Справа № 367/10209/23
Провадження №2-а/367/66/2025
Іменем України
30 грудня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Третяк Я.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Люліної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якому просить скасувати постанову поліцейського 2 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області сержанта поліції Клепацької Ірини Вікторівни, серія EAP №5884121 від 12.09.2022, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначено, що постановою поліцейського 2 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області сержанта поліції Клепацької Ірини Вікторівни, серія ЕАР № 5884121 від 12.09.2022, його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він 12.09.2022 о 15:24 рухався по трасі Київ-Чернігів (М01) у бік міста Чернігова в населеному пункті Красилівка зі швидкістю 105 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.
Із вище вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Позивач вказує, що зрозуміти, що рухається у населеному пункті він мав би, побачивши знак 5.49 «Початок населеного пункту». Траса Київ-Чернігів (М01) має по дві смуги руху в одному напрямку. У цей день інтенсивність руху в напрямку Чернігова була досить висока, тому доволі часто доводилось їхати лівою смугою руху, здійснюючи обгони великогабаритних ТЗ та військової техніки. У зв'язку з цим, враховуючи обмежену видимість правого узбіччя, а також те, що більшість знаків 5.49 «Початок населеного пункту» на вказаній трасі були зняті через військовий стан, він орієнтувався на дублюючі знаки, які були розташовані посередині (на розподільній смузі), або по лівому боку дороги.
Зауважує, що під час розгляду справи двічі запитав працівника поліції, чи був встановлений дублюючий знак 5.49 «Початок населеного пункту», адже, рухаючись лівою смугою його не бачив. Представник поліції відповіла, що дублюючий знак встановлений та виписала йому постанову. У постанові позивач зазначив, що не згодний з нею, оскільки був відсутній належно встановлений знак 5.49 «Початок населеного пункту». Звертає увагу, що одразу після отримання постанови він повернувся до початку населеного пункту, однак дублюючий знак був відсутній, відтак представник поліції його обманула.
18 січня 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків. У відповідний строк позивач усунув виявлені недоліки.
Ухвалою суду від 18 квітня 2024 року за адміністративним позовом було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Після відкриття провадження в справі від Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також вважає, що позивачем пропущено строк на оскарження постанови, оскільки вперше з позовом про оскарження зазначеної постанови позивач звернувся у 2022 році. Проте, ОСОБА_1 не надав належної уваги викладеним у відзиві фактам та не звернувся до суду в порядку статті 48 КАС України щодо визначення та заміни належного відповідача в справі, у зв'язку з чим, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04 квітня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. Звертає увагу, що, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, яка постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року задоволена частково. Змінено мотивувальну частину рішення Ірпінського міського суду Київської області зазначивши, що підставами для відмови у задоволенні адміністративного позову є невірне визначення відповідача по справі.
Щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення відповідач зазначає, що 12.09.2022 о 15 год 24 хв на автомобільній дорозі М01 113км у с. Красилівка водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SUBARU TRIBECA, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 105 км/год у населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.49, чим порушив п. 12.4 ПДР. Швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI20/20(серійний номер ТС000607). Згідно п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо правомірності використання приладу TruCam зауважує, що наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 2-01/25189 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCAM до застосування. Як вбачається з фото- та відеозапису, зроблених за допомогою приладу TruСАМ, автомобіль SUBARU TRIBECA, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю 105 км/год, що є перевищенням дозволеної швидкості руху в населених пунктах більше ніж на 20 км/год. На відеозаписі видно, як червона позначка (+) фіксується на автомобілі позивача з відстані 237,6 м, тобто вимірює швидкість саме даного автомобіля, що підтверджує факт вчинення правопорушення. Прилад TruCAM автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, відмітка про що міститься у верхній частині фотографії з приладу (додається), де зазначено, що правопорушення вчинено за адресою:(АД М01 С.КРАСИЛІВКА, 113 км).
На підставі вищевикладеного, вважає, що поліцейський роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП сержант поліції Клепацька Ірина Вікторівна під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності Макаревича Я.М. та винесення постанови серії ЕАР №5884121 від 12.09.2022 діяла на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені законодавством України, при цьому, жодним чином не порушувала права позивача, а винесена постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. У зв'язку з наведеним, просить суд відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Макаревича Я.М., а винесену постанову серії ЕАР №5884121 від 12.09.2022 - залишити без змін.
Відповідь на відзив від позивача не надходила.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилося та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 12 вересня 2022 року поліцейським 2 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області сержантом поліції Клепацькою Іриною Вікторівною відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР № 5884121, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 12.09.2022 о 15 год. 24 хв.на 113км автомобільної дороги М01 у с. Красилівка водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SUBARU TRIBECA, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 105 км/год у населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.49, чим перевищив встановлені обмеження швидкості більше ніж на 20 км/год. Швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI20/20 (серійний номер ТС000607). За постановою своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.4 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З висновками оскаржуваної постанови позивач не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм матеріально та процесуального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з винесенням постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.
Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.
Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, що містить об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона порушення виражається в перевищенні встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Суб'єктом правопорушення виступає відповідальна особа, зазначена у частині першій ст. 14-2 КУпАП, а саме - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України
Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Інформаційно-вказівним знаком 5.49 Правил дорожнього руху (Початок населеного пункту) позначається найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Відповідно до пп. «б» п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Також зі змісту норми ст. 283 КУпАП слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених посадовою особою доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Поряд з цим, судом було досліджено матеріали справи № 367/3779/22 за адміністративним позовомОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому позивач просить скасувати постанову поліцейського 2 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області сержанта поліції Клепацької Ірини Вікторівни, серія EAP №5884121 від 12.09.2022, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04 квітня 2023 року в справі № 367/3779/22 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року в справі № 367/3779/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та змінено мотивувальну частину рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 квітня 2023 року, зазначивши, що підставами для відмови у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення є доводи, викладені у даній постанові. У решті рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 квітня 2023 року залишено без змін.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
З постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року в справі № 367/3779/22 вбачається, що позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 5884121 від 12 вересня 2022 року протиправною, звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті постанови про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону на підставі належних доказів, а тому оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Поряд з цим, у рішенні Ірпінського міського суду Київської області від 04 квітня 2023 року по справі № 367/3779/22 зазначено, що з відеозапису з відеотехніки на диску DVD, приєднаного до відзиву відповідачем, зафіксовано рух транспортного засобу SUBARU TRIBECA, державний номерний знак НОМЕР_1 , по автошляху, що має декілька смуг, автомобіль рухається з-під пішохідного мосту, на відео є відмітка «відео з приладу TruCam» та час «15:23:44». З фотознімку автомобіля SUBARU TRIBECA, державний номерний знак НОМЕР_1 , що здійснено з приладу TruCAM, яким автоматично визначаються координати кожного вимірювання швидкості, поданого відповідачем вбачається, що на ньому міститься відмітка у верхній частині фотографії, що правопорушення вчинено за адресою (АД М01 С. КРАСИЛІВКА, 113 км). З фото, що містяться на DVD диску, приєднаного до відзиву відповідачем вбачається, що дорожній знак. 5.49 «Початок населеного пункту» в с. Красилівка встановлений на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги. Вказаний дорожній знак, розташований на відкритій ділянці дороги та має відповідні розміри. Крім того, чітко видно і забудову зупинок населеного пункту с. Красилівка вздовж А/Д М01 перед пішохідним мостом, під яким рухався позивач. Суд відхиляє твердження позивача про розташування дорожнього знаку з порушенням вимог пункту 10.2.4 ДСТУ 4100-2014, оскільки у тексті позовної заяви він зазначає про те, що рухався в межах населеного пункту, а саме: повернувся до початку населеного пункту, однак дублюючий знак був відсутній». Крім того, ним додано фото дорожнього знаку 5.49 «початок населеного пункту». Суд не бере до уваги пояснення позивача, щодо інтенсивність руху в напрямку Чернігова 12.09.2022 обмежувала його можливість пересвідчитися в наявності відповідного обмеження швидкості руху, у зв'язку з здійсненням обгону великогабаритних ТЗ та військової техніки, а також те, що більшість знаків 5.49 «Початок населеного пункту» на вказаній трасі були зняті через військовий стан, він орієнтувався на дублюючі знаки, які були розташовані посередині (на розподільній смузі), або по лівому боці дороги. Дана інформація не знайшла підтвердження належними доказами, оскільки з відеозапису з відеотехніки на диску DVD, приєднаного до відзиву відповідачем зафіксовано руху транспортного засобу SUBARU TRIBECA, державний номерний знак НОМЕР_1 , по автошляху, з якого вбачається, що автомобіль дійсно рухається по лівій смузі, однак інтенсивності руху в цій частині автомобільної дороги не відмічено. Також, спростовані матеріалами справи доводи позивача про те, що він не міг бачити дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту», тому що рухався у лівій смузі руху, а дублюючі знаки, які б він міг побачити зі своєї смуги, відсутні. Таким чином, у ОСОБА_1 були відсутні будь-які перешкоди заздалегідь побачити дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту с. Красилівка», чи забудову даного населеного пункту. Так, у відповідності до пункту 14.7.42 Національний стандарт України ДСТУ 4100:2021, що діяв на час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та на час розгляду справи «Знаки дорожні» знаки 5.49 «Початок населеного пункту» і 5.50 «Кінець населеного пункту» потрібно застосовувати для позначення найменування й початку/кінця забудови населеного пункту, де діють загальні правила щодо обмеження швидкості руху в населених пунктах згідно з [4], за винятком тих ділянок, коли інші знаки встановлюють інші обмеження щодо швидкості руху в населеному пункті. Знаки 5.49 та 5.50 установлюють на фактичній межі забудови населеного пункту, яка прилягає до дороги. На дорогах з однією, двома або трьома смугами для руху в обох напрямках знак 5.50 дозволено розміщувати ліворуч, на зворотному боці знака 5.49, призначеного для зустрічного руху. Таким чином, стандарт ДСТУ 4100-2021 не містить будь-яких додаткових вимог щодо обов'язкового дублювання дорожнього знаку 5.49. При цьому, позивач мав обов'язок стежити за дорожніми знаками. Сам по собі факт візуального несприйняття дорожнього знаку позивачем у певний момент часу не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення ПДР, оскільки водій транспортного засобу під час руху має приділяти достатню увагу своїм діям та навколишній обстановці задля забезпечення безпеки дорожнього руху.
Будь-яких інших доказів на спростування зазначеного позивачем долучено не було.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 7, ч. 1 ст. 122, 213, 222, 247, 268, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-78, 132, 134, 139, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я. М. Третяк