таку реконструкцію, тому звернувся із вказаним позовом до суду.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, відповідно до якої просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи, вимоги позову підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, відповідно до якої не заперечив проти задоволення позовних вимог, просить проводити розгляд справи без участі представника, вирішити питання на розсуд суду.
Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до договору дарування, посвідченого 01 серпня 2014 року приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Гріцик Наталією Михайлівною, зареєстровано в реєстрі за №722, ОСОБА_1 прийняв у дар нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Згідно з даними технічної документації та правовстановлюючого документу відчужуване нежитлове приміщення позначене на плані літ. «А» загальною площею 832,7 кв.м., має підвал під літ. «Пд», вхід в підвал літ. «а», навіс літ. «n», вбиральня літ. «Б», огорожа літ. «N»
Вказане нежитлове приміщення розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 3510600000:50:153:0125, якою позивач користується на підставі договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та Знам'янської міською радою 30 березня 2015 року. Земельна ділянка надана для обслуговування об'єкту комерційного призначення.
Позивачем здійснено реконструкцію нежитлового приміщення з будівництвом прибудови літ. - А1, прибудови літ. - а1, мансарди літ. - А2, А3, однак зареєструвати право власності на нежитлове приміщення в цілому він не має можливості через відсутність дозвільних документів на таку реконструкцію
Відповідно до технічного паспорту виготовленого 21 вересня 2023 року, об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:5086-6625-1005-2390, за адресою АДРЕСА_1 , складається з нежитлової будівлі - літ. А, прибудови - літ. а1, прибудови - літ. А1, мансарди - літ. А2, мансарди - літ. А3, підвалу - літ. Пд, входу у підвал - літ. а, ганку з пандусом - літ. кр, пожежних сходів - літ. С, навісу - літ. а2, вимощення - літ. І, огорожі - літ. N, хвіртки - літ. N1, воріт - літ. N2, огорожі - літ. N3, воріт - літ. N4.
В приміщенні проведені роботи з установки пожежної автоматики та пожежної сигналізації, зовнішнього електропостачання.
Відповідно до висновку експерта №1605/25 судової будівельно-технічної експертизи виконані будівельні роботи з реконструкції об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення (будівля громадського призначення) по АДРЕСА_1 , а саме : будівництво прибудови літ. «А1», «а1», мансарди літ. «А2», «А3» відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, невідповідностей не вбачається (крім передумови, що будівництво здійснювалося без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та без належно затвердженого проекту).
Експертом визначено, що в результаті дослідження наданих матеріалів та об'єкту в натурі, не встановлені які саме були виконані будівельні роботи з реконструкції громадського будинку по АДРЕСА_1 , а саме: будівництво прибудови літ. «A1» літ. «а1», мансарди літ. «А2», «A3».
В ситуації невизначеності точного переліку будівельних робіт з реконструкції, експерт виходить із того судження, що якщо не встановлено невідповідності вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва в цілому громадського будинку по АДРЕСА_1 , це буде означати, що не встановлено невідповідності вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва виконаних будівельні роботи з реконструкції також.
Таким чином, дослідивши надані матеріали та об'єкт в натурі, керуючись нормативними вимогами та методичними рекомендаціями, експерт дійшов висновку, що виконані будівельні роботи з реконструкції об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення (будівля громадського призначення) по АДРЕСА_1 , а саме будівництво прибудови літ. «A1» літ. «а1», мансарди літ. «А2», «A3», відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, зокрема ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», в тому числі:
•п. 6.1.3, в частині розмірів приміщень через які здійснюється вхід ззовні.
•п. 6.1.3, в частині ширини прирізу через які здійснюється вхід ззовні та ширини полотна дверей через які здійснюється вхід ззовні;
•п. 6.2.1, п. 6.2.3, в частині висоти приміщень надземних поверхів.
•п. 6.1.2, в частині забезпечення доступності входу для осіб з інвалідністю.
•п. 8.5.1, в частині обладнання будівлі системами зв'язку та сигналізації, зокрема: пожежною сигналізацією, сигналізацією загазованості та задимлення, диспетчеризацією і управління системами протипожежного захисту та іншими системами і устаткуванням при виникненні пожежі.
•п. 9.2.3, в частині розташування приміщень туалетів від найвіддаленішого місця постійного перебування людей.
•п. 9.4.5, в частині мінімально допустимої довжини коридорів із природнім освітленням;
•п. 10.1.10, в частині мінімально допустимої ширини сходових маршів та проміжних площадок.
