Сквирський районний суд Київської області
Справа № 756/11908/24
Провадження № 2/376/453/2025
26 грудня 2025 року Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Коваленка О.М.
за участю секретаря - Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказує, що 26.01.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6130236, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 10000,00 грн.
Банк виконав свої зобов'язання за вказаним договором в повному обсязі, а ОСОБА_1 в свою чергу свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати кредитних платежів систематично порушує та не виконуєю.
28.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ, до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», зокрема і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 6130236 від 26.01.2023.
Відповідач ОСОБА_1 порушила умови укладеного договору.
Станом на дату відступлення прав вимоги розмір заборгованості за кредитом становила 37949,95 грн., із яких: 8625,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28324,95 грн - заборгованість за відсотками; 1000,00 грн - заборгованість за комісією.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ ФК «Кредит-Капітал».
З урахуванням наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача 37949,95 грн заборгованості за кредитним договором № 6130236 від 26.01.2023 та 2422,40 грн судових витрат.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 12.12.2024 відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомлення сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала до суду клопотання про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 про день, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Письмових заяв чи клопотань не надала.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Суд вважає за можливе розглядати цивільну справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення по даній справі в порядку вимог ст. 280, 281 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Матеріалами справи встановлено, що 26.01.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6130236, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 10000,00 грн.
Банк виконав свої зобов'язання за вказаним договором в повному обсязі, а ОСОБА_1 в свою чергу свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати кредитних платежів систематично порушує та не виконуєю.
28.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ, до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», зокрема і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 6130236 від 26.01.2023.
Станом на дату відступлення прав вимоги розмір заборгованості за кредитом становила 37949,95 грн., із яких: 8625,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28324,95 грн - заборгованість за відсотками; 1000,00 грн - заборгованість за комісією.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 порушила договірні зобов'язання.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За приписами пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Як встановлено вище, відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 103-МЛ від 28.08.2023, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитними договорами, загальна заборгованість за яким становить 37949,95 грн.
Судом встановлено, що після переходу права вимоги за договором факторингу № 103-МЛ від 28.08.2023 нарахування за кредитними договорами № 6130236 від 26.01.2023 фактором не здійснювалося.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо виконання зобов'язань за кредитними договорами.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, та сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня прострочення платежу.
За таких обставин, з урахуванням порушення відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного і повного погашення заборгованості за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами № 6130236 від 26.01.2023 у розмірі 37949,95 гривень, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4859 від 09.08.2024 (а.с. 5), він також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 280-284, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, розташований: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28) заборгованість за кредитним договором № 6130236 від 26.01.2023 у розмірі 37949,95 гривень.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, розташований: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28) судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Коваленко