Справа № 367/8184/25
Провадження №2/367/5537/2025
Іменем України
15 грудня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кухленка Д.С.
за участю:
секретаря судового засідання Шаповала О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.01.2020 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 637494479 на суму 5 000,00 грн., який було укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 7V3N96KY. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 5 000,00 грн 26.01.2020 на банківську карту № 4149-49XX-XXXX-2019 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. 28.11.2018 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 85 від 23.06.2020, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу, всі інші умови залишилися без змін. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 14 350,00 грн.
Враховуючи викладене, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 637494479 від 26.01.2020 у розмірі 14 350,00 грн. і судові витрати.
Ухвалою суду від 18 липня 2025 року було відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло.
Відповідач повідомлялася про розгляд справи судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Відзив на позов та клопотання від відповідача не надходили. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до поштового повідомлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись за місцем реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 , повернулись на адресу суду з відміткою Укрпошти від 15.10.2025 року «адресат відсутній за вказаною адресою».
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 26.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 637494479, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора YD77X9H3, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн. (а.с. 52-54)
Відповідно до п. 1.2 Договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту Позичальником.
Згідно з п. 1.3. на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0, 85 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування кредитом.
Згідно з п. 1.4 Договору, у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70% від суми Кредиту за кожний день користування кредитом.
Відповідно до п. 4.1 Договору, невід'ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши цей договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщено на Сайті Товариства.
Згідно з п. 4.6 Договору, збільшення розміру Дисконтної та Базової процентних ставок без згоди Позичальника поза умов цього Договору не допускається.
Відповідно до виписки наданій АТ КБ «Приватбанк» від 12.09.2025 року встановлено, що 26.01.2020 року на особистий рахунок Відповідача переведено 5 000,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 637494479 станом на 23.06.2020 Відповідач сплатив на користь ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» грошові кошти в розмірі 3 060,00 гривень, які було зараховано в рахунок погашення заборгованості за нарахованими процентами.(а.с.69-72).
28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача.(а.с. 120-130)
28.11.2019 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19, згідно якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №26, що продовжила дію строку договору факторингу № 28/1118-01 до 31.12.2021.
31.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №27, що продовжила дію строку договору факторингу № 28/1118-01 до 31.12.2022.
31.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №31, що продовжила дію строку договору факторингу № 28/1118-01 до 31.12.2023.
31.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №32, що продовжила дію строку договору факторингу № 28/1118-01 до 31.12.2024.
Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення вимоги, зазначені в реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №85 від 23.06.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 13 330 грн. (а.с. 117-119)
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021.(а.с.104-112)
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021, та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. (а.с. 113-114)
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 14 350,00 грн.(а.с.101-103)
В подальшому, 04 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю у відповідності до умов якого Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.(а.с.89-98)
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.(а.с.81).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 14 350,00 грн.(а.с.86-88).
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 637494479 від 26.01.2020 заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.06.2025 включно становить 14 350,00 грн, яка складається із: 5 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9 350,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами.(а.с.66).
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини в справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору № 637494479 від 26.01.2020 року, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другої статті 639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Позивачем доведений факт наявності заборгованості за основною сумою боргу за Договором № 637494479 від 26.01.2020 року, та факт порушення Відповідачем умов Договору.
Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за відсотками в сумі 9 350,00 грн, то суд зважає на таке.
Відповідно до умов Договору 637494479 від 26.01.2020 року, Товариство зобо'язується надати Позичальнику Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 5000,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником.
Відповідно до Додаткової угоди до Договору № 637494479 від 26.01.2020 року укладеної 25.02.2020 року, сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору, та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором №637494479 від 26.01.2020 року, на наступну кількість днів: тридцять. Ця Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 25.02.2020 року (а.с. 56)
Відповідно до Додаткової угоди до Договору № 637494479 від 26.01.2020 року укладеної 17.03.2020 року, сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору, та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором №637494479 від 26.01.2020 року, на наступну кількість днів: двадцять одни. Ця Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 26.03.2020 року (а.с. 57)
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За вимог ч. 1 та 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Верховний Суд України у справі N 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Таким чином, враховуючи, що Додаткова угода від 25.02.2020 року та Додаткова угода від 17.03.2020 року є невід'ємною частиною Договору, а долучені позивачем Додаткові угоди не містять підпису позичальника, то можна дійти висновку, що позивачем не доведено, що відповідачем дійсно підписані вказані угоди.
Отже умови Додаткових угод не можуть розцінюватися як частина кредитного договору та не можуть бути підставою для продовження дії Договору та стягнення процентів за користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Крім того, у правовій позиції, викладеній ВСУ по справі N 6-240цс14 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначено, що якщо Умови кредитування не підписані відповідачем, то у такому разі їх неможливо визнати належним та допустимим доказом по справі вказані умови не є складовою частиною укладеного між ним та банком договору.
Після закінчення строку повернення кредитного договору, кредитор не має право нараховувати проценти та неустойку, оскільки наслідками настання строку виконання кредитного зобов'язання в повному обсязі є припинення нарахування процентів кредитором - цей висновок визначений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. по справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18), пункт 91 якої визначає: «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється». Вказана судова практика є сталою та систематично застосовується.
Крім того, відповідно до Графіку розрахунків за Договором № 637494479 від 26.01.2020 року, сторони погодили, що термін платежу 26.02.2020 р. Сукупна вартість Кредиту за Дисконтною ставкою складає 125,50% від суми Кредиту або 6 275,00 грн та включає в себе: проценти за користування кредитом у розмірі 25,50% від суми Кредиту або 1 275,00 грн.; суму Кредиту у розмірі 5 000,00 грн. (а.с. 55)
Також встановлено, що Відповідач оплатив на користь первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 3060,00 грн., а саме: 25.02.2020 року 1 275,00 грн, та 17.03.2020 року 1 785,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст.1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування 30 днів, тобто до 25.02.2020 року, після закінчення строку дії договору в позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Досліджені судом розрахунки заборгованості свідчать про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування, а тому є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Договором № 637494479 від 26.01.2020 в розмірі 3 215,00 гривень.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, копію протоколу погодження вартості послуг до вказаного договору, копію Додаткової Угоди № 25770513868 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 7 000,00 гривень.(а.с.60-65).
Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1 600,00 грн.
Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 542,70 грн, виходячи з розрахунку: 3 215,00 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2422,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 14 350,00 грн (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за Кредитним договором № 637494479 від 26.01.2020 року у розмірі 3 125,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 542,70 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 600,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: Україна, 01024, місто Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163.
Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович, адреса: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, офіс 21 РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя: Д.С. Кухленко