•п. 10.1.20, в частині обладнання системами протипожежного захисту.
•п. 10.2.1, в частині забезпечення сходових кліток природним освітленням через прорізи.
•параметрам таблиці 10.2 п. 10.3.1, в частині максимально допустимої площі протипожежного відсіку.
•параметрам таблиці 11.1, в частині мінімальної ширини і максимального ухилу сходових маршів.
•відповідає п. 11.4, в частині кількості підйомів в одному марші.
На момент натурного обстеження технічний стан в цілому громадського будинку по АДРЕСА_1 , відноситься до категорії «1» - нормальний, відповідно до п. 5.3.1 ДСТУ 9273:2024 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінювання їхнього технічного стану. Механічний опір та стійкість».
Разом з тим, на момент натурного обстеження фізичний знос громадського будинку по АДРЕСА_1 , становить до 20% при якому пошкоджень і деформацій немає, є окремі несправності, що не впливають на експлуатацію елемента і усуваються під час ремонту.
Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, воно виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв'язку із здійсненням самочинного будівництва.
Частиною третьою статті 376 ЦК України встановлено наступне: право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» (далі Постанова) відповідно до статті 376 ЦК суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво.
Позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред'явлено до органу державної влади або органу місцевого самоврядування та власника (користувача) земельної ділянки у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності або фізичній чи юридичній особі.
У п. 9, 10 Постанови роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
Відповідно до п.16 вказаної Постанови позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.
Абзацом 2 п. 15 Постанови визначено, що вирішуючи справи такої категорії, суд має виходити з того, що надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно чи укладення договору суперфіцію може відбутися як до пред'явлення позову до суду, так і після цього.
При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі частини третьої статті 376 ЦК суд не повинен враховувати час передачі земельної ділянки у власність або надання її у користування, або укладення договору суперфіцію, у тому числі в період розгляду справи, оскільки такі дії свідчать про визнання за позивачем права на забудову з боку власника (користувача) земельної ділянки (п.18 Постанови).
Відповідно до п. 14 Постанови на підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною' документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК).
Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність (абзац 3 п. 22 Постанови).
Згідно з положеннями пунктів 3.2, 3.7, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Отже, за змістом наведених норм реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об'єкта будівництва в результаті його перебудови.
Таким чином, спірний об'єкт нерухомості реконструйований на земельній ділянці, що була відведена для мети розміщення об'єкту комерційного призначення, без істотних порушень будівельних норм і правил, однак без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, і без належно затвердженого проєкту. Отже, вказаний об'єкт вважається самочинним будівництвом згідно із нормами частини першої статті 376 Цивільного кодексу України.
Визнання права власності в порядку частини третьої статті 376 ЦК України призводить до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна - або особі, яка здійснила самочинне будівництво, надається земельна ділянка у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно як обов'язкова умова для визнання права власності на таке майно.
Отже, застосування положень частини третьої статті 376 ЦК України призводить до вирішення спору між особою - власником земельної ділянки та особою, що здійснила самочинне будівництво, і, зокрема, захищає права власника земельної ділянки.
Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 11/173-06 звернула увагу, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку, розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, з таким цільовим призначенням, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкта, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб. Пунктом 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, передбачено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Пунктом 9 частини першої статті 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Враховуючи те, що реконструкцію нежитлової будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці наданій саме для розміщення об'єкту комерційного призначення, та якою позивач користуюся на праві оренди, проведена з додержанням архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміною окремих конструктивних елементів будівлі, що впливає на їх міцність і безпечність, тобто з дотриманням всіх вимог надійності та безпечної експлуатації та відповідає містобудівній документації, не порушує нічиїх прав, в тому числі прав власника земельної ділянки, за відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки) не допускається, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (будівля громадського призначення), розташований по АДРЕСА_1 та складається з нежитлової будівлі - літ. А, прибудови - літ. а1, прибудови - літ. А1, мансарди - літ. А2, мансарди - літ. А3, підвалу - літ. Пд, входу у підвал - літ. а, ганку з пандусом - літ. кр, пожежних сходів - літ. С, навісу - літ. а2, вимощення - літ. І, огорожі - літ. N, хвіртки - літ. N1, воріт - літ. N2, огорожі - літ. N3, воріт - літ. N4.
Судовий збір віднести на рахунок позивача.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач Знам'янська міська рада Кропивницького району Кіровоградської області місце знаходження м. Знам'янка Кропивницького району Кіровоградської області вул. Михайла Грушевського, 19, код ЄДРПОУ 32986436.
Суддя В.В.Український